23.04.2009 Справа № 7/18-2009
за позовом Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго», м. Ужгород - Оноківці
до відповідача Дочірнього підприємства «Житловий комплекс №2» ЗАТ «Житлово -побутове підприємство», м. Ужгород
про стягнення 210029,30 грн.,
Суддя Швед С.Б.
від позивача -Тодавчич Г.І.;
від відповідача -Пилипець В.В.
Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго» звернулося до суду з позовом до дочірнього підприємства «Житловий комплекс №2» ЗАТ «Житлово -побутове підприємство» про стягнення суми 210029,30 грн. заборгованості за надані послуги з постачання електричної енергії (в т.ч. 168982,34 -основний борг, 7785,88 грн. пеня за несвоєчасне проведення грошових розрахунків, 4296,33 грн. -3% річних, 28964,75 грн. -інфляційні нарахування).
Позовні вимоги, підтримані у судових засіданнях по справі представником позивача, обґрунтовуються поданими суду доказами, що підтверджують заявлену до стягнення суму заборгованості.
Відповідач подав суду письмову заяву, в якій повідомив про визнання позовних вимог ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» у частині основного боргу за електроенергію у сумі 168982,34 грн. та заявив клопотання про відмову у іншій частині позову( пеня, річні, інфляційні) у зв'язку з важким фінансовим становищем, неплатоспроможністю жильців гуртожитку та наявною заборгованістю позивача перед відповідачем станом на 01.04.09 р. у сумі 38563,22 грн. за проживання у гуртожитку його працівників.
Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне:
25.03.2004р. між ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» (Постачальник) та дочірнім підприємством «Житловий комплекс №2» ЗАТ «Житлово -побутове підприємство» (Споживач) було укладено договір №131645 з постачання електричної енергії (далі - Договір).
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з постачання електроенергії за погодженими тарифами за період з серпня 2007 року по січень (включно) 2009 року на загальну суму 168982,34грн. (розрахунок суми основного боргу, а.с. 14).
З метою оплати вартості наданих послуг, позивач надіслав відповідачу рахунки, що підтверджується копіями реєстрів про їх вручення.
Згідно з п.п. 2.2.3. Договору Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №7 (а.с. 12).
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша ст. 903 Цивільного кодексу України).
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга ст. 625 Цивільного кодексу України).
Що стосується нарахованої позивачем на підставі п.4.2.1.Договору пені за порушення строків розрахунків за спожиту електроенергію у розмірі 7785,88 грн., то суд, зважаючи на важке фінансове становище відповідача, недостатню платоспроможність жильців гуртожитку, знаходить за можливе зменшити її розмір до суми 100,00 грн. (пункт третій частини першої ст. 83 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо клопотання відповідача про звільнення його від сплати інфляційних нарахувань та річних на прострочену суму заборгованості, то таке не може бути задоволено, оскільки нормативні приписи статті 625 Цивільного кодексу України щодо цих видів нарахувань мають імперативний (обов'язковий) характер, тому у суду відсутні законодавчі повноваження на зменшення їх розміру або звільнення від сплати (постанова Вищого господарського суду України від 16.03.2009 р. у справі № 10/292 за позовом ДП «Енергоринок» до ВАТ «ЕК «Закарпаттяобленерго» про стягнення 5 863 033,98 грн. 3% річних та 28 015 844,79 грн.інфляційних).
На підставі наведеного, враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті вартості наданих послуг та підтвердження наявної заборгованості належними та допустимими доказами позов належить задоволити частково та стягнути з відповідача суму 202343,42 грн. (в т.ч. 168982,34 -заборгованість за надані послуги з постачання електроенергії (основний борг), 100,00 грн.- пеня за несвоєчасне проведення грошових розрахунків, 4296,33 грн. -3% річних, 28964,75 грн. - інфляційні нарахування).
Судові витрати по справі підлягають віднесенню на відповідача (ст.49 ГПК України).
На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статтями 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з дочірнього підприємства «Житловий комплекс № 2 закритого акціонерного підприємства «Житлово - побутове підприємство» (м. Ужгород, вул. Бородіна, 14, код 31624609) на користь відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Закарпаттяобленерго» (м. Ужгород -Оноківці, вул. Головна, 57, код 00131529) суму 202343,42 грн. (двісті дві тисячі триста сорок три гривні 42 коп.) (в т.ч. 168982,34 грн. -заборгованість за надані послуги з постачання електроенергії (основний борг), 100,00 грн. пеня за несвоєчасне проведення грошових розрахунків, 4296,33 грн. -3% річних, 28964,75 грн. -інфляційні нарахування), а також суму 2218,30 грн. (дві тисячі двісті вісімнадцять гривень 30 коп.) у відшкодування судових витрат (у т.ч. 2100,30 грн. - держмито, 118,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу). Наказ видати.
3. У задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені у сумі 7685,88 грн. відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його ухвалення і є обов'язковим до виконання на всій території України.
Суддя С. Швед