08 квітня 2009 р.
№ 5020-3/013
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
суддів:
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
Заступника прокурора м.Севастополя
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2008 року
у справі
№5020-3/013 господарського суду міста Севастополя
за позовом
Прокурора Ленінського району м.Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської ради
до
ТОВ "Страна Дельфиния"
про
розірвання договору оренди,
за участю представників сторін від:
позивача:
не з'явились
відповідача:
Заєць С.А. -за довіреністю від 08.09.2008р.
прокуратури:
Савицька О.В. -прокурор відділу ГП України (посвід. №231 від 20.07.2005р.)
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17.10.2008р. (суддя Головко В.О.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2008р. (судді Волков К.В. -головуючий, Гонтар В.І., Голик В.С.), в позові про розірвання договору оренди нерухомого майна відмовлено повністю.
Заступник прокурора м.Севастополя в касаційному поданні просить скасувати зазначені рішення та постанову і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, а саме: ст.ст.651, 783 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.188 Господарського кодексу України, та порушення ст.43 Господарського процесуального кодексу України.
У запереченні на касаційне подання відповідач спростовує доводи подання і просить рішення залишити без змін, а подання -без задоволення.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, дійшла висновку, що касаційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, між Управлінням майном міста Севастопольської міської державної адміністрації (Орендодавець) та приватним підприємством "Полюс-Юг" (Орендар) укладено договір оренди №444/3-99 від 20.10.1999, за умовами якого Орендодавець здає Орендарю в оренду водноспортивну базу "Нептун" за адресою: м. Севастополь, наб. Корнілова, 2, загальною площею 1419,84м2, що перебуває на балансі ДКП "Аррікон" для використання під водноспортивну базу.
Передача об'єкта оренди згідно з розділом 2 Договору та Актом приймання-передачі відбулася 20.10.1999.
24.01.2000 сторонами підписано протокол погодження змін до Договору оренди №444/3-99 від 20.10.1999, згідно з яким змінено цільове призначення об'єкта оренди. Відповідно до даного протоколу об'єкт оренди використовується для розміщення об'єктів торгівлі та дозвілля жителів і гостей міста. Також цим протоколом договір доповнено Додатком 3 "Перелік споруд ВСБ "Нептун", що передаються в оренду" і Додатком 4 "Перелік споруд, що передаються на відповідальне зберігання".
На підставі протоколу погодження змін до договору оренди № 444/3-99 від 20.10.1999, підписаного 15.09.2000, внесені зміни щодо найменування орендаря: Приватне підприємство "Полюс-Юг" замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Страна Дельфиния".
Згідно з протоколом погодження змін до договору оренди № 444/3-99 від 20.10.1999, підписаного 04.04.2003, внесені зміни до предмета договору. Так, з урахуванням внесених змін, Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівлю, споруду) або індивідуально визначене майно -будівлі загальною площею 474,3м2 та споруди бази "Нептун": мощення площею 2667,7м2 і огорожу бази "Нептун" площею 521,4м2 за адресою: наб. Корнілова, 2, що перебувають на балансі ДКП "Аррікон" для розміщення об'єктів торгівлі та дозвілля жителів і гостей міста.
Передача майна, з урахуванням змін від 04.04.2003, відбулася того ж дня, про що складено Акт приймання-передачі орендованого майна.
Строк дії договору встановлено з 20.10.1999 по 31.05.2012 (п.9.1 договору).
Відповідно до абзацу другого пункту 3 Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (нова редакція), Фонд є правонаступником Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації за договорами оренди комунального майна та відносинами, пов'язаними з їх виконанням, а також відносинами, що стосуються виконання Севастопольською міською державною адміністрацією делегованих їй Радою функцій, які передані Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.
Правовідносини сторін за договором оренди комунального майна регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (із змінами та доповненнями).
Відповідно до ч.3 ст.26 "Про оренду державного та комунального майна" за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути розірвано достроково у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Частиною 3 ст.291 Господарського кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, встановлено, що договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 Господарського кодексу України.
За змістом ст.783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Як визначено ст.188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором, яка в свою чергу у двадцятиденний термін повинна повідомити другу сторону про результати розгляду. У разі не досягнення сторонами договору згоди щодо розірвання договору чи неодержання відповіді в установлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини справи, встановили, що позивач встановлений ст. 188 Господарського кодексу України порядок розірвання договору оренди порушив, про намір розірвати договір оренди з вказаних у позові підстав відповідача не повідомив.
Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що попередніми судовими інстанціями не встановлено істотного порушення договору ТОВ "Страна Дельфиния".
Так, відповідно до Акту перевірки ефективності використання та виконання умов договору оренди об'єкта комунальної власності, розташованого за адресою: м. Севастополь, набережна Корнілова, 2, від 10.07.2008, під час проведення даної перевірки директор ТОВ "Страна Дельфиния" надав копії договорів про спільну діяльність. Враховуючи, що договори про спільну діяльність та суборенду є різними видами договорів, суди відхилили твердження прокурора про передачу частини комунального майна в суборенду без дозволу орендодавця. При цьому спільна діяльність полягає у спільному використанні саме торгівельних павільйонів, які не належать до комунальної власності, а є приватною власністю.
Щодо договору суборенди №2 від 16.06.2006 між ТОВ "Страна Дельфиния" та ПП "Біологічна станція", суди встановили, що його укладено за погодженням із Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради та комунальним підприємством Севастопольської міської Ради "Аррікон", тобто у відповідності з вимогами договору оренди.
Також, як безпідставні, відхилено доводи прокурора про порушення відповідачем санітарних норм і правил, оскільки перелік зауважень, наведений у позові, в основному, стосується не стану орендованих приміщень, а технологічного процесу, тоді як порушення технологічного процесу може позначатися на якості продукції, але не впливає на стан орендованого майна.
Не знайшли свого підтвердження і твердження прокурора про порушення відповідачем аб.18 п.5.1 договору, згідно з яким орендар зобов'язаний за власний рахунок проводити всі встановлені протипожежні заходи. Дана умова договору не містить посилань на те, ким, коли і яким чином мають бути визначені конкретні протипожежні заходи, а тому відсутні і підстави стверджувати, що відповідач такі умови порушив.
Більше того, окремі порушення вимог протипожежних правил, що виявлені під час перевірки ТОВ "Страна Дельфиния" і зазначені у відповідному акті від 15.05.2008, стосуються конструктивних елементів орендованих приміщень (приміром, висота стелі, висота та ширина дверних отворів тощо) і не залежить від відповідача, а відтак не може ставитися йому у вину.
Що стосується відсутності у відповідача діючого договору страхування орендованого майна, суди цілком правильно врахували, що спірним договором не встановлено порядку і строків інформування зацікавлених осіб про наявність та умови укладеного орендарем договору страхування об'єкта оренди. Відтак, відсутність у прокурора та позивача інформації про наявність укладеного орендарем договору страхування об'єкта оренди ще не є підставою стверджувати факт відсутності такого договору. Будь-яке листування з цього приводу між сторонами не здійснювалось.
При цьому колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що в будь-якому випадку порушення санітарних і протипожежних норм, а так само відсутність договору страхування орендованого майна не можуть визнаватися істотним порушенням умов договору оренди, оскільки не позбавляють орендодавця будь-чого, на що той розраховував при укладенні договору. Крім того, суди прийняли до уваги, що відповідач надав суду документи, що підтверджують усунення порушень, виявлених в ході відповідних перевірок (а.с.95, 117, 120-123).
Згідно імперативних вимог ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
З огляду на викладене та виходячи з меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Доводи касаційного подання стосуються переоцінки встановлених судами обставин справи; твердження прокурора про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2008р. у справі №5020-3/013 залишити без змін, а касаційне подання -без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький