29 жовтня 2013 року Справа № 908/809/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого суддіОвечкіна В.Е.,
суддівЧернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
ПАТ "Польот"
на постановувід 06.08.2013 року Донецького апеляційного господарського суду
у справі№908/809/13-г господарського суду Запорізької області
за позовомПАТ "Польот"
до1. ПП ОСОБА_6; 2. ПП "Імпульс"
прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: не з'явився;
Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.04.2013 (І. Давиденко), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 (судді В. Манжур, Н. Будко, А. М'ясищев), в задоволенні позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, площею 0,000155 га завдовжки 1м від стіни будівлі магазину за адресою АДРЕСА_1 відмовлено. Належними доказами позивачем не доведено суду порушення його прав на землю з боку відповідачів.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями,- ПАТ "Польот" (позивач) у касаційній скарзі просить скасувати прийняті у справі судові рішення та передати справу на новий розгляд. Скаржник не згодний з оцінкою судами наданих їм доказів. Донецький апеляційний господарський суд безпідставно залишив поза увагою висновок судової будівельно-технічної експертизи №5683/23 від 29.03.2011 р. у справі №10/186/10 де зазначено, що ПП "Імпульс" звів будівлю магазину яка частково розташована на частині земельної ділянки, що відведена для обслуговування магазину по АДРЕСА_1, що належить позивачу. Останній не згодний з висновками судів про те що факт самовільного зайняття земельної ділянки може бути доведений виключно протоколом про виявлення порушення земельного законодавства, так як вони протирічать ст.ст.32, 43 ГПК України. Позивач узгоджував межі земельної ділянки по відмостці своєї будівлі, а не по стіні будівлі. Суди цьому факту належної оцінки також не надали. В порушення ч.2 ст.16 ЦК України суди не захистили права позивача і не відновили становище яке існувало до початку самочинного будівництва. Оскаржувані судові рішення не відповідають ст.212 ЗК України, оскільки відповідачі використовують земельну ділянку позивача без будь-яких документів. Для перевірки доводів позивача суд необґрунтовано відмовив в проведенні експертизи, оскільки для встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 необхідні спеціальні знання фахівців землевпорядної організації. Прийняті судами рішення не відповідають ст.41 Конституції України, ст321 ЦК України де зазначено що ніхто не може бути протиправно позбавлений чи обмежений у здійсненні свого права власності.
До Вищого господарського суду України надійшов відзив від ПП ОСОБА_6 та ПП "Імпульс", в якому вони просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Приватному акціонерному товариству "Польот" (який є правонаступником ВАТ "Польот") на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 21.01.06. на підставі рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради №24 від 19.01.06., на праві власності належить нежитлова будівля, розташована по АДРЕСА_1, у складі основної будівлі "А", двох ґанків до "А", козирку до "А" замощення № 1.
На підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 104789, зареєстрованого 15.02.05. в книзі записів реєстрації державних актів за №0205261500005, земельна ділянка по АДРЕСА_1, на якій розташовано зазначене вище нежитлове приміщення, площею 0,0327 га належить ВАТ "Польот".
Згідно плану меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 з лівого боку (межі від А до Б) знаходиться земельна ділянка площею 0,069 га (АДРЕСА_1), яка на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЗП №016096, зареєстрованого 06.04.01. в книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю за №16, належить на праві власності ПП "Імпульс", для розміщення та обслуговування магазину, кафе-бару та торгового майданчику.
На земельній ділянці по АДРЕСА_1 знаходиться належна ПП "Імпульс" будівля у складі: основних будівель "А, АІ", прибудови а, аІ, а2, споруд, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 19.10.00., виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Бердянської міської ради № 436 від 15.07.99.
Позивач вказує на те, що у 2009 р. Приватним підприємцем ОСОБА_6 за договором про сумісну діяльність з ПП "Імпульс" було розпочато самочинну реконструкцію з розширення двоповерхового будинку магазину ПП "Імпульс" та збудовано будівлю літери "А2" над основною будівлею літери "А" та будівлю літери "А3" по АДРЕСА_1.
Було самочинно збудовано стіну другого поверху магазину впритул до стіни та даху одноповерхового магазину ПАТ "Польот" без погодження з власником зазначеної суміжної будівлі, в зв'язку з чим будівля, яка належить на праві власності позивачу, потерпає від стоку води з даху будівлі ПП ОСОБА_6
Відповідач-1 не здійснив жодної дії з відновлення порушеного права ПАТ "Польот" та не звільнив земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, від самочинно збудованих будівель та не ліквідував самочинно збудовані основні будівлі літ "А2", "А3", ганку до А2, ганку до А2, Ѕ частини замощення І, шляхом їх знесення.
ПП ОСОБА_6 не є власником майна яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.06.11. у справі № 10/186/10.
Позов про звільнення земельної ділянки згідно ч. 2 ст. 212 Земельного кодексу України включає в себе знесення розташованих на ній будинків, будівель і споруд. Такий спір стосується прав і обов'язків власника об'єктів, який має бути відповідачем у справі, а тому встановлення особи власника нерухомості є обов'язковим при вирішенні даного спору.
В матеріалах справи протоколу виявлення порушення земельного законодавства та постанови про притягнення посадових осіб ПП "Імпульс" до адміністративної відповідальності, згідно ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення "Самовільне зайняття земельної ділянки", не міститься.
