Постанова від 29.10.2013 по справі 905/1487/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Справа № 905/1487/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Донецької міської ради

на ухвалувід 30.08.2013 року Донецького апеляційного господарського суду

у справі№905/1487/13-г господарського суду Донецької області

за позовомФОП ОСОБА_4

доДонецької міської ради

про-визнання права на користування земельною ділянкою; -визнання відсутнім права Донецької міської ради на розірвання договору оренди; -визнання недійсним рішення Донецької міської ради

за участю представників:

позивача: ОСОБА_5, дов. від 03.07.2012 б/н;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.2013 (судді В. Манжур, І. Москальова, А. М'ясищев) апеляційну скаргу Донецької міської ради повернуто заявнику у зв'язку з тим, що судовий збір було сплачено ним у меншому розмірі, ніж встановлено ЗУ "Про судовий збір".

Не погоджуючись із прийнятою у справі ухвалою, Донецька міська рада звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.2013 та направити справу до апеляційного суду для прийняття апеляційної скарги до провадження. Вважає, що судом неправильно застосовано ст. 4 ЗУ "Про судовий збір".

Ознайомившись з матеріалами справи на предмет дотримання апеляційним судом норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Приписами ч. 3 ст. 97 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до п.п.4 п.2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. При цьому, за подання позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2% від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. За подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відтак, при сплаті судового збору визначальним є встановлення характеру спору - майновий чи немайновий.

Переглядаючи ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.2013 колегія суддів констатує, що судом вказане питання залишено поза увагою. Так, в ухвалі зазначено, що при поданні апеляційної скарги відповідачем було сплачено 573,50грн. (квитанція №327 від 15.08.2013). Однак, судом зауважено, що, оскільки місцевим судом при прийнятті рішення стягнуто з відповідача судовий збір у розмірі 4014,50грн., то, подаючи апеляційну скаргу заявник (Донецька міська рада) зобов'язаний сплатити 50% від цієї суми, тобто 2007,25 грн. При цьому, з позовної заяви вбачається, що предметом спору є вимоги немайнового характеру: визнання права на користування земельною ділянкою; визнання відсутнім права Донецької міської ради на розірвання договору оренди; визнання недійсним рішення Донецької міської ради.

Колегія суддів зауважує, що стягнутий місцевим судом судовий збір не може вважатися позовною вимогою майнового характеру, як-то зауважено апеляційним судом, а є збором, який справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат (ст. 1 ЗУ "Про судовий збір").

Таким чином, апеляційний суд помилково ототожнив поняття "позов майнового характеру" та "стягнення судового збору". Колегія суддів звертає увагу апеляційного суду на те, що розмір стягнутого судом судового збору не входить до предмету позову.

В той же час, як вже було зазначено вище за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Зобов'язуючи Донецьку міську раду сплатити судовий збір у розмірі 2007,25 грн., апеляційний суд не встановив:

з позовом майнового чи немайнового характеру звернулася ФОП ОСОБА_4, скільки вимог нею заявлено;

в якому розмірі був сплачений судовий збір ФОП ОСОБА_4 при поданні позовної заяви (арк. 19 - квитанція №14502.1055.3 - судовий збір за подання позову; арк. 12 - квитанція №14502.1055.1 - судовий збір за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову);

чи правомірно суд першої інстанції стягнув з відповідача на користь позивача 4014,50 грн., хоча позивачем до державного бюджету було сплачено лише 2867,5 грн. (квитанція №14502.1055.3 + квитанція №14502.1055.1);

чи міг знати позивач при сплаті судового збору за подання позову про п.п.2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", яким роз'яснено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог;

в якому розмірі апелянт мав би сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду, яким задоволено три вимоги немайнового характеру.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційним судом безпідставно повернуто Донецькій міській раді її апеляційну скаргу.

Доводи скаржника щодо порушення судами ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" є обґрунтованими.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.2013 підлягає скасуванню як така, що прийнята без встановлення обставин, необхідних для вирішення питання про розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Донецької області від 06.08.2013. Апеляційним судом порушено ст. 43 ГПК України, що є підставою для направленням справи до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у її прийнятті.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Донецької міської ради задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 30.08.2013 - скасувати.

Справу направити до Донецького апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у її прийнятті.

Головуючий, суддяВ. Овечкін

Судді:Є. Чернов

В. Цвігун

Попередній документ
34453511
Наступний документ
34453514
Інформація про рішення:
№ рішення: 34453513
№ справи: 905/1487/13-г
Дата рішення: 29.10.2013
Дата публікації: 31.10.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: