14 квітня 2009 р.
№ 02-03/733
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:
Панова І.Ю,
Заріцької А.О.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області
на ухвалу
та постанову
господарського суду Чернігівської області від 08.12.2008
Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2009
у справі
№02-03/733
за заявою
до
кредитори:
Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області
Приватного підприємства "Комунальник-2"
1. Управління Пенсійного фонду України в м. Ніжин
2. Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (представницький орган -Ніжинський міськрайонний центр зайнятості)
про
арбітражний керуючий
визнання грошових вимог
Буличов С.О.
за участю представників сторін:
від кредиторів:
від боржника:
не з'явилися
не з'явилися
Відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі -ВФСЗІ) у Чернігівській області у грудні 2008 року звернулося до господарського суду Чернігівської області із заявою про визнання його грошових вимог до Приватного підприємства "Комунальник-2" (надалі -ПП "Комунальник-2") у сумі 7348,89 грн. та про включення цих грошових вимог до реєстру вимог кредиторів боржника.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 08.12.2008 (суддя: Тимченко М.Г.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 (судді: Гольцова Л.А. -головуючий, Ропій Л.М., Рябуха В.І.), відмовлено в прийнятті вказаної заяви на підставі пункту 2 статті 62 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, ВФСЗІ у Чернігівській області звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою про їх скасування та направлення справи на новий розгляд.
Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушені норми матеріального права, посилається на певні обставини справи, стверджуючи, що його вимоги як кредитора до боржника -ПП "Комунальник-2" є поточними і повинні бути включені до реєстру вимог кредиторів.
Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 17.03.2009, надіслана сторонам у справі -17.03.2009 року), проте, сторони не скористалися правом, наданим їм статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість прийнятих судами попередніх інстанцій судових актів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що:
- ухвалою господарського суду Чернігівської області від 25.01.2007 порушено провадження у справі №4/161б/28 про банкрутство ПП "Комунальник-2", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Булича С.О.;
- 23.03.2007 у газеті "Голос Україна" №51 була здійснена публікація оголошення про порушення справи про банкрутство;
- ВФСЗІ у Чернігівській області у визначеному статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порядку подало заяву про визнання грошових вимог до ПП "Комунальник-2" в сумі 7348,89 грн., що становлять адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році;
- ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15.05.2007 вимоги ВФСЗІ у Чернігівській області відхилені на підставі того, що право вимагати сплати адміністративно-господарських санкцій у кредитора наступило після 15.04.2007, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, та зазначено, що відповідно до статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхуван-ня, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Не оскаржуючи ухвалу місцевого господарського суду від 15.05.2007, ВФСЗІ у Чернігівській області вдруге звернулося до господарського суду Чернігівської області із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у сумі 7348,89 грн., що становлять адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році.
Відмовляючи у прийнятті вказаної заяви на підставі пункту 2 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, послався, що є судове рішення господарського суду Чернігівської області від 15.05.2007 про той же предмет і з тих же підстав.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з даним висновком та зазначає, що відповідно до приписів статті 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Розглядаючи справи про банкрутство, господарський суд повинен керуватися не тільки Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а й застосовувати відповідні статті Господарського процесуального кодексу України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.
Пунктом 2 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви (у даному випадку заяви згідно з приписами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.
Під час провадження у справі про банкрутство господарським судом виносяться як ухвали, що спрямовані на забезпечення судового процесу, так й ухвали, які визначають майнові права та обов'язки сторін, інших учасників провадження у справі про банкрутство, до яких, зокрема, відносяться ухвали про визнання чи відхилення кредиторських вимог, затвердження змін до плану санації, відмова у призначенні розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, відсторонення керівника.
У разі, якщо господарський суд дійде висновку, що спірні вимоги кредитора обґрунтовані та підтверджені відповідними документами, такі вимоги визнаються судом; в іншому випадку у задоволенні таких вимог суд відмовляє повністю або частково. Про визнання чи відмову у визнанні вимог кожного кредитора судом виноситься ухвала.
Отже, ухвала господарського суду Чернігівської області від 15.05.2007, якою відхилені вимоги ВФСЗІ у Чернігівській області, є судовим рішенням.
Відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України не допускається повторний розгляд тотожних справ, якими є справи між тими ж сторонами про той же предмет з тих же підстав.
На підставі викладеного, виходячи із меж повноважень суду касаційної інстанції, передбачених статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Доводи за касаційною скаргою не приймаються до уваги, оскільки фактично зводяться до викладення обставин справи, оскарження по суті іншого судового акта.
Відповідно до пункту 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області -залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 08.12.2008 та постанову та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2009 у справі №02-03/733 -залишити без змін.
Головуючий: І.Панова
Судді: А. Заріцька
Л. Продаєвич