17 жовтня 2013 року Справа № 9104/30078/10
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючої - судді Большакової О.О.,
суддів Макарика В.Я., Глушка І.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Державна податкова інспекція у місті Хмельницькому звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 3540, 58 грн., в тому числі 3513, 29 грн. - за основним платежем та 27,29 грн. пені.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2010 року позовні вимоги Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому було задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому заборгованість у сумі 3513 грн. 29 коп., в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, його оскаржила Державна податкова інспекція у місті Хмельницькому, подавши апеляційну скаргу, в якій вказала на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Так, апелянт зазначив, що суд першої інстанції, відмовивши в позові про стягнення з відповідача пені за порушення строків сплати єдиного податку, безпідставно не взяв до уваги норми Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними ціловими фондами». Виходячи з вищенаведеного, просив скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2010 року в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нову, якою позов задовольнити повністю.
Заперечень на апеляційні скарги подано не було.
У судове засідання представники сторін не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи, що відповідно до ст. 197 КАС України є підставою для розгляду у порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Хмельницької міської ради Хмельницької області та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у місті Хмельницькому, як суб'єкт малого підприємництва - фізична особа платник єдиного податку. 19 грудня 2008 року ОСОБА_1 видано свідоцтво платника єдиного податку.
Карткою особового рахунку приватного підприємця ОСОБА_1 підтверджено факт існування заборгованості відповідача перед бюджетом по сплаті єдиного податку в сумі 3540 грн. 58 коп., в тому числі: основний платіж 3513 грн. 29 коп.; пеня 27 грн. 29 коп..
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач не сплатила суму податкового податкового боргу у добровільному порядку, такий слід стягнути примусово. Однак, позовні вимоги про стягнення пені, за висновком суду, не можуть бути задоволені, посилаючись на відсутність норм щодо можливості нарахування пені в Указі Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі - Указ № 727/98).
Однак, такі висновки є помилковими та не відповідають правильному застосуванню норм Указу № 727/98 та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон № 2181-ІІІ) (втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI).
Абзацом 2 ст.5 Указу № 727/98 визначено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Наведена норма відсилає до норм Закону № 2181-ІІІ, відповідно до преамбули якого, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи, зокрема, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Згідно з підпунктом 16.1.1 пункту 16.1 ст. 16 Закону № 2181-ІІІ після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пунктом 1.3 ст. 1 вказаного Закону № 2181-ІІІ визначено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;
Пеня - це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання (пункт 1.4 вказаної статті).
Співставляючи вказані норми, слід дійти висновку, що питання нарахування пені регулюється не нормами Указу № 727/98, а нормами Закону № 2181-ІІІ, а тому висновки судів про неправомірність її нарахування відповідно до норм Закону № 2181-ІІІ є помилковими.
Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому правильно нарахувала відповідачу пеню за несвоєчасну сплату єдиного податку, а тому позовні вимоги про її стягнення в сумі 27,29 грн. також є обґрунтованими, а суд першої інстанції безпідставно відмовив у їх задоволенні.
За таких обставин апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2010 року в частині відмови в позові - скасувати з прийняттям нової постанови про задоволення позовної вимоги про стягнення із приватного підприємця ОСОБА_1 27,29 грн. пені за порушення строків сплати єдиного податку.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Хмельницькому задовольнити.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 квітня 2010 року в адміністративній справі № 2а-1606/10/2270 в частині відмови в позові скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення пені задовольнити та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) на користь бюджету пеню за в сумі 27 (двадцять сім) гривень 29 (двадцять дев»ять) копійок.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді В.Я. Макарик
І.В. Глушко