Справа №22-ц /775/10149/2013/
Категорія: 48 Головуючий у 1 інстанції Афанасьєва Ю.О.
Доповідач Лісовий О.О.
22 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого ЛІСОВОГО О.О.
Суддів: КІЯНОВОЇ С.В., ЯНЧУК Т.О.
При секретарі ЛЮЛІНІЙ Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 13 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини -
Рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 13 вересня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що на її думку у відповідача є можливість надавати матеріальну допомогу у вигляді аліментів на утримання повнолітньої непрацездатної дитини у розмірі 1/5 частини з усіх видів його заробітку, із змісту її апеляційної скарги вбачається, що суд при розгляді справи та ухваленні рішення не в повній мірі врахував вимоги матеріального законодавства, помилково прийшов до висновку про відмову у задоволенні її позовних вимог.
Позивачка, звернувшись до суду із вказаним позовом, зазначила, що за рішенням Дебальцевського міського суду від 14 червня 2013 року вона є опікуном своєї повнолітньої доньки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, за цим рішення остання визнана недієздатною, батьком дитини є відповідач.
Після розірвання шлюбу з відповідачем у 2001 році, донька стала проживати з нею та на даний час перебуває на її утриманні і догляді, оскільки страждає на стійкий хронічний психічний розлад - розумову відсталість у ступені імбецильності, донька потребує постійного догляду, оскільки остання обмежена в самообслуговуванні, пересуванні та орієнтації, на даний час знаходиться на диспансерному обліку з приводу захворювання нирок та епілепсії, а також під наглядом окуліста, таким чином фізичний стан доньки позбавляє позивачку працювати.
Оскільки вона витрачає щомісячно на утримання повнолітньої дитини 1 500 грн., з яких 1 000 грн. на харчування, а 500 грн. на лікування, тому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої непрацездатної доньки у розмірі 1/5 частини усіх видів заробітку /доходу/ відповідача довічно.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання апеляційного суду не з»явивися, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, згідно письмової заяви, яка надійшла до апеляційного суду, просив розглянути справу у його відсутність.
Заслухавши доповідача, позивачку ОСОБА_1, яка просила задовольнити її апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав:
Відповідно до частини 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надати.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що сторони по справі мають повнолітню непрацездатну дочку, яка має ряд тяжких захворювань, проживає разом із матір'ю, позивачкою по справі, яка здійснює за нею догляд, стан здоров'я повнолітньої дитини потребує додаткових витрат на її утримання.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Із позовної заяви ОСОБА_1 та її пояснень в апеляційному суді вбачається, що остання просить стягнути з відповідача ще одні аліменти на додаткові витрати дитини у розмірі 1/5 частини усіх видів заробітку /доходу/ останнього.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи /а.с.6/, на підставі рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 18 жовтня 2004 року батько дитини - відповідач по справі уже сплачує аліменти на додаткові витрати у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку /доходу/.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Оскільки аліменти на додаткові витрати уже стягнуті, позивачка відповідно до вимог ч. 1 ст. 192 СК України має право звертатися з позовом про їх збільшення, однак саме з такими позовними вимогами ОСОБА_1 до суду не зверталася.
Стосовно ж позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення ще одних аліментів, то відмовляючи у задоволенні зазначеного позову суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення таких аліментів, оскільки розмір соціальної допомоги на дитину та виплати у зв'язку з доглядом за дитиною у розмірі 1 564,50 грн., а також розмір стягнутих з відповідача аліментів на додаткові витрати у розмірі 1/6 частини перевищують встановлений законом прожитковий мінімум, який з січня 2013 року становить 894 грн., тому враховуючи наведене, дитина позивачки відповідно діючого законодавства не є такою, що потребує матеріальної допомоги.
Таким чином рішення суду законне і обгрунтоване, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 13 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді