08 квітня 2009 р.
№ 21/119
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Кривди Д.С.,
суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.
у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:
від позивача: Булан М.С.
від відповідача: Дудниченко Є.С.
розглянувши касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс»
на рішення Господарського суду Донецької області від 29.12.2008р.
у справі № 21/119 Господарського суду Донецької області
за позовом Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс»
до Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська»
про стягнення 2286,60 грн.
Закрите акціонерне товариство “Макіївкокс» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська» про стягнення 2286,60 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.12.2008р. (суддя В.І.Матюхін) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим у даній справі судовим рішенням, Закрите акціонерне товариство “Макіївкокс» подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 29.12.2008р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свою вимогу Закрите акціонерне товариство “Макіївкокс» мотивує тим, що господарським судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Відкрите акціонерне товариство “Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська» доводить безпідставність вимог Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс» та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Донецької області від 29.12.2008р. -без змін.
Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс» не підлягає задоволенню.
Як встановлено господарським судом:
03.07.2007р. ВАТ “Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська» (вантажовідправник) на адресу ЗАТ “Макіївкокс» (вантажоодержувач) у вагонах №№ 66109455, 65386021, 66787730, 67882415, 65401747 та 64474588 за залізничною накладною на групу вагонів № 49600289 зі станції Макіївка на станцію Кринична Донецької залізниці відвантажило вугілля-концентрат марки “К». За накладними загальна вага: брутто -545450 кг, тара -134450 кг, нетто -411000 кг.
Відвантаження концентрату за спірною відправкою відповідачем здійснене за вказівкою Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергоімпекс» (лист № 1351 від 02.07.2007р.) на виконання умов договору №31/01/2п/р про переробку рядового вугілля, укладеного 31.01.2004р. між ТОВ “Енергоімпекс» (Замовник) та ВАТ “Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська» (Виконавець). Строк дії цього договору - з дати підписання і до 31.12.2004р. Відповідно до п.8.2 договору у разі відсутності заяви любої із сторін про намір розірвати договірні стосунки протягом одного місяця до закінчення терміну його дії, договір вважається пролонгованим на наступний рік на тих же умовах. Додатковим угодами від 29.12.2006р. та від 28.12.2007р. строк дії договору було подовжено відповідно до 31.12.2007р. та 31.12.2008р.
ЗАТ “Макіївкокс» є вантажоодержувачем вугільного концентрату за спірною відправкою і одночасно його покупцем за договором №2080дс/292, укладеним 01.10.2003р. між ЗАТ “Донецьксталь» - металургійний завод» (Продавець) та ТОВ “Макіївкокс» (Покупець), строк дії якого - з дати його підписання до 31.12.2004р. Додатковою угодою від 04.11.2003р. у зв'язку з перереєстрацією ТОВ “Макіївкокс» в Закрите акціонерне товариство “Макіївкокс» преамбула договору №2080дс/292 від 01.10.2003р. була змінена. Додатковими угодами від 30.12.2004р., 30.12.2005р., 27.12.2006р. і 26.12.2007р. строк дії договору продовжено відповідно до 31.12.2005р., 31.12.2006р., 31.12.2007р. і 31.12.2008р.
Згідно договору №2080дс/292 від 01.10.2003р. “Продавець» зобов'язується передати, а “Покупець» прийняти і оплатити на умах договору вугільну продукцію (Товар), номенклатура, кількість, ціни, строки і умови поставки якого погоджені сторонами в додаткових угодах.
Відповідно до зазначеного вище договору оплата за поставлений “Товар» здійснюється “Покупцем» в гривнях шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок “Продавця» в строки, обумовлені сторонами в додаткових угодах.
Приймання “Товару» здійснюється у відповідності до вимог “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю» №П-7 з змінами та доповненнями і “Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за кількістю» №П-6 (п.4.2. р.4 договору №2080дс/292 від 01.10.03р.).
Перехід права власності на “Товар» відбувається в момент підписання обома сторонами акту приймання-передачі матеріальних цінностей (п.4.3. р.4 договору №2080дс/292 від 01.10.03р.).
