"23" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/53088/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Чумаченко Т.А., Мироненка О.В., Сороки М.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування висновку, -
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування висновку.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії посадових осіб відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Одеській області по складанню висновку
від 04 вересня 2008 року у відношенні ОСОБА_4 щодо внесення до висновку неправдивих відомостей.
Скасовано висновок від 04 вересня 2008 року відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Одеській області по матеріалам перевірки у відношенні громадянина ОСОБА_4 щодо належності його до громадянства України.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року залишено без змін.
Не погоджуючись з постановленими у справі рішеннями судів, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У зв'язку з відсутністю клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд касаційної скарги проводиться в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 є громадянином України,
що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1,
виданого 14 липня 2000 року Тарутинським РВ УМВС України в Одеській області у зв'язку з обміном паспорту серії НОМЕР_2, виданого Бессарабським РВ Республіки Молдова 18 березня 1993 року.
На підставі паспорту громадянина України позивачу було видано два паспорти громадянина України для тимчасового виїзду за кордон серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4.
04 вересня 2008 року відділом у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Одеській області складено висновок про вилучення і знищення виданого на ім'я ОСОБА_4 паспорту громадянина України серії
НОМЕР_1 від 14 липня 2000 року як безпідставно виданого в порушення вимог законодавства, а також про вилучення та знищення виданих на ім'я ОСОБА_4 паспортів громадянина України для тимчасового виїзду за кордон серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 посилаючись на те, що паспорт громадянина України видано позивачу без набуття ним громадянства України.
На підставі зазначеного висновку відповідачем прийнято рішення про вилучення у позивача паспортів громадянина України для тимчасового виїзду за кордон
серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4 та їх знищення на підставі пункту 40 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України
від 15 червня 2006 року № 600, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
07 липня 2006 року за № 804/12678.
Вважаючи висновок відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Одеській області від 04 вересня 2008 року протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що рішення відповідача про вилучення та знищення паспортів позивача є неправомірним, оскільки позивач є громадянином України, громадянство якого не припинено.
З таким висновком судів погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України з огляду на наступне.
Положеннями статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України, зокрема, є паспорт громадянина України.
Згідно з частиною 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Відповідно до пунктів 1,7 Положення про паспорт громадянина України для виїду за кордон, затвердженого Указом Президента України від 28 жовтня 1993 року № 491/93
(в редакції, чинній на момент видачі позивачу паспортів громадянина України для виїду за кордон) паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу громадянина України та видається громадянам України.
Пункт 21 Положення про паспорт громадянина України передбачає, що паспорт особи, яка припинила громадянство України відповідно до статті 19 Закону України «Про громадянство України» підлягає поверненню до паспортної служби.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про громадянство України» підставами для втрати громадянства України є: добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття; набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.
Датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата видання відповідного указу Президента України.
Положення статті 17 Закону України «Про громадянство України» містять вичерпний перелік підстав припинення громадянства України: внаслідок виходу з громадянства України, внаслідок втрати громадянства України, за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про громадянство України» Президент України приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України.
Разом з тим, згідно з пунктом 40 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України паспорти, оформлені з порушенням законодавства України, погашаються, уважаються недійсними та знищуються.
Так, судами встановлено, що на момент винесення відповідачем оскаржуваного висновку, рішення щодо скасування рішення про набуття позивачем громадянства України або щодо припинення ним громадянства України - відсутні.
Крім того, паспорт позивача не було визнано погашеним та недійсним.
З огляду на викладене, висновок відповідача щодо вилучення та знищення паспортів позивача є протиправним та суперечить чинному законодавству.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій дали правильну правову оцінку обставинам у справі.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.
Постановлені у справі рішення судів є законними та обґрунтованими, і підстави для їх зміни чи скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування висновку - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом
України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: