ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
28 жовтня 2013 року № 826/14679/13-а
В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом ОСОБА_1
до Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві в особі начальника Чайки Н.В.
про визнання нечинним висновку та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання нечинним висновку Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві по результатам перевірки підстав документування громадянина ОСОБА_1 паспортом громадянина України від 3 серпня 2011 року та зобов'язання направити відповідне повідомлення до Управління інформаційних технологій ГУ МВС України та Адресно-довідкового бюро ГУ МВС України в м. Києві.
В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, Закон України "Про громадянство України" та зазначає, що Відділом громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві протиправно складений висновок по результатам перевірки підстав документування громадянина ОСОБА_1 паспортом громадянина України від 3 серпня 2011 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 набуто громадянство України внаслідок подання неправдивих даних, оскільки рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22 травня 2013 року встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України до 24 серпня 1991 року.
Представник відповідача в судові засідання не з'явився, проте через канцелярію суду подав заперечення по суті заявлених позовних вимог, в яких відповідач зазначає, що Відділом громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві правомірно складений висновок від 3 серпня 2011 року по результатам перевірки підстав документування громадянина ОСОБА_1 паспортом громадянина України, оскільки 28 липня 2011 року за № 17/8115 до Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві з ГУ МВС України в м. Харкова надійшло повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України громадянином ОСОБА_1 в зв'язку з тим, що громадянство набуто внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
3 серпня 2011 року Відділом громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві складено висновок по результатам перевірки підстав документування громадянина ОСОБА_1 паспортом громадянина України, яким визнано недійсним паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий ОСОБА_1 та направлено відповідне повідомлення до Управління інформаційних технологій ГУ МВС України та інформацію до Адресно-довідкового бюро ГУ МВС України в м. Києві.
З оскаржуваного висновку вбачається, що він складений за результатами перевірки та в зв'язку з надходженням 28 липня 2011 року за № 17/8115 повідомлення з ГУ МВС України в м. Києві про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України громадянином ОСОБА_1
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України "Про громадянство України".
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 18.01.2001 № 2235-ІІІ "Про громадянство України" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2235-ІІІ) громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Як встановлено під час розгляду справи, рішенням Московського районного суду міста Харкова від 19 жовтня 2009 року у справі № 2-0-418/09 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання заяву задоволено та встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. на території України до 24 серпня 1991 року.
4 грудня 2009 року на підставі частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство України" ГУ МВС України в Харківській області прийнято рішення, згідно якого ОСОБА_1 набув громадянство України.
Згідно пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 2235-ІІІ громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.
Частиною першою статті 8 Закону № 2235-ІІІ встановлено, що особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 22 вересня 2010 року у справі № 8-38/10 заяву Московського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області про відміну рішення Московського районного суду міста Харкова від 19 жовтня 2009 року задоволено, рішення Московського районного суду міста Харкова від 19 жовтня 2009 року за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання на території України до 24 серпня 1991 року скасовано за нововиявленими обставинами та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2010 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача до суду.
На підставі ухвали Московського районного суду міста Харкова від 22 вересня 2010 року у справі № 8-38/10 та згідно статті 21 Закону України "Про громадянство України" рішенням ГУ МВС України в Харківській області від 27 вересня 2010 року скасовано рішення ГУ МВС України в Харківській області від 4 грудня 2009 року про набуття громадянства України ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що громадянство України було набуто унаслідок подання свідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до статті 21 Закону № 2235-ІІІ рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Згідно пункті 4, 5, 7, 8 частини першої статті 24 Закону № 2235-ІІІ спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи здійснюють такі повноваження:
- приймають рішення про оформлення набуття громадянства України особами за підставами, передбаченими пунктами 1, 2, 4 - 10 статті 6 цього Закону (пункт 4);
- скасовують прийняті ними рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону (пункт 5);
- видають особам, які набули громадянство України, паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України (для осіб віком до 16 років), тимчасові посвідчення громадянина України, проїзні документи дитини, довідки про реєстрацію особи громадянином України (пункт 7);
- вилучають в осіб, громадянство яких припинено або стосовно яких скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України, паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України, тимчасові посвідчення громадянина України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, проїзні документи дитини та видають довідки про припинення громадянства України (пункт 8).
Відповідно до пункту 18 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2006 року № 600 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), іноземці та особи без громадянства, які набули громадянства України відповідно до чинного законодавства України, отримають паспорти на підставі довідки встановленого зразка, виданої територіальним органом служби у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.
Пунктом 40 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України встановлено, що погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти оформлені з порушенням законодавства України.
У разі оформлення паспорта з порушенням законодавства керівником територіального органу (підрозділу) проводиться службова перевірка, про що складається висновок у двох примірниках, який затверджується керівником територіального органу (підрозділу) внутрішніх справ. Перший примірник висновку зберігається в територіальному підрозділі, а другий - направляється до Державного департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України.
Якщо паспорт, що підлягає знищенню, видавався іншим територіальним підрозділом, до цього територіального підрозділу надсилається відповідне повідомлення, наведене в додатку 19.
З огляду на встановлене та враховуючи, що до ВГІРФО Дніпровського РУ ГУ МВС України м. Києва надійшло повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1, суд приходить до висновку, що Відділом громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві правомірно та в межах своїх повноважень складено висновок по результатам перевірки підстав документування громадянина ОСОБА_1 паспортом громадянина України, яким визнано недійсним паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий ОСОБА_1 та направлено відповідне повідомлення до Управління інформаційних технологій ГУ МВС України та інформацію до Адресно-довідкового бюро ГУ МВС України в м. Києві.
Відносно доводів представника позивача про те, що рішенням Московського районного суду міста Харкова від 22 травня 2013 року встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України до 24 серпня 1991 року, суд зазначає про наступне.
Як встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_1 не погоджуючись з ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 27 вересня 2010 року про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 8 серпня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2010 року скасовано з направленням справи до того ж суду для продовження розгляду.
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 22 травня 2013 року, яке набрало законної сили, заяву ОСОБА_1 задоволено та встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України до 24 серпня 1991 року
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Наведеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.
Враховуючи наведене, суд приймає до уваги обставини відносно того, що ОСОБА_1 постійно проживав на території України до 24 серпня 1991 року.
Разом з тим, суд звертає увагу, що паспорт серії НОМЕР_1 виданий ОСОБА_1 визнано недійсним не в зв'язку з тим, що ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 22 вересня 2010 року у справі № 8-38/10 скасовано рішення Московського районного суду міста Харкова від 19 жовтня 2009 року за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання на території України до 24 серпня 1991 року, а в зв'язку з тим, що рішенням ГУ МВС України в Харківській області від 27 вересня 2010 року скасовано рішення ГУ МВС України в Харківській області від 4 грудня 2009 року про набуття громадянства України за територіальною підсудністю ОСОБА_1.
Тобто, після прийняття ГУ МВС України в Харківській області рішення від 27 вересня 2010 року позивач не вважається особою, яка набула громадянства України та відповідно у позивача відсутнє право на користування паспортом громадянина України.
Доказів оскарження та скасування рішення ГУ МВС України в Харківській області від 27 вересня 2010 року суду не пред'явлено.
При цьому, суд не приймає до уваги доводи представника позивача як підставу для визнання висновку Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві нечинним ті обставини, що в даних Інтегрованої інформаційно-пошукової системи ГУ МВС України в м. Києві та в даних Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в м. Києві містяться різні відомості відносно паспорта громадянина ОСОБА_1 та зазначає про наступне.
Згідно відповіді Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в м. Києві від 21 жовтня 2013 року № 17/399, в картотеці відділу адресно-довідкової роботи знаходиться контрольна карточка складена 31 серпня 2011 року Дніпровським ВГІРФО ГУ МВС України в м. Києві про те, що паспорт НОМЕР_1 виданий 24 березня 2010 року Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві підлягає вилученню.
Згідно відповіді Управління інформаційно-аналітичного забезпечення ГУ МВС України в м. Києві від 22 жовтня 2013 року № 26/2-3808, відносно громадянина ОСОБА_1 наявна інформація про втрату паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24 березня 2010 року. Інформація для внесення до інформаційної підсистеми "Втрачені документи" 3 серпня 2011 року надано працівником Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, причина внесення - втрата, дата звернення про втрату 3 серпня 2011 року.
Як зазначила представник позивача під час розгляду справи, позивач паспорт громадянина України не втрачав та з відповідною заявою до Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві не звертався. При цьому, представник позивача зазначила, що паспорт громадянина України виданий на ім'я ОСОБА_1 не вилучений та знаходиться у позивача.
Разом з тим суд зазначає, що вказані обставини не впливають на встановлення правомірності складання Відділом громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві висновку по результатам перевірки підстав документування громадянина ОСОБА_1 паспортом громадянина України.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві в особі начальника Чайки Н.В. про визнання нечинним висновку та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А. Бояринцева