07 квітня 2009 р.
№ 21/111
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Овечкіна В.Е.,
суддів :
Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача
- не з'явився,
відповідача
- не з'явився,
третьої особи
- не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
ДП "Дельта-Лоцман"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2009
у справі
№21/111
за позовом
ДП "Дельта-Лоцман"
до
ПП "ФАМ Балкерс"
(третя особа
- СДПІ у м.Миколаєві)
про
стягнення 1413,92 дол. США боргу за надані послуги,
42,74 дол. США пені та 55,97 дол. США штрафу
Рішенням господарського суду Донецької області від 14.11.2008 (суддя Матюхін В.І.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі з тих мотивів, що послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден є послугами, наданими на митній території України і є об'єктом оподаткування на підставі п.п.3.1 ст.3, п.6.1 ст.6, п.п.»а» п.6.5 ст.6, п.7.1 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість».
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2009 (судді: Шевкова Т.А., Діброва Г.І., Стойка О.В.) рішення скасовано, в позові відмовлено у зв'язку з необгрунтованістю позовних вимог.
ДП "Дельта-Лоцман" в поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати, рішення залишити без змін, посилаючись на порушення та неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст.84,106,115 Кодексу торговельного мореплавства України (далі КТМ України), ст.ст.86,186 Митного кодексу України, п.п.5.15,5.16 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст.ст.33,34 ГПК України. Зокрема, скаржник вказує на недоведеність належними та допустимими доказами (вантажні митні декларації у справі відсутні) перевезення вантажів в митному режимі транзиту суднами KING A, SVYATOY PYOTR та DULDA, а тому і право відповідача на звільнення від оподаткування ПДВ не доведено.
Колегія суддів, перевіривши фактичні обставини справи на предмет повноти їх встановлення і правильності юридичної оцінки судами попередніх інстанцій, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова та рішення від 14.11.2008 -скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Донецької області з наступних підстав.
Скасовуючи первісне рішення про задоволення позову та приймаючи нове рішення про відмову в позові апеляційний господарський суд виходив з того, що:
Позивач є підприємством, яке виконує функції з забезпечення безпеки мореплавства при здійсненні лоцманського проведення та регулювання руху суден в територіальному морі і на внутрішніх водних шляхах України, і яким з ПП “ФАМ Балкерс» 02.06.2008р. укладено договір №129/П-08.
Відповідно до п.1.1 договору №129/П-08 позивач зобов'язувався за заявками відповідача надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення суден, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, послуги служби регулювання руху суден, а відповідач зобов'язувався прийняти та сплатити дані послуги.
Державне підприємство «Дельта-лоцман» у період з 07.06.2008р. по 30.06.2008р. та з 06.07.2008р. по 26.07.2008р. за заявками приватного підприємства «ФАМ Балкерс» надавало послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден 7-ми іноземним суднам: SUKRIYE, яке ходить під прапором Мальти, SVYATOY PYOTR (Грузія), ДЕЛЬФИНУС (Російська Федерація), KING A (Грузія), DULDA (Туреччина), ВАНАДИЙ (Російська Федерація), CORVUS (Російська Федерація).
Факт надання послуг підтверджено лоцманськими квитанціями №2045/м від 12.06.2008р., №2071/м від 14.06.2008р., №2310/м від 27.06.2008р., №2382/м від 30.06.2008р., №2270/м від 25.06.2008р., №2309/м від 27.06.2008р., №1946/м від 06.06.2008р., №1972/м від 07.06.2008р. (а.с.22-23, 29, 30, 37, 38, 45,46 том 1).
За надані послуги позивачем відповідачу направлені рахунки на загальну суму 8483,44 дол. США, в т.ч. ПДВ 1413,92 дол. США, реєстрами №АФ-0000748 від 18.06.2008р., №АФ-0000806 від 30.06.2008р., №АФ-0000694 від 09.06.2008р. (а.с.20, 35, 43, том 1) разом з оригіналами квитанцій.
