ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
31 жовтня 2013 року № 813/7858/13-а
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Шозда Г.В.
з участю представників
від позивача - ОСОБА_1;
від відповідача - Ружицька О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу Державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції Лазар Н.М. про скасування постанови про накладення штрафу,-
ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції про скасування постанови про накладення штрафу від 20.11.2012 року ВП №34787278.
Підставою позовних вимог, на думку позивача, є те, що ним не вчинялось жодних перешкод у виконанні рішення суду, оскільки його дочка сама відмовляється йти до матері. Окрім того, продовжує позивач, оскаржувана постанова була винесена під час його перебування на стаціонарному лікуванні.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
Як передбачено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за №606-XIV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 ст.25 даного Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до ч.1 ст.89 зазначеного Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
На підставі наведеної норми, постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції від 20.11.2012 року ВП 34787278 за злісне ухилення від виконання рішення суду в частині передачі дитини на боржника ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 170 грн. 00 коп.
Не погодившись із вищенаведеною постановою, боржник у виконавчому провадженні оскаржив її до адміністративного суду.
Згідно з ч.3 ст.77 згаданого Закону, у разі якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про відібрання дитини, до нього застосовуються заходи, передбачені законом.
В матеріалах справи наявний акт державного виконавця від 22.10.2012 року відповідно до якого при черговому виході для відібрання дитини ОСОБА_3 державного виконавця було допущено до дитини. Дитина не хоче йти до матері, категорично відмовляється це робити. Батько забрав дитину в машину.
З наведеного акту не вбачається, що боржник у виконавчому провадженні - батько дитини ОСОБА_3 перешкоджав виконанню рішення суду, зокрема, вчиняв певні дії чи бездіяльність, які б унеможливлювали державному виконавцю здійснювати виконавчі дії по відібранню дитини.
При цьому, судом не беруться до уваги посилання позивача на те, що на час винесення постанови про накладення штрафу він знаходився на стаціонарному лікуванню, оскільки законом не передбачено жодних застережень з цього приводу під час вирішення державним виконавцем питання про притягнення боржника до відповідальності за невиконання рішення суду.
Як передбачено п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За таких обставин, суд вважає, що висновок державного виконавця про злісне невиконання позивачем рішення суду є передчасним, а тому постанова про накладення на останнього штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
Таким чином, адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Окрім того, суд, у відповідності до вимог ч.2 ст.162 КАС України, вважає за необхідне в резолютивній частині постанови зазначити про протиправність та скасування оспорюваного акта індивідуальної дії.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, то такі присудити на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Червоноградського міського управління юстиції про накладення штрафу від 20.11.2012 року ВП №34787278.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3, що проживає за адресою АДРЕСА_1 32 грн. 19 коп. (тридцять дві гривні дев'ятнадцять копійок) сплаченого судового збору.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
5. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 31 жовтня 2013 року.
Суддя В.Я.Мартинюк