Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/738/13-п
Провадження № 3/670/298/13
19 вересня 2013 року смт. Віньківці
Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Волкова О.М.
за участю секретаря Сікорської В.О.
розглянувши адміністративну справу, яка надійшла із Віньковецького РВ УМВС України в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого,
за частиною 1 статті 130 КУпАП,
30 червня 2013 року старшим інспектором ВДАІ Віньковецького РВ ОСОБА_2 було складено протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно даних вказаного протоколу, ОСОБА_1 30 червня 2013 року біля 01.30 год. в смт. Віньківці по вул. Жовтневі керував авто НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (почервоніння обличчя, тремтіння рук, сповільнення мови, порушення артикуляції, загальмованість, відсутній запах алкоголю), водієві було запропоновано пройти медичне обстеження на стан наркотичного сп'яніння, де останній відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
У суді ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав. Пояснив, що він підробляє шляхом перевезення автомобілем пасажирів, та раніше допомагав працівникам ДАІ матеріально, а саме періодично давав їм по 50 гривень, але останнім часом він платити відмовився. 30.06.2013 року близько 2 год. ОСОБА_1 у райцентрі підвозив пасажирів. Навпроти хлібного магазину його зупинили працівники Віньковецького ВДАІ, та запропонували поїхати на експертизу у лікарню, на що він погодився, бо ніяких наркотиків він не курить, і вже 22 роки взагалі не вживає алкоголю, оскільки після поранення під час бойових дій в Афганістані йому протипоказано вживання спиртного. По приїзді на пункт швидкої допомоги райлікарні працівники міліції через деякий час доставили сюди ж районного нарколога ОСОБА_3, яка побачивши ОСОБА_1 сказала до нього, що на цей раз «фабула йому не вдасться». Як пояснив ОСОБА_1, ОСОБА_3 мала на увазі те, що перед цим його вже доставляв інспектор ДАІ у лікарню до лікаря-нарколога для проходження експертизи на стан наркотичного сп'яніння, але ОСОБА_1 наступного дня особисто звернувся у Хмельницький наркодиспансер, де було встановлено, що наркотичних засобів він не вживає. На пункті швидкої допомоги ОСОБА_3 щось писала, а працівники міліції казали йому здати аналіз, однак який саме аналіз не пояснювали. У зв'язку з недовірою до лікаря-нарколога ОСОБА_3 і виниклими сумнівами, що вона може дати недостовірний висновок, ОСОБА_1 попросив завезти його для здачі аналізу в інший район, або у м. Хмельницький, але натомість інспектор Ковальчук Ю.В. склав на нього протокол за відмову від проходження експертизи, вказавши свідками медсестру та нарколога. На другий день ОСОБА_1 поїхав у м. Хмельницький у наркодиспансер, де зустрівся із наркологом, але аналіз не здав, бо у нього не було 600 гривень, щоб заплатити за проходження тесту.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення підлягає з'ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні. Ці дані встановлюється протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, протоколом про вилучення речей і доказів.
Виходячи із змісту ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження саме відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, а сам порядок такого огляду виписаний, зокрема, у ст. 266 КУпАП, постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджено спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 400/666 від 09 вересня 2009 року.
Відповідно до вимог цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Згідно з п.1.2. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.09.2009 року № 400/666, (далі - Інструкція ) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, якими за п. 1.4 ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: а) наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); б) звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; в) сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; г) почервоніння обличчя або неприродна блідість).
Відповідно до п. 1.6. Інструкції огляд проводиться: уповноваженою особою Державтоінспекції МВС на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 3.7 вказаної Інструкції передбачено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Згідно з п.п. 3.9-3.13 Інструкції використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується свідоцтвом про державну
реєстрацію, свідоцтвом про повірку , а зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності
зберігається протягом 90 днів. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може
використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти
зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 3.12 цього
розділу.
Підставою для огляду на стан сп'яніння, відповідно п. 2.1. Інструкції, є лише наявність цих ознак. Тобто, відсутність вказаних ознак не дає підстав для огляду водія, а ознаки, які не установлені МОЗ і МВС, не можуть бути підставами вважати, що особа перебуває в стані сп'яніння. Сам огляд водія проводиться безпосередньо працівником міліції на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків з використанням спеціальних технічних засобів. Результати огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення (ч. ч. 1 і 2 ст. 266 КУпАП, пункти 2-5 Постанови).
