Справа № 159/6265/13-ц
Провадження № 2/159/1498/13
м. Ковель 29.10.2013
Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням
- судді Луньової Т.М.,
за участі секретаря - Канашкової О.М.,,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому прохає суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача у справі ОСОБА_3 суму боргу за договором позики, укладеним між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 04 серпня 2013 року у розмірі 10789,75 грн. та суму процентів за вказаним договором позики у розмірі 104,94 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються наступними обставинами: 04 серпня 2013 року відповідач ОСОБА_3 отримав від позивача ОСОБА_1 кошти в сумі 1000 Євро (одну тисячу євро), що у еквіваленті до національної валюти України, згідно офіційного курсу НБУ станом на час розгляду справи становить 10789,75 грн., терміном на десять днів. Факт отримання від позивача у позику коштів відповідач підтвердив шляхом складення відповідної розписки. Незважаючи на взяті на себе зобов'язання по поверненню боргу до дати, зазначеної у борговій розписці, відповідач боргу не повернув, прострочив виконання боргового зобов'язання і повертати борг у добровільному порядку відмовляється з посиланням на відсутність коштів. Оскільки відповідач ухиляється від виконання боргових зобов'язань позивач, посилаючись на ст. 1046,1047, 1048, 1049 Цивільного Кодексу України, прохає суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму коштів, переданих відповідачеві у позику в розмірі 10789,75 грн., а також передбачені ст. 1048 ЦК України проценти від суми позики у розмірі, що визначається на рівні облікової ставки Національного банку України за період з дня отримання відповідачем суми позики і по 27 вересня 2013 року включно в сумі 104,94 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 позов підтримали з підстав, зазначених у позовній заяві і прохають його задовольнити. Прохають суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача у справі на користь позивача суму коштів, переданих відповідачеві у позику в розмірі 10789,75 грн., а також передбачені ст. 1048 ЦК України проценти від суми позики у розмірі, що визначається на рівні облікової ставки Національного банку України в сумі 104,94 грн. та судові витрати у справі.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позову не визнав і заперечує проти його задоволення. Не заперечуючи факту існування боргових зобов'язань перед позивачем у справі, а саме боргу в сумі 1000 Євро, відповідач заперечує що вказані кошти були йому передані позивачем як позику. Зокрема пояснив виникнення боргових зобов'язань тими обставинами, що за об'єктивних причин, отримавши від позивача кошти на придбання автомобіля, взятих на себе зобов'язань не виконав і кошти, отримані від позивача повернув не у повному обсязі, заборгувавши 1000 Євро. За згодою сторін, ним було написано розписку про отримання від позивача позики в сумі 1000 Євро на строк 10 днів. До теперішнього часу коштів, зазначених у розписці, позивачеві не повернув з причини відсутності в нього таких коштів.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази у справі суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст.1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Оригіналом розписки від 04 серпня 2013 року доводиться та обставина, що відповідач у справі ОСОБА_3 позичив у позивача ОСОБА_1 гроші в сумі 1000 Євро на умовах повернення суми позики готівкою упродовж десяти днів.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 визнав факт написання вказаної вище розписки 04 серпня 2013 року. При цьому підтвердив ту обставину, що розписка була написана ним добровільно, без будь-якого примусу зі сторони позивача чи інших осіб. Крім цього, в судовому засіданні відповідач визнав ту обставину, що дійсно заборгував позивачеві 1000 Євро.
У запереченнях проти позову відповідач посилається на ту обставину, що він дійсно заборгував позивачеві 1000 Євро, однак вказані кошти брав у позивача не як позику, а на виконання зобов'язань, пов'язаних з придбанням автомобіля. Позбавлений можливості повернути позивачеві борг з причини певних матеріальних проблем, які має вирішити у найближчий час.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 59,60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідач ОСОБА_3 не надав суду доказів на підтвердження обставин, якими він заперечив позовні вимоги.
У той же час факт отримання відповідачем від позивача суми, обумовленої у договорі позики, підтверджується розпискою від 04 серпня 2013 року, написаною відповідачем власноруч.
Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до змісту ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа, кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, наявність боргового документа, а саме боргової розписки, у позивача свідчить про те, що відповідач не виконав зобов'язань по поверненню боргу.
З покликанням ст. 1048 ЦК України позивач прохає стягнути з відповідача проценти від суми позики у розмірі, що визначається на рівні облікової ставки Національного банку України за період з дня отримання відповідачем суми позики і по 27 вересня 2013 року включно в сумі 104,94 грн.
Разом з тим, за положеннями ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики лише протягом строку дії договору, а після його закінчення, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, застосовуються положення ст. 625 ЦК України, згідно яких боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовна заява не містить вимог, щодо стягнення з відповідача у справі суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох проценти річних від простроченої суми.
У той же час, з урахуванням положень ст. 1048 ЦК України та змісту боргової розписки, проценти від суми позики повинні бути нараховані та стягнуті з відповідача за 10 днів, що становить, виходячи з розміру облікових ставок НБУ за період з 04 серпня 2013 року по 13 серпня 2013 року включно, 20,39 грн.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Відтак з відповідача у справі на користь позивача слід стягнути судові витрати, пов'язані із сплатою позивачем судового збору в розмірі 229,40 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 1500 грн.
На підставі ст. 15,30,62, 85, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст. 545, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (і.н.НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) 10789,75 грн. (десять тисяч сімсот вісімдесят дев'ять грн. 75 коп.) боргу та 20,39 грн. (двадцять грн.. 39 коп.) процентів за договором позики.
Стягнути з ОСОБА_3 (і.н.НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) судові витрати у справі в сумі 1729,40 грн. (одну тисячу сімсот двадцять дев'ять грн. 40 коп. ).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.
Головуюча: Т.М.Луньова