83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
24.04.09 р. Справа № 14/62
за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця», ЄДРПОУ 01074957,
м.Донецьк
до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого
машинобудування», ЄДРПОУ 20355550, м.Маріуполь
про стягнення 3409 грн. 92 коп.
Суддя Левшина Г.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Кобилецька О.С.-по дов.
В засіданні суду брали участь:
Державне підприємство «Донецька залізниця», м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування», м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 3409,92 грн., у тому числі основний борг в сумі 3303,85 грн. та пеня в сумі 106,07 грн.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №Д/Л-07000030/ЛТ від 02.01.2007р., рахунки №347 від 02.12.2008р., №321 від 31.10.2008р., розрахунок суми позову.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №523/886 від 31.03.2009р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність у позивача порушеного права на отримання винагороди за надані послуги на момент звернення до суду з вимогою про сплату заборгованості. При цьому, відповідач також вказує на те, що ним за власною ініціативою було сплачено позивачу суму основного боргу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд встановив:
02.01.2007р. між сторонами був підписаний договір №Д/Л-07000030/ЛТ на постачання теплової енергії, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання поставити, а відповідач прийняти та сплатити теплову енергію в гарячій воді для обігріву контори ділянки організації водного відпочинку пер.Пляжний, 3, в осінньо-зимовий період з 02.01.2007р. по 31.12.2007р. у кількості 27,6 Гкал згідно розрахунку.
Як вказує позивач, згідно з умовами цього договору ним протягом жовтня-листопада 2008р. було надано відповідачу теплову енергію на суму 3303,85 грн.
Відповідно до вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно до п.5.1 договору №Д/Л-07000030/ЛТ від 02.01.2007р. розрахунок за поставку теплової енергії здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 15 банківських днів з моменту виставлення рахунку.
Позивачем до матеріалів справи надано рахунок №347 від 02.12.2008р. на суму 2217,98 грн. та рахунок №321 від 31.10.2008р. на суму 1085,87 грн.
Відповідач у відзиві на позовну зяву №523/886 від 31.03.2009р. проти отримання вказаних вище рахунків позивача заперечував.
За таких обставин, ухвалою від 01.04.2009р., від 15.04.2009р. судом було зобов'язано позивача надати суду докази направлення на адресу відповідача рахунків №347 від 02.12.2008р., №321 від 31.10.2008р.
Всупереч вимог ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем відповідних доказів направлення вказаних вище рахунків на адресу відповідача до матеріалів справи не надано.
Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Право на позов (початок перебігу строку позовної давності) за приписом ст.261 Цивільного кодексу України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, враховуючи, що за умовами договору №Д/Л-07000030/ЛТ від 02.01.2007р. відповідач повинен був сплатити позивачу вартість наданої теплової енергії протягом 15 банківських днів з моменту виставлення рахунків, враховуючи відсутність в матеріалах справи відповідних доказів виставлення позивачем рахунків відповідачу, суд дійшов висновку про відсутність порушеного з боку відповідача права позивача на отримання винагороди за надану теплову енергію в сумі 3303,85 грн. та, як наслідок, права на звернення до господарського суду з відповідними позовними вимогами.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надану теплову енергію в сумі 3303,85 грн. підлягають залишенню без задоволення.
Крім суми основного боргу, позивачем на підставі п.7.1 договору №Д/Л-07000030/ЛТ від 02.01.2007р. нараховано та пред'явлено до стягнення за період з 21.11.2008р. по 23.01.2009р. пеню в сумі 106,07 грн.
Враховуючи висновки суду про недоведеність з боку позивача факту порушення відповідачем своїх обов'язків за договором, тобто, за відсутністю доказів невиконання або неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань, які тягнуть за собою можливість застосування певного виду відповідальності, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені в сумі 106,07 грн. також підлягають залишенню без задоволення.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.
Клопотання №273/1011 від 26.03.2009р. Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк про припинення провадження по справі внаслідок сплати відповідачем заборгованості за цим позовом судом залишено без задоволення.
Зокрема, як встановлено вище, на момент звернення позивача до суду з позовними вимогами у нього було відсутнє порушене відповідачем право на отримання винагороди за поставлену теплову енергію.
При цьому, сплата відповідачем суми основного за власною ініціативою ніяким чином не підтверджує наявність у позивача на момент звернення до суду права на отримання винагороди за надані послуги.
Крім цього, як встановлено судом, згідно з платіжним дорученням №292612 від 26.02.2009р. відповідачем було сплачено позивачу виключно заборгованість за опалення, надане протягом жовтня-листопада 2008р.
Будь-яких доказів перерахування відповідачем на користь позивача пені в сумі 106,07 грн. останнім до матеріалів справи не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування», м.Маріуполь про стягнення заборгованості в сумі 3409 грн. 92 коп., у тому числі основний борг в сумі 3303 грн. 85 коп. та пеня в сумі 106 грн. 07 коп.
Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 24.04.2009р.
Суддя