Отримані рахунки за надання послуг по лоцманському проведенню та послуг служби регулювання руху суден SUKRIYE, SVYATOY PYOTR, ДЕЛЬФИНУС, KING A, DULDA, ВАНАДИЙ, CORVUS були оплачені Приватним підприємством «ФАМ Балкерс» в іноземній валюті платіжними дорученнями №83 від 04.07.2008, №80 від 25.06.2008, №73 від 12.06.2008 (а.с.73, 74, 80 том 1) лише частково, оскільки нарахований податок на додану вартість в сумі 1413,92 дол. США приватним підприємством «ФАМ Балкерс» оплачений не був.
Позивачем на суму 1413,92 дол. США, яка ним в позові зазначена як заборгованість за надані послуги з лоцманського проведення суден та послуги служби регулювання рухом суден, та яка фактично є несплаченою відповідачем сумою нарахованого позивачем податку на додану вартість на зазначені послуги, нарахована пеня в сумі 42,74 дол. США та штраф в сумі 55,97 дол. США.
Відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Згідно частини 1 статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Приватне підприємство “Морське агентство “ФАМ» взяло на себе зобов'язання морського агента, права і обов'язки якого врегульовані умовами договору та статтею 117 Кодексу торговельного мореплавства України.
Агентом при поданні заявок на лоцманське проведення, які знаходяться в матеріалах справи, в частині оплати наданих послуг зазначено, що оплата ним гарантується відповідно виставленому рахунку від імені та за рахунок принципала, крім податку на додану вартість. В інформаціях для виставлення рахунку агент повідомив про те, що оплата гарантується згідно умов договору, крім податку на додану вартість.
Позивачем нарахування зборів та плат за спірні послуги з лоцманського проведення суден та регулювання руху суден здійснено у відповідності до затверджених ставок, зборів та плат, з нарахуванням на вартість цих послуг податку на додану вартість за ставкою 20%.
З доданих до позовної заяви матеріалів (лоцманських квитанцій, сертифікатів на судна, листів інформацій для виставлення рахунку) вбачається, що дані послуги були здійснені при перевезенні транзитного і експортного вантажу.
Відповідно до частини 5 статті 1 Закону України “Про транзит вантажів» транзитні послуги (роботи) -це безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.
Згідно частини 6 статті 1 Закону України “Про транзит вантажів» учасники транзиту - це вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).
При наявності даних обставин, оскільки позивач відноситься до інших учасників транзиту, а послуги надані відповідачем сприяли переміщенню зазначеного вантажу транзитом до кінцевого місця споживання за межами території України, тому послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден є такими, що були безпосередньо пов'язані з транзитним вантажем.
Згідно з ч.3 п.6.2.4 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість» операції з поставки послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів та вантажів транзитом через територію України оподатковуються у порядку, передбаченому п.5.15 ст.5 Закону України “Про податок на додану вартість».
Пунктом 5.15 ст.5 Закону України “Про податок на додану вартість» встановлено, що звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.
Аналіз норм чинного законодавства дає підстави вважати, що спірні послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден є такими, що безпосередньо пов'язані з транзитом вантажів та з перевезенням (переміщенням) таких вантажів, тому підлягають звільненню від нарахування податку на додану вартість за ставкою 20%.
З наявних в матеріалах справи документів, а саме з листів-інформацій для виставлення рахунків, коносаментів, якими супроводжувався вантаж, вбачається, що позивач надав послуги по лоцманському проведенню суден, пов'язані з експортним вантажем.
Пунктом 5.16 ст.5 Закону України “Про податок на додану вартість» встановлено, що звільняються від оподаткування операції з поставки послуг, що надаються іноземним суднам та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.
Таким чином, нарахування позивачем податку на додану вартість за надані відповідачу послуги лоцманського проведення та регулювання руху суден суперечить вимогам Законів України “Про податок на додану вартість» та “Про транзит вантажів», а господарський суд Донецької області дійшов до помилкового висновку про те, що спірні послуги є послугами, наданими на митній території України, і є об'єктом оподаткування на підставі п.п.3.1 ст.3, п.6.1 ст.6, п.п.»а» п.6.5 ст.6, п.7.1 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість».
За таких обставин, позовні вимоги державного підприємства “Дельта-лоцман» про стягнення з ПП “ФАМ Балкерс» суми дебіторської заборгованості (податку на додану вартість) у розмірі 1413,92 дол. США, нарахованого на суму наданих послуг є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, тому задоволенню не підлягають, і, як слід, не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення 42,74 дол. США пені та 55,97 дол. США штрафу.
Однак, колегія не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.
В обґрунтування підстав для звільнення від нарахування ПДВ на послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден, надані позивачем стосовно експортних вантажів, перевезених суднами SUKRIYE, ДЕЛЬФИНУС, ВАНАДИЙ та CORVUS, апеляційний суд помилково послався на п.5.16 ст.5 Закону України “Про податок на додану вартість», згідно якого звільняються від оподаткування операції з поставки послуг, що надаються іноземним суднам та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами. Адже, статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України вичерпно встановлено перелік цільових портових зборів, до якого лоцманський збір та збір за регулювання руху суден не включено. Отже, чинне податкове законодавство не встановлює пільг щодо оподаткування ПДВ операцій щодо надання послуг з лоцманського проведення та регулювання руху суден, які стосуються експортних вантажів.
Апеляційним судом не спростовано висновок суду першої інстанції про те, що судна SUKRIYE, ДЕЛЬФИНУС, ВАНАДИЙ та CORVUS перевозили експортний вантаж (сірку навалом). Наведене також підтверджується листом ПП “ФАМ Балкерс» від 31.10.2008 №331 (а.с.146 том 2), наданим на виконання ухвали господарського суду Донецької області від 13.10.2008 у даній справі.
Водночас висновок апеляційного суду про транзитний характер вантажів, перевезених іншими суднами (KING A, SVYATOY PYOTR та DULDA) та обумовлене цим застосування судом положень п.5.15 ст.5 Закону України “Про податок на додану вартість» в обгрунтування підстав для звільнення від оподаткування ПДВ послуг з лоцманського проведення та регулювання руху суден, наданих стосовно вказаних суден, колегія визнає передчасним з огляду наступне.
Факт перевезення вантажу на зазначених суднах в митному режимі транзиту судом апеляційної інстанції достовірно не встановлено, оскільки відповідно до ч.1 ст.186 Митного кодексу України декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.
Таким документом є вантажна митна декларація, яка згідно з абзацом 1 пункту 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМ України від 09.06.1997р. №574, містить, зокрема, відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються.
Відповідно до ч.4 ст.86 Митного кодексу України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.
В матеріалах справи відсутні, судами від сторін чи Маріупольської митниці не витребовувалися та не досліджувалися вантажні митні декларації, як первинні документи, що містять фактичні дані про митний режим вантажів, перевезених суднами KING A, SVYATOY PYOTR та DULDA, а передчасний висновок суду апеляційної інстанції про транзитний характер цих вантажів грунтується виключно на даних лоцманських квитанцій, сертифікатів (коносаментів) на судна, листів-інформацій для виставлення рахунку, що суперечить вимогам ч.4 ст.86 Митного кодексу України та ст.43 ГПК України. Окрім того, вказані документи не містять відміток митниці щодо знаходження митним контролем саме транзитного вантажу.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами обставин справи та є підставою для її передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судами також не розмежовано спірну суму боргу (1413,92 дол. США) на послуги, надані позивачем стосовно експортних та транзитних вантажів відповідно, що в розрізі помилкового застосування апеляційним судом до спірних правовідносин п.5.16 ст.5 Закону України “Про податок на додану вартість» має істотне значення для правильного вирішення даного спору. Той факт, що відправником вантажу (сірка), який перевозився суднами KING A, SVYATOY PYOTR та DULDA, була компанія-нерезидент ще не є безперечним доказом перевезення ними вантажів в митному режимі транзиту.
Зазначеним обставинам, які безпосередньо стосуються предмета даного господарського спору, судами першої та апеляційної інстанції всупереч вимогам ст.43 Господарського процесуального кодексу України не надано ретельної правової оцінки, а згідно імперативних вимог ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази чи додатково перевіряти наявні у справі докази.
Зважаючи на викладене, касаційна інстанція на підставі ч.2 ст.1115 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам справи, в зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування інших обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу ДП "Дельта-Лоцман"задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 14.11.2008 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.01.2009 у справі №21/111 скасувати з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Донецької області
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В. Цвігун