Справа № 121/7025/13-а
2-а/121/496/13
22 жовтня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Берещанського Ю.В., при секретарі Савватєєві О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ялтинського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гурзуфської селищної ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, просять суд: визнати незаконним та скасувати пункти 2.15 та 2.15.1 рішення Гурзуфської селищної ради №24 від 15 березня 2002 року а саме:
- п. 2.15. «Вважати втративши силу рішення Гурзуфської селищної ради від 22.06.1995 року №132 «Про надання дозволу для проведення проектно-вишукувальних робіт та будівництва гаражу з мансардою»;
- п. 2.15.1 «Передати в приватну власність гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0943 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських будівель із земель загальної користування Гурзуфської селищної ради в межах населених пунктів, за адресою: АДРЕСА_1.
Вимоги мотивує тим, що зазначеними пунктами рішення, порушуються його права, отже, цю земельну ділянку він використовував. Відповідно до рішення виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради від 22 червня 1995 року №132 яким був наданий дозвіл для розробку проекту для будівництва індивідуального гаражу з мансардою за адресою: АДРЕСА_2 Однак, позивач був вимушений покинути територію України. В жовтні 2011 року повернувшись до смт. Гурзуф виявив, що на місці побудованого їм фундаменту стоїть двохповерховий будинок ОСОБА_2 Рішенням Гурзуфської селищної ради від 15 березня 2002 року №24 була передана земельна ділянка площею 0,0943 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських будівель із земель загальної користування Гурзуфської селищної ради в межах населених пунктів, за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав із наведених підстав, пояснивши, що вказана земельна ділянка була надана йому для будівництва індивідуального гаражу з мансардою. Та на даної земельної ділянку він побудував фундамент для власного гаражу.
Представник відповідача Соколов С.С., а також третя особа яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2, у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, пояснивши, що рішенням Гурзуфської селищної ради, яким, ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку, яким ніяким чином не порушуються права позивача.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.
Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свобод в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що рішенням Гурзуфської селищної ради № 24 від 15 березня 2002 року ОСОБА_2 передана у власність земельна ділянка площею 0,0943 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських будівель із земель загальної користування Гурзуфської селищної ради в межах населених пунктів, за адресою: АДРЕСА_1.
Стаття 12 Земельного Кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, у ці повноваження входить зокрема розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Цим положенням закону відповідає й п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування, згідно із яким до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
З наведених норм закону вбачається, що законодавець передбачив певну процедуру та коло органів які мають відповідні повноваження, зокрема і контрольні, при вирішенні питання щодо передачі у власність той чи іншій особі земельної ділянки.
Суд бере до уваги ту обставину, що оскаржуваним рішенням затверджений проект землеустрою відводу земельної ділянки ОСОБА_2, що свідчить про те, що ОСОБА_2 при узгодженні проекту відводу земельної ділянки, виконані вимоги ст.118 Земельного Кодексу України та всі інші необхідні узгодження. З чого суд дійшов висновку, що Гурзуфська селищна рада селищна рада як орган, який уповноважений розпоряджатись землями територіальної громади, передаючи своїм рішенням у власність ОСОБА_2 вказану земельну ділянку, діяв у межах повноважень та у відповідності до приписів земельного законодавства.
Натомість, доводи позивача щодо порушення його прав, всупереч ч.1 ст.71 КАС України не знайшли свого підтвердження доказами. Відповідно до рішення виконавчого комітету Гурзуфської селищної ради від 22 червня 1995 року №132 яким був наданий дозвіл позивачу для розробку проекту для будівництва індивідуального гаражу з мансардою за адресою: АДРЕСА_2 Але своїм право позивач не скористався. Посилаючись у обґрунтування свого позову на ту обставину, що побудований фундамент належить йому та відповідач не мав права скасовувати рішення про надання дозволу позивачу для розробку проекту для будівництва індивідуального гаражу з мансардою, позивач однак, не врахував ту обставину, що право власності на земельну ділянку не може посвідчуватись цим документам. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили лише той факт, що у 1996 році допомагали позивачу в розвантаженні будівничих матеріалів та будівництві фундаменту. Але, на підставі яких документів проводились будівничі роботи, та за якою адресою вони пояснити не змогли. Позивачу був наданий дозвіл для розробки проекту для будівництва індивідуального гаражу з мансардою за адресою: АДРЕСА_2, в той час, відповідачу рішенням Гурзуфської селищної ради від 15 березня 2002 року №24 була передана земельна ділянка площею 0,0943 для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських будівель із земель загальної користування Гурзуфської селищної ради в межах населених пунктів, за адресою: АДРЕСА_1.
Фактично, аргументи позивача зводяться до міркувань щодо порушеного його права, без будь-якого документального підтвердження наявності у нього відповідного права на цю земельну ділянку або побудовані споруди, отже, для захисту або поновлення порушеного права необхідна його наявність.
Таким чином, повно та всебічно вивчивши матеріали справи та перевіривши їх відповідними доказами, суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 19, Конституції України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування", ст.ст.116-118 Земельного Кодексу України, ст. ст. 2, 6, 9, 10, 11, 17, 71, 159-163 КАС України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Гурзуфської селищної ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд в порядку та строки, передбачені ст. ст. 184, 186 КАС України.
Суддя: