07 квітня 2009 р.
№ 53/32-09
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу приватної фірми “Орнатус», м. Харків (далі -ПФ “Орнатус»)
на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.02.2009
зі справи № 53/32-09
за позовом ПФ “Орнатус»
до: відкритого акціонерного товариства “Ольга», м. Харків (далі -ВАТ “Ольга»);
закритого акціонерного товариства “Альфа-Банк», м. Київ, в особі відділення “Харківське ЗАТ “Альфа-Банк», м. Харків (далі -Банк)
про розірвання договору.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ПФ “Орнатус» -Шафорост Л.І.,
ВАТ “Ольга» -не з'яв.,
Банк -не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
Позов було подано про розірвання договору поруки від 31.07.2007 № 321-П/07 (далі -Договір поруки), укладеного ПФ “Орнатус» і Банком, та про виключення із застави товару в обороті -рухомого майна, “наданих Приватною фірмою “Орнатус», згідно договору застави товарів в обороті № 469/07 від 31 липня 2007 року ЗАТ “Альфа-Банк».
Разом з позовною заявою до господарського суду було подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачам - ВАТ “Ольга» і Банку -проводити будь-які розрахунки за договором про відкриття кредитної лінії від 31.07.2007 № 238-МВ/07 (далі -Договір про відкриття кредитної лінії) до вирішення спору по суті, заборони Банку звертати стягнення на заставлене майно за договором застави товарів в обороті від 31.07.2007 № 469/07 (далі -Договір застави) та заборони ВАТ “Ольга» і Банку укладати будь-які додаткові угоди до Договору про відкриття кредитної лінії.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.02.2009 (суддя Прохоров С.А.):
- заяву ПФ “Орнатус» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково;
- до вирішення спору відповідачам заборонено вчиняти певні дії, а саме:
ВАТ “Ольга» і Банку заборонено проводити будь-які розрахунки за Договором про відкриття кредитної лінії;
Банку заборонено вчиняти дії, направлені на звернення стягнення на заставлене майно за Договором застави;
в іншій частині заяви відмовлено.
У винесенні зазначеної ухвали суд виходив з того, що:
- вимоги позивача щодо забезпечення позову шляхом заборони ВАТ “Ольга» і Банку проводити будь-які розрахунки за Договором про відкриття кредитної лінії і заборони Банку вчиняти певні дії, направлені на звернення стягнення на заставлене майно за Договором застави, є розумними і адекватними з точки зору унеможливлення створення перешкод для реалізації позивачем права на захист своїх інтересів, що забезпечить безперешкодне виконання судового рішення (в разі задоволення позовних вимог), тоді як без вжиття цих заходів для відновлення прав позивача необхідні будуть значні зусилля та витрати;
- водночас вимога ПФ “Орнатус» щодо вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ВАТ “Ольга» і Банку укладати будь-які додаткові угоди до Договору про відкриття кредитної лінії не стосується предмета даного спору.
У касаційній скарзі Вищого господарського суду України ПФ “Орнатус» просить скасувати оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні заяви та винести нову ухвалу, якою задовольнити заяву ПФ “Орнатус» про забезпечення позову повністю, а саме заборони ВАТ “Ольга» і Банку укладати будь-які додаткові угоди до Договору про відкриття кредитної лінії. Скаргу з посиланням на приписи статей 638, 651, 652 Цивільного кодексу України, статей 1, 43, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) мотивовано частковою незгодою скаржника з оскаржуваною ухвалою, оскільки при її винесені було порушено норми процесуального права.
Відзиви на касаційну скаргу не надходили.
До Вищого господарського суду України надійшло письмове клопотання ПФ “Орнатус» про відкладення розгляду справи, щоб “надати ПФ “Орнатус» час для надання суду нових доказів по справі». Вищий господарський суд України не знайшов підстав для задоволення даного клопотання з огляду на положення частини другої статті 1117 ГПК України, за якими касаційна інстанція не має права, зокрема, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Сторони відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Судом першої інстанції у справі встановлено, що:
- згідно з Договором про відкриття кредитної лінії Банк відкриває ВАТ “Ольга» мультивалютну відновлювальну кредитну лінію та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає ВАТ “Ольга» кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором, а ВАТ “Ольга» зобов'язується використати кредит, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом та повернути останній у термін, установлений Договором про відкриття кредитної лінії;
- на виконання пункту 2.1 Договору про відкриття кредитної лінії ПФ “Орнатус» і Банком було укладено Договір поруки, за умовами якого поручитель (ПФ “Орнатус») поручається за виконання боржником - ВАТ “Ольга» зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії (умови щодо строків повернення кредиту були такими, як і в Договорі про відкриття кредитної лінії), та Договір застави, згідно з яким ПФ “Орнатус» передає Банку в заставу на умовах товарів в обороті рухоме майно, перелічене у додатку № 1 до Договору застави, а Банк приймає його в заставу та набуває права одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави;
- згідно з умовами Договору поруки: ВАТ “Ольга» і ПФ “Орнатус» відповідають перед Банком за порушення обов'язків як солідарні боржники; ПФ “Орнатус» відповідає перед Банком у тому ж обсязі, що й ВАТ “Ольга», і Банк має право “в порядку договірного списання» меморіальними ордерами списувати кошти з будь-яких поточних рахунків ПФ “Орнатус» і направляти їх на виконання грошових зобов'язань ВАТ “Ольга» за Договором про відкриття кредитної лінії;
- у січні 2009 року ПФ “Орнатус» стало відомо, що ВАТ “Ольга» і Банком було укладено додаткові угоди до основного Договору про відкриття кредитної лінії (від 19.08.2008 № 17, від 21.08.2008 №№ 18 і 19, від 12.09.2008 № 20);
- ПФ “Орнатус» вважає, що зазначеними додатковими угодами відповідачі без його згоди змінили істотні умови Договору про відкриття кредитної лінії, а тим самим й істотні умови Договору поруки, а тому в діях відповідачів є ознаки злочинного зговору.
Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд, зокрема, за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно із статтею 67 названого Кодексу позов забезпечується, окрім іншого, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
У пункті 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, зокрема, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У підпункті 1.1 пункту 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 № 01-8/2776 “Про деякі питання практики забезпечення позову» зазначено також, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, між іншим, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне рішення в разі задоволення позову.
З урахуванням наведеного, з'ясувавши за результатами розгляду вимоги ПФ “Орнатус» про вжиття заходу до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачам у справі укладати будь-які додаткові угоди до Договору про відкриття кредитної лінії, що такий захід не пов'язаний з предметом спору, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення відповідної вимоги.
Водночас ПФ “Орнатус» у касаційній скарзі:
- не обґрунтувало, яким чином невжиття зазначеного заходу до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду;
- навівши низку приписів Цивільного кодексу України і ГПК України, зрештою не зазначило, порушення або неправильного застосування яких конкретно з цих норм припустився, на його думку, господарський суд у винесенні оскаржуваної ухвали і в чому саме полягало таке порушення або неправильне застосування.
Вживши заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти певні дії (проводити розрахунки за Договором про відкриття кредитної лінії, звертати стягнення на заставлене майно за Договором застави), місцевий господарський суд не припустився порушення норм процесуального права, і у відповідній частині його ухвала сторонами у встановленому порядку не оскаржувалася.
З огляду на викладене передбачених законом підстав для скасування, в тому числі часткового, ухвали господарського суду від 19.02.2009 з даної справи не вбачається.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Ухвалу господарського суду Харківської області від 19.02.2009 зі справи № 53/32-09 залишити без змін, а касаційну скаргу приватної фірми “Орнатус» -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов