"24" жовтня 2013 р. м. Київ К-26179/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача),
Головчук С.В.,
Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Одеської залізниці, третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси про визнання недійсним акта розслідування нещасного випадку,
за касаційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Приморському районі м. Одеси на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року,
встановив:
У грудні 2006 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Одеської залізниці та з урахуванням змінених у заяві від 19.06.2007 р. позовних вимог просив:
1) визнати, що підписи посадовців у акті розслідування нещасного випадку, що стався 11.06.2006 р. о 19 год.15 хв. на території пункту контрольно-технічного обслуговування (ПКТО) Одеса-Порт відносно оглядача-ремонтника вагонів ОСОБА_4 (форми Н-5) та висновок цього акта не відповідають пунктам 10, 11, 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112;
2) зобов'язати начальника Одеської залізниці затвердити акт розслідування нещасного випадку від 11.06.2006 р. о 19 год.15 хв. з висновком, що нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, відповідно до пункту 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві;
3) визнати недійсним акт № 1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (форми НПВ), затверджений начальником депо Одеса-Застава 1 від 10.07.2006 р., як підписаний невідповідною особою та оформлений на основі акта розслідування нещасного випадку від 11.06.2006 р. о 19 год.15 хв. з висновком, що не відповідає пункту 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві;
4) зобов'язати начальника Одеської залізниці затвердити акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (форми Н-1), на підставі зміненого висновку акта розслідування нещасного випадку, що стався 11.06.2006 р. о 19 год.15 хв., відповідно до пункту 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
Позов обґрунтував тим, що висновок Комісії про відсутність зв'язку з виробництвом нещасного випадку, який стався з ним 11.06.2006 р. о 19 год.15 хв. на території ПТКО Одеса-Порт вагонного депо Одеса-Застава 1, суперечить пункту 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, оскільки нещасний випадок стався на території підприємства в робочий час. Окрім того, не відповідає вказаному Порядку і склад Комісії, яка підписувала акт розслідування нещасного випадку та акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року, позов задоволено в повному обсязі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що акт розслідування нещасного випадку не відповідає вимогам Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, оскільки складений комісією, яка була створена не в належному складі, та затверджений неуповноваженою особою.
Апеляційний суд додаткового зазначив, що нещасний випадок стався з позивачем під час пересування останнього по території підприємства у робочий час, тому він пов'язаний з виробництвом.
У касаційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на те, що начальник вагонного депо Одеса-Застава 1 мав право затверджувати акт розслідування нещасного випадку та акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом, як уповноважений роботодавцем орган. Зазначає також, що під час нещасного випадку позивач не виконував роботу, яка входила до його трудових обов'язків, тому даний нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами встановлено, що 10.07.2006 р. начальником вагонного депо Одеса-Застава 1 затверджений акт розслідування нещасного випадку (форми Н-5), складений комісією у складі: голови - начальника сектору охорони праці вагонного депо Одеса-Застава 1, членів комісії: головного інженера служби вагонного господарства, заступника начальника вагонного депо Одеса-Застава 1, заступника голови профспілок вагонного депо Одеса-Застава 1, головного інженера станції Одеса-Порт, страхового експерта відділення ВД ФССНВ та ПЗ України в Приморському районі м. Одеси.
Згідно з висновком Комісії нещасний випадок, який стався 11.06.2006 р. о 19 год.15 хв. з оглядачем-ремонтником вагонів ОСОБА_4, не підпадає під дію Переліку обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112, так як стався з працівником не під час виконання трудових обов'язків та на території, не пов'язаній з виконанням роботи.
10.07.2006 р. начальником вагонного депо Одеса-Застава 1 затверджений також акт № 1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом (форми НПВ), складений Комісією у тому ж складі.
Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112.
Згідно з пунктами 10 і 11 вказаного Порядку для проведення розслідування нещасного випадку наказом роботодавця створюється комісія у складі не менше 3-х осіб, до якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці (голова комісії), керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок, представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (за згодою), представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи.
За змістом пункту 13 Порядку протягом трьох діб Комісія, зокрема, зобов'язана скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю.
Як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, роботодавцем позивача була Одеська залізниця як юридична особа публічного права, тому створення Комісії з числа посадових осіб відокремленого структурного підрозділу Одеської залізниці Вагонного депо Одеса-Застава 1, який не є самостійною юридичною особою, та затвердження складених нею актів форми Н-5 і форми НПВ начальником цього відокремленого структурного підрозділу суперечить пункту 11 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та тягне за собою недійсність вказаних актів.
Безпідставними є посилання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси на те, що начальник Вагонного депо був наділений Одеською залізницею повноваженням проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, оскільки Положенням про відокремлений структурний підрозділ Вагонне депо Одеса-Застава 1 Одеської залізниці, який міститься в матеріалах справи, не передбачено делегування останньому такого повноваження.
Пунктом 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві встановлено, що визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися, зокрема, у період перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні.
Таким чином, нещасні випадки, що сталися з працівниками на території підприємства у робочий час, є такими, що пов'язані з виробництвом.
У зв'язку з цим колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_4 на території ПТКО Одеса-Порт вагонного депо Одеса-Застава 1 у робочий час (робоча зміна тривала з 8.00 до 20.00 години), має бути визнаний таким, що пов'язаний з виробництвом.
Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим (стаття 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності").
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального права і не допустили порушення норм процесуального права, які унеможливили б встановлення фактичних обставин, що мали значення для правильного вирішення справи, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 23 жовтня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К.
Головчук С.В.
Пасічник С.С.