Справа № 372/2410/13-ц
провадження № 2-1018/13
21 жовтня 2013 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
Головуючого судді: Мори О. М.,
при секретарі: Орел І. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач) , в якому з урахуванням зроблених уточнень просить суд стягнути з відповідача по справі на його користь борг в сумі в сумі 2 282 950 (два мільйони двісті вісімдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 16 коп. та судові витрати.
Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач зазначив, що 06 грудня 2011 року між ним ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики ( далі - Договір ), нотаріально посвідчений, відповідно до якого позивач надав відповідачу в позику грошові кошти в розмірі 328 000 гривень, що станом на дату укладення договору позики за курсом НБУ еквівалентно 41 000 доларів США. Відповідно до п. 3 Договору позики відповідач зобов'язався повернути позику у строк до 31.01.2012 року включно, у місті Києві за місцем проживання позивача. Факт отримання позики відповідачем підтверджується договором позики та власноруч написаною відповідачем розпискою від 24 листопада 2012 року. Станом на 25 квітня 2013 року відповідач позику не повернув. Тому він просить в судовому порядку стягнути з відповідача не повернуту суму боргу за договором позики 328 000, 00 гривень, заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 42 710,16 гривень та відсотки нараховані за прострочення повернення суми позики 1 912 240,00 гривень та витрати на судовий збір.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просить суд задовольнити позов, з підстав зазначених в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, пояснивши, що він дійсно отримав позику в розмірі 328 000, 00 гривень від позивача за договором і на час розгляду справи з позивачем не розрахувався.
Суд, вислухавши позивача, відповідача дослідивши матеріали справи встановив наступне.
06 грудня 2011 року між Позивачем та Відповідачем по справі був укладений договір позики у письмовій формі, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 Відповідно до умов договору позики позивач надав відповідачу в позику грошові кошти в сумі 328 000,00 гривень, що станом на день укладення договору позики відповідно до курсу НБУ еквівалентно 41 000 доларів США (а.с.5-6).
Факт отримання коштів за договором позики відповідачем підтверджується розпискою відповідача від 24 листопада 2012 року (а.с. 7), поясненнями позивача та не заперечувалось відповідачем в судовому засіданні.
Як встановлено в судовому засіданні борг за договором позики відповідач до цього часу не повернув, зазначена обставина відповідачем в судовому засіданні не заперечувалась.
Станом на 05 вересня 2013 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором позики 2 282 950, 16 гривень, що складається з заборгованості за договором позики - 328 000, 00 гривень, заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 42 710,16 гривень та відсотків нарахованих за прострочення повернення суми позики 1 912 240,00 гривень.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України встановлено - «за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду, такої ж якості».
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 545 ЦК України виконання боржником свого обов'язку підтверджує наявність у нього боргового документу. Борговий документ знаходиться у позивача, що також стверджує невиконання відповідачем свого зобов'язання щодо повернення боргу, що є підставою для стягнення з відповідача суми боргу на користь позивача .
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором, а якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Отже, оскільки відповідач суму позики 328 000, 00 гривень своєчасно не повернув, то вимога позивача про її стягнення в судовому порядку з відповідача є обґрунтованою та підлягає задоволенню .
Згідно ст. 1048ЦК України встановлено, що позикодавець тобто позивач, має право на одержання від позичальника (відповідача) відсотків від суми позики, якщо це встановлено договором, а оскільки в договорі не був встановлений розмір відсотків річних від простроченої суми за рік прострочення, розмір процентів визначається на рівні облікової ставки НБУ. Тобто з відповідача підлягають стягненню на користь позивача проценти від суми позики в розмірі 42 710,16 гривень за період з 06.12.2011 по 05.09.2013 року.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, то він згідно ст.625 ЦК України на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до п. 5 Договору позики, у разі якщо позичальник не поверне своєчасно позику у строк до 31.01.2012 року, то відповідно до п. 3 цього договору він зобов'язаний сплачувати 1% від суми договору, саме 3280 гривень, що є еквівалентом 410 доларів США за курсом НБУ за кожен день прострочення. Тобто з Відповідача також необхідно стягнути на користь Позивача проценти від простроченої суми боргу в розмірі 1 912 240 гривень за період з 01.02.2012 року по 05.09.2013 року, за кожен день прострочення.
Правомірними суд визнає і вимоги позивача в частині стягнення із відповідача на його користь суми сплаченого судового збору, оскільки дані вимоги ґрунтуються на ст. 88 ЦПК України та підтвердженні документальними доказами, а саме квитанцією.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,11, 59, 60, 79,88, 209,212-215,223 ЦПК України, ст. ст. 3,13, 525,526,527,530, 611, 625, 1046,1047, 1048, 1049 ЦК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 2 282 950 (два мільйони двісті вісімдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят) грн. 16 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат на оплату судового збору 3 441 гривню 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Обухівський районний суд Київської області.
СуддяМора О. М.