Пунктом 6.1. договору №2080дс/292 від 01.10.03р. передбачено, що сторони несуть відповідальність за надані один-одному збитки у відповідності до чинного законодавства України.
В разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони зобов'язані до звернення в суд урегулювати всі спори в претензійному порядку або шляхом переговорів (п.6.2. р.6 договору №2080дс/292 від 01.10.2003р.)
Згідно п.1 додаткової угоди №85 від 29.06.2007р. до договору №2080дс/292 від 01.10.2003р. “Продавець» в липні 2007р. зобов'язується передати, а “Покупець» прийняти та оплатити вугільний концентрат марки “К» у кількості 8500 т за ціною 515,00грн./т без ПДВ на умовах поставки СРТ ст. “Покупця» (Інкотермс 2000р.). Також зазначено, що “Продавець» відшкодовує “Покупцю» всі витрати, що виникли з причини за адресації вантажу з ваговою недостачею і невідповідністю якості “Товару» договірним умовам по всьому переліку плат та послуг транспортної складової.
“Покупець» розраховується з “Продавцем» за поставлений “Товар» шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок "Продавця" протягом 30-ти банківських днів з дати виписки рахунка (п.2 додаткової угоди №85 від 29.06.2007р. до договору №2080дс/292 від 01.10.03р.).
На станцію призначення Кринична Донецької залізниці вантаж прибув в справних вагонах, без слідів втрати, розкрадання під час перевезення та 05.07.2007р. був виданий ЗАТ “Макіївкокс» залізницею без перевірки маси та кількості місць згідно ст. 52 Статуту залізниць України, про що свідчить відповідні відмітки на зворотньому боці залізничної накладної.
05.07.2007р. позивачем було здійснене зважування вагонів з вугільним концентратом. При цьому 5 вагонів №№ 66109455, 66787730, 67882415, 65401747 та 64474588 за залізничною накладною на групу вагонів № 49600289 були переважені вранці - з 8 год. 08хв. до 8 год.13 хв., а вагон № 65386021 був поданий під зважування тільки у другій половині дня -о 14 год. 35 хв.
Згідно роздруківки зважування вагонів вага нетто (за перевізними документами) 5 вагонів №№ 66109455, 66787730, 67882415, 65401747 та 64474588 у ній не зазначена, хоча у накладній відомості по нетто вантажу у кожному з цих вагонів була вказана - відповідно 69,0т у 4-х перших вагонах і 65,0т у останньому (загальна вага нетто вантажу у цих вагонах згідно накладної -341,0т). В той же час відомості про вагу тари у накладній відсутні, а в роздруківці вона зазначена як буцімто взята з перевізного документа - відповідно 22,2т, 22,65т, 22,0т, 22,2т, 22,8т (загальна вага цих 5 вагонів 111,85т). Сумнівним є пояснення позивача, що це вага тари з брусу, оскільки у роздруківці є окрема графа "Тара з брусу", яка позивачем не заповнена. За результатами зважування вага брутто вищезазначених 5-ти вагонів з вантажем відповідно 83,65т, 87,9т, 87,55т, 87,55т, 88,75т (загальна вага брутто зважування - 435,4т), вага тари зважування, яке мало місце наступного дня 06.07.07р., відповідно 21,9т, 22,65т, 21,45т, 21,65т, 22,7т (загальна вага зважування тари - 110,35т), нетто зважування відповідно 61,75т, 65,25т, 66,1т, 65,9т, 66,05т (загальна вага нетто -325,05т).
Щодо спірного вагону № 65386021, у роздруківці заповнені усі графи (брутто, тара і нетто за документами та за результатами зважування), окрім графи тара з брусу. При цьому у залізничній накладній відправником була зазначена тільки вага нетто вантажу -70,0т. Звідки робітники позивача, які здійснювали зважування і заносили дані у комп'ютер ваг, зазначені у перевізних документах, взяли дані про вагу брутто вантажу (93,0т) і вагу тари (23,0т) представники ЗАТ “Макіївкокс» під час розгляду справи зрозумілої (сприйнятливої) відповіді не надали. Якщо сумувати (додати) вагу усіх 6-ти вагонів, зазначених у роздруківці як вагу тари за перевізними документами (за поясненнями позивача -вага тари з брусу), вона складає 134,85т, у той час як згідно накладної загальна вага тари 134,45т, тобто на 400кг менше.
Згідно роздруківки зважування вагонів відповідачем вага брутто вагону № 65386021 -93,4т, вага тари (за поясненнями представника відповідача взята з брусу) -23,4т, вага нетто -70,0т.
Згідно роздруківки зважування вагонів позивачем вага брутто вагону № 65386021 -89,0т, вага тари (після зважування, яке мало місце наступного дня 06.07.07р.) -23,4т (така ж вага вагону за твердженням відповідача зазначена на вагоні, хоча за твердженням ДП "Донецька залізниця", документально не підтвердженим, на вагоні № 65386021 зазначена інша вага - 24,3т), вага нетто -65,6т. Нестача складає 4,4т.
Якщо додати результати нетто зважування усіх 6-ти вагонів за спірною відправкою, то у підсумку буде 390,65т, у той час як за накладною вага нетто вантажу -411 000кг, що на 20,35т більше. Вага брутто за перевізними документами -545 450кг, вага брутто зважування позивачем -524,4т, у той час як за накладною вага брутто -545 450кг, що на 21,05т більше.
За результатами зважування вагону № 65386021 з вантажем, яке мало місце 05.07.07р. о 14год.35хв., позивачем був складений акт про приймання продукції за кількістю № 821/п. У зв'язку з тим, що за твердженням позивача була виявлена розбіжність з даними, зазначеними у перевізних документах, приймання вантажу у вагоні № 65386021 позивачем було зупинене для виклику представника вантажовідправника. При цьому акт про приймання продукції за кількістю № 821/п підписаний представником громадськості Білоконем В.М., якому 05.07.2007р. була видана довіреність № 821/п на приймання вугільного концентрату марки "К" за залізничною накладною № 49600289.
На запит позивача про необхідність направлення представника фабрики для спільного приймання продукції за кількістю відповідач листом від 05.07.2007р. № 01-16/2327, надісланим факсом о 14-44 год., повідомив, що фабрика погоджується з недостачею з урахуванням 1% граничного розходження визначення маси вантажу та природної втрати вантажу під час перевезення і з метою уникнення простою вагонів просить їх вивантажити без представників відправника.
05.07.2007р. о 15 год. 50 хв. без участі представника відповідача, але за участі того ж самого представника громадськості Білоконя В.М., який діяв на підставі посвідчення № 821/п від 05.07.2007р., приймання продукції було продовжено, за результатами якої був складений акт № 821 від 05.07.2007р. про приймання продукції за кількістю. Згідно цього акту вага нетто вантажу у вагоні № 65386021 за перевізними документами -70,0т, вага зважування - брутто 89,0т, вага тари 23,4т, нетто вантажу 65,6т, недостача 4,4т. Приймання продукції закінчене 15 год. 55 хв. При цьому позивач наполягає на тому, що в цей час, тобто у період з 15 год. 50 хв. до 15 год. 55 хв. 05.07.2007р. зважування вагону з вантажем (вдруге) мало місце, це підтверджено і представником громадськості у судовому засіданні, але даних про друге зважування вагону з вантажем у комп'ютері ваг не має. Згідно роздруківки зважування вагону № 65386021 з вантажем відбувалось тільки 1 раз - 05.07.2007р. о 14 год. 35 хв.
Вага тари по факту, за твердженням позивача зважування якої відбувалось наступного дня о 15 год. 53 хв. - 23,4 т. За результатами зважування вагону у порожньому стані позивачем був складений акт № 821 про вагу тари. При цьому дані з акту від 06.07.2007 р. були перенесені у акт, складений днем раніш - 05.07.2007р. і останній акт був підписаний представником громадськості і щодо відомостей про вагу тари, участі у зважуванні якої він не брав.