Суду не надано належних та допустимих доказів того, що саме відповідач-2 самовільно займає спірну земельну ділянку.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.01.10. у справі №27/297/09 було відмовлено в задоволенні позову ВАТ "Польот" до Приватного підприємця ОСОБА_6, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ПП "Імпульс" про зобов'язання відповідача здійснити відновлення стану земельної ділянки по АДРЕСА_1, який існував до порушення прав, шляхом знесення об'єкту самовільного будівництва, розташованого на земельній ділянці ВАТ "Польот", площею 15,5 кв. м на відстані 1 кв. м від стіни нежитлової будівлі АДРЕСА_1, а також відновлення належного позивачу замощення площею 4,5 кв. м до нежитлової будівлі АДРЕСА_1, вздовж межі А-Б земельної ділянки та стіни нежитлової будівлі шириною 1 кв. м, довжиною 4,5 кв.
Зазначеним вище рішенням суду було встановлено, що при здійсненні реконструкції магазину межі земельної ділянки ВАТ "Польот" не порушувались, оскільки другий поверх було споруджено на стіні існуючої будівлі по встановленій та узгодженій ТОВ "Польот" межі земельної ділянки, а тому права позивача на землю не порушені.
З огляду на встановлені попередніми судами обставини справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п.п. 3 "б" ч.1 ст. 31 Закону України від 21.05.1997 р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання міських рад належить зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства при плануванні та забудові відповідних територій, зупинення у випадках, передбачених законом будівництва, яке проводиться з порушенням проектів окремих об'єктів.
Відповідно до абз.1 ч.7 ст.376 ЦК України від 16.01.2003 р. у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення перебудови неможливо або власник будівлі відмовляється від її проведення таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.
Згідно з п.3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 р. №439 основними завданнями інспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, зокрема: здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань.
Позивач пояснив в судах попередніх інстанцій що відповідачі здійснили реконструкцію будівлі магазину, самочинно надбудував другий поверх з порушенням будівельних нормативів в результаті чого дощова вода з даху другого поверху магазину відповідача стікає на дах будівлі позивача, завдаючи йому шкоди.
З наведених норм законодавства вбачається, що спори, які виникають з приводу самочинного будівництва повинні розглядатися за позовом суб'єкта владних повноважень, який реалізує у спірних правовідносинах надані йому законодавством владні управлінські функції стосовно забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян.
У випадках порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (ст.391 ЦК України), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, право власності на самочинне збудоване нерухоме майно (ч.4 ст.376 та ст.391 ЦК України).
У даному випадку пред'явлений позов про звільнення самочинно зайнятої земельної ділянки. Позивач зазначив що будівля відповідачів частково розташовано на частині земельної ділянки, відведеної для обслуговування магазину, що належить ПАТ "Польот". В позові вказано що план земельної ділянки що був у 1997 році (на час викупу її ПАТ "Польот") змінений у 2004 році. По плану 1997 р. магазин знаходився в середині земельної ділянки, а по плану 2004 р. -на межі земельної ділянки з відповідачами, тобто частина будівлі відповідачів знаходиться на землі позивача. Позов пред'явлений на підставі ст.152 ЗК України, але позивач просить звільнити самочинно зайняту земельну ділянку шляхом перебудови магазину відповідачів.
Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок регулюється ст.212 ЗК України.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач не довів в суді що відповідачі займають спірну земельну ділянку самовільно. Матеріали притягнення їх до адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства у справі відсутні. Рішенням суду по іншій справі №27/297/09 від 12.01.2010 р. за участю тих самих сторін встановлено, що межа земельної ділянки ПАТ "Польот" не порушувалася. Відповідачі здійснили реконструкцію своєї нерухомості шляхом спорудження другого поверху на стіні іншої будівлі, що не можна вважати самовільним зайняттям земельної ділянки ПАТ "Польот" в розумінні ст.212 ЗК України.
В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження факту самочинного будівництва другого поверху магазину за адресою АДРЕСА_1: без документу що дає право виконувати будівельні роботи (дозвіл) чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил (ст.376 ЦК України).
За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку що позивач належними доказами не довів в суді порушення його прав на землю.
Відповідно до ст.ст. 33 і 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Доводи скаржника про безпідставне залишення судами поза увагою висновку судової будівельно-технічної експертизи №5083/23 від 29.03.2011р. у справі №10/186/10 колегія суддів вважає необґрунтованими. Судова експертиза проводилась по справі про визнання права власності на нерухоме майно. У висновку було зазначено що другий поверх магазину ПП "Імпульс" побудовано з порушенням будівельних норм що має значення для кваліфікації будівництва як самочинного. Знесення такого майна може бути за позовом власника суміжної земельної ділянки з підстав передбачених ст.391, 396 ЦК, ст.103 ЗК України. Але в даному випадку позов пред'явлено про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Відповідно до ст.42 ГПК України висновок експертизи оцінюється за правилами ст.43 ГПК України і не є для суду обов'язковим.
Колегія суддів вважає, що фактичні обставини справи були встановлені судами на підставі об'єктивно досліджених поданих сторонами доказів. До встановлених обставин справи правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Доводи скаржника про порушення судами вимог ст.212 ЗУ України, ст.16 ЦК України, ст. 32, 43 ГПК України є неогрунтованими. Підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу ПАТ "Польот" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 25.04.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.08.2013 у справі №908/809/13-г - без змін.
Головуючий, суддяВ. Овечкін
Судді:Є. Чернов
В. Цвігун