16 квітня 2009 р.
№ 9/283-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
М. Остапенка,
суддів:
Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційні скарги
Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Енергогідромеханізація" та Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Стратегія"
на постанову
від 10.02.2009
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі
№ 9/283-08
за позовом
ТОВ "Стратегія"
до
ВАТ "Енергогідромеханізація"
про
стягнення 798 916 грн. 50 коп.
В судове засідання з'явились представники сторін
позивача
Левченко М.В. (дов. від 24.03.2009)
відповідача
Березовський Л.В. (дов. від 07.11.2008)
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
У серпні 2008 року ТОВ "Стратегія" звернулось до господарського суду з позовом про застосування наслідків недійсності правочину і відновлення становища за недійсними угодами № 1/р-1 від 07.08.2003, №1/Р-2 від 01.09.2003, №1/Р-3 від 12.09.2003 шляхом стягнення з ВАТ "Енергогідромеханізація" грошових коштів у сумі 798916,50 грн., сплачених за недійсними угодами.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ "Стратегія" (Виконавець) та ВАТ "Енергогідромеханізація" (Замовник) був укладений договір доручення №1/Р від 30.07.2003 (а.с. 85, т.1), у відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання здійснити, за винагороду, реалізацію заборгованості ВАТ "Дніпроенерго" перед ВАТ "Енергогідромеханізація" за 1999-2002 роки в розмірі 7989165,00 грн. (пункт 1.1 договору). Пунктом 4.1 цього договору сторони встановили, що при виконанні кожного етапу робіт Виконавець перераховує Замовнику на його розрахунковий рахунок десять відсотків від суми переданої Виконавцю по договору уступки заборгованості, як попередній платіж.
В подальшому між Позивачем та Відповідачем було укладено угоди про уступку вимоги №1/Р-1 від 07.08.2003, №1/Р-2 від 01.09.2003, №1/Р-3 від 12.09.2003.
Відповідно до умов п. 1.1 угоди про уступку вимоги №1/Р-1 від 07.08.2003 (а.с. 11, т.1), ВАТ "Енергогідромеханізація" (Первісний кредитор) уступає, а ТОВ "Стратегія" (Новий кредитор) приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові за договорами №11/162-ДПО/20 від 14.12.1998 у сумі 10444000,00 грн., №3/175-ДПО/26 від 27.03.2000 у сумі 1135574,00 грн., №3/303-ДПО/26 від 21.02.2001 132837,00 грн., укладеним між Первісним кредитором та ВАТ "Дніпроенерго", відповідно до умов якого ВАТ "Дніпроенерго" є боржником.
Відповідно до умов п. 1.1 угоди про уступку вимоги №1/Р-2 від 01.09.2003 (а.с. 13, т.1), ВАТ "Енергогідромеханізація" (Первісний кредитор) уступає, а ТОВ "Стратегія" (Новий кредитор) приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові за договорами №5 від 28.12.1998, №5-174-ДПО/26 від 27.03.2000, №5/305-ДПО/26 від 21.02.2001, укладеними між Первісним кредитором та ВАТ "Дніпроенерго", відповідно до умов якого ВАТ "Дніпроенерго" є боржником.
Відповідно до умов п.1.1 угоди про уступку вимоги №1/Р-3 від 12.09.2003 (а.с. 16, т.1), ВАТ "Енергогідромеханізація" (Первісний кредитор) уступає, а ТОВ "Стратегія" (Новий кредитор) приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором №9 від 25.12.1998, №4/134-ДПО26/39 від 14.03.2000, №4/304-ДПО/26 від 21.02. 2001, укладеними між Первісним кредитором та ВАТ "Дніпроенерго", відповідно до умов якого ВАТ "Дніпроенерго" є боржником.
Як вбачається із графіку виконання робіт по реалізації заборгованості ВАТ "Дніпроенерго" (в межах договору доручення №1/Р від 30.07.2003), який викладений сторонами у вигляді окремого Додатку №1 (а.с. 86, т. 1):
- за угодою про уступку вимоги №1/Р-1 (дата укладення 07.08.2003) на суму 2312811,00 грн. належить до перерахування сума 231281,10 грн.;
- за угодою про уступку вимоги №1/Р-2 (дата укладення 25.08.2003) на суму 2615137,00 грн. належить до перерахування сума 261513,70 грн.;
- за угодою про уступку вимоги №1/Р-3 (дата укладення 15.09.2003) на суму 3061217,00 грн. належить до перерахування сума 306121,70 грн.
Як вказує Позивач, відповідно до угод про уступку вимоги він перерахував Відповідачу за відступлене право вимоги грошові кошти на загальну суму 798916,50 грн., а саме:
- за угодою №1/Р-1 від 07.08.2003-231281,10 грн., що підтверджується платіжним дорученням №83 від 08.08.2003 (а.с. 12, т.1);
- за угодою №1/Р-2 від 01.09.2003-262513,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №122 від 25.09.2003 та №107 від 08.09.2003 (а.с.14, 15, т.1);
- за угодою №1/Р-3 від 12.09.2003-305121,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №122 від 19.09.2003 (а.с. 17, т.1).
29.09.2005 ВАТ "Енергогідромеханізаця" звернулося до ТОВ "Стратегія" з позовом про визнання вищевказаних угод про уступку права вимоги недійсними.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2007 у справі №11/79(21/330-06(14/3 08))-07 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.2007 у справі №11/79(21/330-06(14/308))-07 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2007 у справі №11/79(21/330-06(14/308))-07 скасовано та визнано недійсними угоди про уступку права вимоги №1/Р-1 від 07.08.2003, №1/Р-2 від 01.09.2003, №1/Р-3 від 12.09.2003.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2007 у справі №11/79(21/330-06(14/308))-07 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.2007 у справі №11/79(21/330-06(14/308))-07 залишено без змін. Тобто, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.2007 у справі №11/79(21/330-06(14/308))-07 набрала законної сили.
ТОВ "Стратегія" неодноразово листами №10/12-1 від 10.12.2007, №18/01-1 від 18.01.2008 та № 22/02-1 від 22.02.2008 зверталося до ВАТ "Енергогідромеханізація" з вимогою повернути все одержане за недійсними угодами №1/Р-1 від 07.08.2003, №1/Р-2 від 01.09.2003, №1/Р-3 від 12.09.2003, але ВАТ "Енергогідромеханізація" не вчинило жодних дій щодо повернення ТОВ "Стратегія" зазначених грошових коштів.
На підтвердження факту сплати грошових коштів за угодами №1/Р-1 від 07.08.2003, №1/Р-2 від 01.09.2003 та №1/Р-3 від 12.09.2003 Позивачем було надано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі №2-1334/08 від 03.01.2008 за позовом Сусідко Олександра Олександровича до Круглова Костянтина Олександровича про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення, під час розгляду якої цим судом було встановлено, що оскільки інших договорів між ТОВ "Стратегія" та ВАТ "Енергогідромеханізація" не існувало та не існує, то наявність невідповідностей (в призначенні платежу) в платіжних дорученнях №83 від 08.08.2003, №122 від 25.09.2003 та № 107 від 08.09.2003 слід вважати механічними помилками, допущеними ненавмисно, а тому оплату перераховану платіжним дорученням №83 від 08.08.2003 в сумі 231281,10 грн. фактично було здійснено за угодою №1/Р-1 від 07.08.2003, оплату перераховано платіжними дорученнями №122 від 25.09.2003 та №107 від 08.09.2003 в загальній сумі 262513,70 грн. фактично було здійснено за угодою №1/Р-2 від 01.09.2003.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2008 (суддя І. Подобєд) у задоволені позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.
На підставі ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України господарським судом відхилені доводи позивача про те, що не підлягають повторному доказуванню факти встановлені у вищевказаному рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у цивільній справі №2-1334/08 від 03.01.2008, оскільки під час розгляду цієї цивільної справи не приймало участь ВАТ "Енергогідромеханізація".
Водночас, як вказано у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.2007р. у справі №11/79(21/330-06(14/308))-07, суд апеляційної інстанції дослідив рух грошових коштів, на який ТОВ "Стратегія" посилається як на докази схвалення угоди. З виписок банку вбачається, що фактично гроші перераховані за угодою №11/р-1 уступки від 07.08.2003, у той час як фактично угода про уступку права вимоги має №1/р-1; гроші перераховані за угодою №11/р-2 уступки вимоги від 04.09.2003, у той час як укладена між сторонами угода має № 1/р-2 і укладена 01.09.2003. Таким чином, належних доказів схвалення угоди сторонами не надано.
В постанові Вищого господарського суду України від 28.11.2007 у справі №11/79(21/330-06(14/308))-07 вказано, що ТОВ "Стратегія" перераховано кошти за іншими угодами, а саме за угодою №11/р-1 уступки від 07.08.2003, за угодою №11/р-2 уступки від 04.09.2003.
Вищевказане свідчить, що під час розгляду господарськими судами спору між одними і тими ж особами, що є сторонами у даній справі, вже було встановлено факти, які не потребують повторного доказування, а саме: що ТОВ "Стратегія" не здійснювало на користь ВАТ "Енергогідромеханізація" будь-яких платежів на виконання укладених між цими особами вищевказаних угод уступки вимоги, які в подальшому в судовому порядку були визнані недійсними.
