Справа: № 2а-242/13 Головуючий у 1-й інстанції: Українець В.В.
760/7414/13-а Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
24 жовтня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (надалі за текстом - «Управління») здійснити перерахунок пенсії державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення. Позивач також просила зобов'язати відповідача при чергових перерахунках враховувати згадані виплати.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній сказі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні, отримуючи пенсію як інвалід другої групи відповідно до Митного кодексу України.
Для розрахунку пенсії позивачеві була видана довідка про складові заробітної плати № 397 від 06.11.2012 р.
Названа довідка містить відомості про інші виплати (матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань) та застереження про те, що на них нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 р. - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
26 лютого 2013 року позивач звернулась до Управління із заявою щодо включення до складу заробітної плати для обчислення пенсії інших виплат, що зазначені у довідці.
Листом від 28.02.2013 року № 2364/09/К-150 відповідач відмовив у такому перерахунку.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, виходив з того, що такі види виплат, як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, не повинні враховуватись для обчислення і перерахунку пенсії.
На думку колегії суддів, зазначений висновок суду є наслідком неналежного застосування нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
За приписами статті 588 Митного кодексу України, у редакції що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України «Про державну службу».
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Із змісту ст.40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 14 лютого 2011 року № 5-1 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва по справі №2а-4753/09/2670» визнано такими, що втратили чинність: підпункт 1.2 пункту 1 постанови правління Пенсійного фонду України від 30 жовтня 2008 року №19-11 «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»; форму довідки про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджену Постановою, а також затверджено форму довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до Управління подано довідку № 397 від 06.11.2012 р. за формою, що затверджена вищенаведеною постановою Правління Пенсійного Фонду України від 14 лютого 2011 року № 5-1, з врахуванням інших складових заробітної плати.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо правомірності дій відповідача, не врахувавши, що Закони України «Про оплату праці» та «Про державну службу» відносять до складу заробітної плати також матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та матеріальну допомогу на оздоровлення.
Разом з тим, судова колегія зазначає, що правовою основою для визначення завдань адміністративного судочинства є положення частин першої і другої статті 55 Конституції України відповідно до яких права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Із наведеного випливає, що в адміністративному судочинстві підлягають захисту порушені права, свободи та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин.
Відтак, адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснювати у майбутньому перерахунок пенсії із урахуванням інших виплат задоволенню не підлягає.
З огляду на викладене, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 19 квітня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва здійснити перерахунок з 14 листопада 2012 р. та виплатити ОСОБА_2 пенсію з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Постанова складена в повному обсязі 29 жовтня 2013 р.
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Грищенко Т.М.
Мацедонська В.Е.