У акті № 821 від 05.07.2007р. про приймання продукції за кількістю позивачем також зроблений висновок, що нестача виникла у результаті недостатнього наповнення вагону вантажовідправником. Акт затверджений заступником голови правління ЗАТ "Макіївкокс" 05.07.2007р.
10.08.2007р., тобто більше ніж через місяць після прийняття від перевізника спірного вагону з вантажем і складення акту № 821 від 05.07.2007р. про приймання продукції за кількістю, ЗАТ "Макіївкокс" і ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" був складений і підписаний акт приймання-передачі продукції по договору №2080дс/292 від 01.10.03р., згідно якого позивач прийняв від ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" концентрат вугільний марки "К 0-100" масою 70т у вагоні № 65386021 за залізничною накладною на групу вагонів № 49600289. Акт з боку ЗАТ "Макіївкокс" підписаний головою правління і нижче підпису голови правління начальником юридичного відділу зроблене застереження такого змісту: "Цей акт зі сторони ЗАТ "Макіївкокс" підписаний на підставі даних на дату відвантаження, зазначених у залізничних накладних, без врахування недовантажень, які можуть бути зафіксовані в актах, складених за "Інструкцією П-6".
Відповідно до цього акту приймання-передачі продукції недостача за спірною відправкою відсутня.
Рахунок-фактура постачальника ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" №23256 від 11.07.07р. на оплату вартості концентрату вугільного марки "К 0-100", у тому числі відвантаженого відповідачем у вагонах №№ 66109455, 65386021, 66787730, 67882415, 65401747 та 64474588 за залізничною накладною на групу вагонів № 49600289, ЗАТ "Макіївкокс" оплачений платіжним дорученням №3750 від 06.07.07р. в повному обсязі.
Також господарським судом встановлено, що ВАТ “Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська» є вантажовідправником, але не продавцем (постачальником) концентрату вугільного марки "К", отриманого ЗАТ "Макіївкокс" 05.07.2007р. за залізничною накладною на групу вагонів № 49600289. Продавцем концентрату за спірною відправкою є ЗАТ “Донецьксталь» - металургійний завод" згідно договору №2080дс/292 від 01.10.2003р. купівлі-продажу вугільної продукції, укладеного між ЗАТ “Донецьксталь» - металургійний завод» (Продавець) та ТОВ “Макіївкокс» (Покупець). ВАТ “Центральна збагачувальна фабрика “Пролетарська» не є стороною у цьому договорі.
Статтею 511 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Згідно п.2 ст.194 Господарського кодексу України неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 193 цього Кодексу.
Колегія суддів погоджується з висновком судів відносно того, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж встановлено за договором купівлі-продажу, то покупець, згідно до ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України, має право вимагати передання кількості товару, якого не вистачає, або відмовитися від переданого товару, та його оплати, а якщо товар оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього суми.
За позовом ЗАТ “Макіївкокс» вимагає повернення вартості нестачі за спірними відправленнями від незобов'язаної сторони (щодо нього), з яким у нього не існує ніяких договірних відносин.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України, на підставі якої позивач просить стягнути з відповідача майнову шкоду у вигляді збитків від нестачі вантажу передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для настання цієї відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювана шкоди; в) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; г) вина.
Господарським судом встановлено, що акт приймання-передачі продукції, підписаний ЗАТ “Макіївкокс» і ЗАТ “Донецьксталь» - металургійний завод», за яким останній передав, а позивач прийняв 70 т концентрату вугільного марки “К», отриманого ЗАТ “Макіївкокс» 05.07.2007р. у вагоні № 65386021 за залізничною накладною № 49600289, спростовують твердження позивача про наявність недостачі за спірною відправкою.
Отже, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність вини та протиправної поведінки відповідача у заподіянні заявленої у позові майнової шкоди.
За таких обставин, рішення Господарського суду Донецької області від 29.12.2008р. у справі № 21/119 відповідає вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 29.12.2008р. у справі № 21/119- без змін.
Головуючий - суддя Кривда Д.С.
судді Жаботина Г.В.
Уліцький А.М.