Таким чином, на думку суду першої інстанції, ТОВ "Стратегія" не довело належними та допустимими доказами факту отримання ВАТ "Енергогідромеханізація" грошових коштів у загальній сумі 798916,50 грн. саме за недійсними угодами уступки вимоги №1/Р-1 від 07.08.2003, №1/Р-2 від 01.09.2003 та №1/Р-3 від 12.09.2003.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 (колегія суддів: Л. Білецька, І Науменко, О. Голяшкін) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2008 скасовано частково; позов частково задоволено; стягнуто з ВАТ "Енергогідромеханізація" на користь ТОВ "Стратегія" 305 121,70 грн. та судові витрати.
Постанову суду мотивовано тим, що досліджуючи факт перерахування грошей, суд апеляційної інстанції встановив, що фактично гроші перераховані за іншими угодами, ніж ті, які визнані недійсними, зокрема, це стосується угод № 1/Р-1, № 1/Р-2.
Що стосується угоди № 1/Р-3 від 12.09.2003, то в постанові апеляційного суду і ВГСУ у справі № 11/79(21/330-06(14/308))-07 їй оцінка не була надана, а тому, на думку суду апеляційної інстанції, преюдиційно встановлені факти щодо неї відсутні. До того ж, в матеріалах справи є платіжне доручення № 122 від 19.09.2003, відповідно до якого ТОВ "Стратегія" сплатло ВАТ "Енергогідромеханізація" саме за угодою про уступку № 1/Р-3 від 12.09.2003 305 121,70 грн., які на підставі ст. 48 ЦК України підлягають до повернення позивачу.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ВАТ "Енергогідромеханізація" просить скасувати постанову, а рішення залишити без зміни, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права. Зокрема, судовими рішеннями у справі №11/79(21/330-06(14/308))-07 встановлено, що кошти перераховані ТОВ "Стратегія" за іншими угодами, ніж ті, що визнані судом недійсними. До того ж, умовами угод № 1/Р-1, № 1/Р-2, № 1/Р-3 взагалі не передбачено будь-яких зобов'язань з боку ТОВ "Стратегія" по сплаті грошових коштів на користь ВАТ "Енергогідромеханізація". Більш того, застосування наслідків визнання угоди недійсною у спірних правовідносинах є неможливим.
ВАТ "Енергогідромеханізація" у поданій касаційній скарзі просить постанову скасувати частково, посилаючись на незастосування судом апеляційної інстанції встановлених законом наслідків недійсності правочину, та прийняти нове рішення, яким позов ТОВ "Стратегія" задовольнити.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.06.2007, яка залишена без зміни постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2007р. у справі №11/79(21/330-06(14/308))-07 встановлено, що відповідачем (ТОВ "Стратегія") перераховано кошти за іншими угодами, а ніж ті, що були визнанні у судовому порядку недійсними.
Оцінюючи обставини, на які посилався новий кредитор щодо виконання ним зобов'язань за договорами уступки вимоги як невід'ємної частини договору доручення з реалізації (повернення) заборгованості ВАТ "Дніпроенерго" перед ВАТ "Енергогідромеханізація", шляхом перерахування обумовленої 10% частини боргу, прийнятого первісним кредитором, що є способом схвалення оспорюваних угод, судом апеляційної інстанції зазначені обставини відхилені з посиланням на те, що зазначені у реквізитах платіжних документів угоди не є угодами, які оспорюються в суді. Тобто судом відхилені посилання нового кредитора на виконання ним оспорюваних угод.
Підставами позову про застосування наслідків за недійсними правочинами шляхом повернення грошових коштів, слачених позивачем на виконання зобов'язань за правочинами, визнаними недійсними, є обставини, які були оцінені судом при вирішені спору про недійсність угод. А тому у розумінні законодавчих положень ч. 2 ст. 35 ГПК України зазначені обставини є встановлені судом факти, які не доводяться знову при вирішенні іншого спору. Отже задоволення позовних вимог частково господарським судом апеляційної інстанції є помилковим.
Однак, зважаючи на те, що Позивач перерахував Відповідачу грошові кошти на загальну суму 798916,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №83 від 08.08.2003 (а.с. 12, т.1), №122 від 25.09.2003 (а.с.14 т.1), №107 від 08.09.2003 (а.с. 15, т.1) та №122 від 19.09.2003 (а.с. 17, т.1), він не позбавлений права на звернення до суду з позовом про повернення безпідставно набутих коштів.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу ВАТ "Енергогідромеханізація" задовольнити.
Касаційну скаргу ТОВ "Стратегія"залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 у справі № 9/283-08 скасувати в частині задоволення позовних вимог, залишивши у цій частині рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2008 у справі № 9/283-08 без зміни.
У решті -рішення та постанову залишити без зміни.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко