Справа: № 2а/2570/1050/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
01 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді : Собківа Я.М.,
суддів: Борисюк Л.П.,Петрика І.Й.,
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Прилуцької об"єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (правонаступником є - Прилуцька об"єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області) про визнання рішення протиправним,-
У березні 2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Прилуцької об"єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (правонаступником є - Прилуцька об"єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Чернігівській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.10.2011 року № 0000552303 про застосування фінансових санкцій.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року в задоволенні вимог даного позову відмовлено.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15 червня 2011 року працівниками ВКМСД Прилуцького ВМ УМВС України Чернігівській області була проведена перевірка господарської одиниці позивача - магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
За результатами перевірки у відношенні продавця магазину ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення серія ЧН № 191399 від 15.06.2011 року, в якому зафіксовано продаж останньою тютюнових виробів неповнолітній особі.
Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення працівниками ВКМСД Прилуцького ВМ УМВС в Чернігівській області було відібрано пояснення у неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в свою чергу пояснив, що продавець ОСОБА_3 продала йому пачку цигарок «L&M» синього кольору, товарний чек йому надано не було.
За наявності вказаних порушень адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Прилуцької міської ради Чернігівської області було винесено постанову про накладання адміністративного стягнення від 06 липня 2011 року №37, якою на продавця ОСОБА_3 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.
Листом Начальника Прилуцького МВ УМВС України в Чернігівській області від 05.10.2011 року № 19259 на адресу Прилуцької ОДПІ було направлено матеріали справи про адміністративне правопорушення за фактом продажу тютюнових виробів неповнолітньому продавцем магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_3
14 жовтня 2011 року відповідачем у відповідності до вимог статті 17 закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» було винесено рішення про застосування фінансових санкцій, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 грн.
Позивач в свою чергу заперечує правомірність спірного рішення відповідача, у зв'язку з чим просить визнати його протиправним та скасувати.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 року №481/95-ВР (у редакції, чинній на день проведення перевірки та винесення спірного рішення) (далі - Закон №481-ВР).
Статтею 16 Закону №481-ВР передбачено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної Законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 15-3 цього Закону, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
За ч. 3 ст. 15-3 вказаного Закону, продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Згідно із абз. 8 ч. 2 статті 17 Закону №481-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6800 гривень.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 5 Порядку, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Колегією суддів встановлено, що доказами на підтвердження реалізації тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, є матеріали перевірки, проведеної правоохоронними органами, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення продавця магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_3, пояснення неповнолітнього ОСОБА_4
Як вбачається із матеріалів справи, постановою адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Прилуцької міської ради Чернігівської області продавця магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510 грн. за продаж тютюнових виробів неповнолітньому ОСОБА_4
З огляду на встановлені обставини та зважаючи на приведені норми права, колегія суддів не може погодитись із висновками місцевого суду про те, що продаж неповнолітній особі тютюнових виробів міг бути визнаний порушенням вимог ст. 15-3 Закону №481-ВР лише в разі наявності обставин, що давали б підстави продавцю сумніватись у віці покупця.
Системний аналіз зазначених вище правових норм свідчить про запровадження в імперативній формі заборони на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18-ти років.
Частиною четвертою статті 15-3 Закону №481-ВР продавця наділено правом отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, документи, які підтверджують вік такого покупця, а отже, ця вимога має спонукати суб'єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію. Відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж у зв'язку з цим забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності.
Аналогічною є позиція Верховного Суду України, викладена в постанові від 26.03.2013 року по справі № 21-48а13.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Борисюк Л.П.
Петрик І.Й.