І лише у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП, пункти 6-7 Постанови).
Огляд же особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП, вважається недійсним (ч. 5 цієї статті).
Отже, враховуючи особливості правопорушення і виходячи з вимог ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати, чи вчинено особою порушення ПДР, а якщо вчинено, то в чому саме полягає правопорушення і чи винна особа у цьому.
Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, у вину ОСОБА_1 поставлено саме відмову від проходження медичного обстеження на стан наркотичного сп'яніння.
Однак аналіз матеріалів даної справи свідчить, що докази про вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного правопорушення відсутні.
Так, згідно пояснення ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення, він від проведення аналізу відмовляється у зв'язку з тим, що просить в районного нарколога направлення до обласного наркодиспансера, але йому такого не дано.
Дане також підтверджується записами відеодиску, що був переглянутий судом за клопотанням інспектора ВДАІ ОСОБА_2, із якого видно, що ОСОБА_1 просить видати йому направлення у м. Хмельницький, чи в ОСОБА_4, чи в інший пункт, бо він не довіряє районній лікарні і лікарю ОСОБА_3, яка дала неправдивий висновок. При цьому ОСОБА_1 поводить себе адекватно та дозволяє черговій медсестрі провести його огляд.
Свідками відмови у протоколі про адміністративне правопорушення зазначені медсестра рай лікарні ОСОБА_5 та лікар-нарколог ОСОБА_3, яких суд вважає заінтересованими особами.
Допитана в суді як свідок лікар - нарколог Віньковецької ЦРЛ ОСОБА_3 пояснила, що при обстеженні ОСОБА_1 у нього спостерігалось підвищення тиску, звужені зіниці, загальмованість, порушення артикуляції, що є ознаками наркотичного сп'яніння. Вона підтвердила, що він дійсно виразив їй недовіру.
Інспектор відділу ДАІ Віньковецького РВУ МВС України у Хмельницькій області ОСОБА_2, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1, у суді зазначив, що вночі до нього поступила оперативна інформація від особи, що допомагає працівникам міліції, про те, що ОСОБА_1 вжив наркотичні засоби і рухається у центр смт. Віньківці. Після зупинки ОСОБА_1 погодився поїхати у лікарню для проходження експертизи, але там відмовився здати аналіз сечі, бо боявся, що лікар-нарколог дасть неправдивий висновок, і просив дати йому направлення в Хмельницький. Однак через те, що ОСОБА_2 не міг залишити район і завезти ОСОБА_1 в інший район, то такого направлення він останньому не дав і склав протокол за відмову від проходження експертизи.
Судом було досліджено надані ОСОБА_1 довідки, із яких вбачається, що він в період з 03 липня 1979 по 30 травня 1981 року проходив військову службу, а з березня 1980 року по травень 1981 року в складі військової частини приймав участь у бойових діях в ДР Афганістан, у ході чого його бойова машина підірвалася на міні і ОСОБА_1 отримав рани тіла, ЧМТ та контузію голови. Протягом грудня 2004 року - січня 2005 року ОСОБА_1 лікувався стаціонарно в неврологічному відділенні ОГІВ з діагнозом «Після травматична енцефалопатія, астеоневротичний синдром, наслідки вогнепальних поранень», та у нього спостерігались зміни зі сторони неврологічного (психічного) стану, а саме хворий сонливий, горизонтальний ністагмоїд, інтенція при виконанні координаторних проб. Тобто, даним підтверджується пояснення ОСОБА_1 в тій частині, що деяке порушення його неврологічного стану зумовлене отриманим пораненням.
За таких обставин, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості та пояснення свідків про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння і відмовився від проходження саме відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, не можуть бути визнані ні достовірними, ні допустимими доказами, а також невиконання працівником міліції обов'язку забезпечити проведення даного огляду на прохання ОСОБА_1 в закладах охорони здоров'я, перелік яких затверджений управлінням охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій, не дають суду правових підстав визнавати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за такою його ознакою - як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Будь-які інші належні, допустимі та достовірні докази, які вказували б на наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі відсутні, і судом такі докази не встановлені.
З урахуванням зазначеного та вимог ч. 1 п. 1 ст. 247 КУпАП вважаю, що порушене щодо ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності в його діях складу правопорушення.
Керуючись ст. ст. 7, 130, 247, 283-285 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Хмельницької області через Віньковецький районний суд.
Суддя О.М. Волкова