15 квітня 2009 р.
№ 15/690-б
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :
Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі),
Коваленка В.М.
Заріцької А.О.
розглянувши
касаційну скаргу
ДПІ у Печерському районі м. Києва
на ухвалу
від 27.06.2008 р. господарського суду м. Києва
у справі
№ 15/690-б господарського суду м. Києва
за заявою
ТОВ "Компанія "Альтрон", м. Київ (ліквідатор банкрута)
до
ТОВ "Укрпромімпортгруп", м. Київ
про
банкрутство
в судовому засіданні взяв участь представник:
ДПІ у Печерському районі м. Києва -Куракін Ю.В., довір.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.08.2007 р. за заявою ТОВ "Компанія "Альтрон" порушено провадження у справі № 15/690-б про банкрутство ТОВ "Укрпромімпортгруп" в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі -Закон про банкрутство ).
Постановою господарського суду м. Києва від 03.09.2007 р. визнано відсутнього боржника -ТОВ "Укрпромімпортгруп" банкрутом відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено ініціюючого кредитора ТОВ "Компанія "Альтрон" та зобов'язано ліквідатора вчинити певні дії, зокрема подати до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом, а також письмово повідомити усіх відомих йому кредиторів банкрута.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.06.2008 р. (суддя Пасько М.В.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 27.06.2008 р., ліквідовано банкрута - ТОВ "Укрпромімпортгруп" як юридичну особу в зв'язку з банкрутством та припинено провадження у справі.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДПІ у Печерському районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 27.06.2008 р., а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 7, 52 Закону про банкрутство, ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України).
Заслухавши пояснення учасника судового засідання, проаналізувавши наявні матеріали справи та подані матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності припинення касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, виходячи з наступного.
Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 12 Закону України “Про судоустрій України», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень процесуального закону.
Стаття 107 ГПК України передбачає, що касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Між тим, у відповідності до ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство (тобто особливостей процедури банкрутства).
Отже, в силу приписів ст. 41 ГПК України положення ст. 107 цього Кодексу підлягають застосуванню з урахуванням особливостей процедури банкрутства.
Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, передбачені цим Кодексом та Законом про банкрутство (ч. 3 ст. 11113 ГПК України).
Таким чином, в силу особливостей процедури банкрутства (ст. 41 ГПК України), коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
У відповідності до абз. 22 ст. 1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
При цьому, колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Однак, інші випадки участі органу державної податкової служби у справі про банкрутство платника податків Законом про банкрутство не передбачені.
Отже, орган державної податкової служби не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ч. 5 ст. 52 Закону про банкрутство ліквідатор банкрута письмово повідомляв можливих кредиторів банкрута, в т.ч. ДПІ у Печерському р-ні м. Києва.
На такий запит ДПІ у Печерському р-ні м. Києва було повідомлено ліквідатора банкрута (лист від 18.01.2008 р. № 1247/10/24-511 (а.с. №67)) про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів).
Більш того, з матеріалів справи вбачається, що в газеті "Голос України" від 11.12.2007 р. за №231 (4231) (а.с. №77) надруковано відповідне оголошення про визнання боржника -ТОВ "Укрпромімпортгруп" банкрутом. При цьому, в даному оголошенні зазначено, що кредитори можуть заявити свої вимоги до боржника протягом тридцятиденного строку з моменту опублікування оголошення.
З дня публікації відповідного оголошення в офіційних друкованих органах зазначені в ньому відомості набувають загальновідомого значення.
У зв'язку з чим, призначаючи касаційну скаргу ДПІ у Печерському районі м. Києва до розгляду, ухвалою від 30.03.2009 р. Вищим господарським судом України було зобов'язано заявника касаційної скарги надати суду докази набуття статусу учасника справи про банкрутство (кредитора), зокрема, докази заявлення грошових вимог до боржника.
На виконання вимог ухвали ДПІ у Печерському районі м. Києва було повідомлено (лист від 14.04.2009 р. б/н) про те, що вона не зверталась до суду з заявою про визнання її кредитором боржника.
Таким чином, заявник касаційної скарги -ДПІ у Печерському районі м. Києва не є учасником справи про банкрутство, оскільки не звернувся з грошовими вимогами до боржника.
У зв'язку з чим, вказана особа позбавлена можливості оскаржити ухвалу про припинення провадження у справі у зв'язку з затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
За таких обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що касаційне провадження у справі про банкрутство за касаційною скаргою неучасника такої справи не може бути здійснене, а тому підлягає припиненню.
На підставі наведеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про судоустрій України", ст. ст. 1, 23, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 41, 80, 107, 1115, 1117, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд
Припинити касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ у Печерському районі м. Києва на ухвалу господарського суду м. Києва від 27.06.2008 р. у справі № 15/690-б.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
А.О. Заріцька