Ухвала від 22.10.2013 по справі 296/687/12-к

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/687/12-к Головуючий у 1-й інст. Шахрай М. І.

Категорія ч.3 ст. 286 КК України Доповідач Гузовський О. Г.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року м. Житомир

Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:

головуючого....................................Гузовського О.Г.,

суддів..................................Андрушкевича С.З., Романова О.В

з участю: прокурора........................Селюченко І.І.

адвоката........................................ОСОБА_5

потерпілих…………………….....ОСОБА_6,

ОСОБА_7,

ОСОБА_8

представника потерпілого

ОСОБА_6…..….адвоката ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_5 та прокурора на вирок Корольовського районного суду м. Житомира від 19 серпня 2013 року, яким засуджено, -

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого, мешканця в АДРЕСА_1, раніше не судимого, -

- за ч. 3 ст. 286 КК України на 7 (сім) років позбавлення волі за позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Запобіжний захід - тримання під вартою.

Строк покарання рахувати з 19.08.2013 року.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 900 гривень та моральну шкоду в сумі 495000 (чотириста дев'яносто п'ять тисяч) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 6863 гривні 57 копійок та моральну шкоду в сумі 495000 (чотириста дев'яносто п'ять тисяч) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 900 гривень та моральну шкоду в сумі 342350 (триста сорок дві тисячі триста пятьдесят) гривень.

Стягнуто з національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 27147,00 гривень вартості автомобіля ВАЗ 2107 номерний знак НОМЕР_2 до дорожньо-транспортної пригоди, моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Стягнуто з національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_7 матеріальну шкоду в сумі 4400,20 гривень витрат на поховання, 8522,55 гривень витрат на лікування ОСОБА_6, моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Стягнути з національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь ОСОБА_8 як цивільного позивача та в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_11 матеріальну шкоду в сумі 26657,14 гривень витрат на лікування її та сина, 5016 гривень шкоди завданої внаслідок тимчасової втрати працездатності, 3830 гривень витрат на поховання чоловіка, завдану їй моральну шкоду в сумі 5000 гривень та в інтересах малолітнього потерпілого ОСОБА_11 - 5000 гривень завданої йому моральної шкоди.

Автомобіль ВАЗ 2107 номерний знак НОМЕР_2 передати національній акціонерній страховій компанії «Оранта».

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь НДЕКЦ УМВС України в Житомирській області судові витрати в сумі 2528,40 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_10 на користь Житомирської обласної дитячої лікарні 473,40 гривень; Житомирської обласної клінічної лікарні 4697,44 гривень; Андрушівської центральної районної лікарні 1277,10 гривень.

ВСТАНОВИЛА:

22.07.2012 року близько 17 години ОСОБА_10 керував технічно справним автомобілем ТОУОТА - Corolla номерний знак НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_12. Рухаючись вказаним транспортним засобом по другорядній дорозі зі сторони с. Івниця Андрушівського району Житомирської області, виїжджаючи на ділянку 31 км + 400 м головної автодороги Житомир-Сквира, при виконанні маневру поворот праворуч в напрямку м.Житомир, в порушення вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в порушення вимог п. 16.3 цих же Правил, не надав переваги в русі транспортному засобу, який рухався по перехрещуваній дорозі, не зупинившись перед краєм проїзної частини, в порушення вимог п. 16.11 вказаних вище Правил та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», на перехресті нерівнозначних доріг не дав дороги автомобілю ВАЗ 2107 номерний знак НОМЕР_2, яким по головній дорозі у напрямку м.Сквира керував ОСОБА_13, в результаті чого передньою лівою частиною свого автомобіля скоїв зіткнення із передньою лівою частиною автомобіля ВАЗ - 2107 номерний знак НОМЕР_2. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_13 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді рваних ран та саден лівого стегна, саден в ділянці лівого колінного суглобу, саден в ділянці правого колінного суглобу, рваної рани правої гомілки, забійної рани лівої тім'яної ділянки голови, забійної рани правої брови, синця нижньої повіки правого ока, синця верхньої губи, рваної рани шиї, забійної рани в ділянці лівої підпахвинної ямки, саден грудної стінки та лівої бокової її поверхні, саден лівого плеча, саден та синців лівого передпліччя, саден в ділянці правого ліктьового суглобу, саден лівого плеча, саден правого передпліччя, субарахноїдальних крововиливів по всіх поверхнях головного мозку, гемотораксу (кров в плевральній порожнині), крововиливів в заднє середостіння, розриву перикарда, розриву вушка правого передсердя, неповного розриву висхідної частини аорти, непроникаючих розривів передньої стінки лівого шлуночка, крововиливів в корені обох легенів, розривів печінки, крововиливів в брижу кишківника, перелому грудини, розриву правого куполу діафрагми зі зміщенням печінки в плевральну порожнину, відкритого перелому лівого стегна, закритого перелому обох кісток лівого передпліччя, заритого перелому правого плеча, закритого перелому правого стегна, закритого перелому обох кісток правої гомілки, переломів ребер по багатьом анатомічним лініям, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та мають прямий причинний зв'язок зі смертю, яка настала на місці пригоди.

Пасажиру автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_14, яка знаходилась на задньому пасажирському сидінні праворуч були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синців повік обох очей, саден передньої черевної стінки, саден лівої бокової поверхні тулуба, саден та синця лівого передпліччя, синця правого плеча, саден та синця ділянки правого ліктьового суглобу, саден та ран лівої гомілки, крововиливу в середостіння, надривів інтими аорти, крововиливів в корені обох легенів, розривів кореня правої легені, крововиливу в передню стінку перикарда, грововиливів в стінку лівого шлуночку серця, гемотораксу (наявність крові в плевральній - орожнині), розриву селезінки, розривів печінки, крововиливів у брижу кишківника, емоперитонеуму (наявність крові в черевній порожнині), крововиливів в м'які тканини голови, переломів ребер по багатьом анатомічним лініям, закритого перелому проксимальної фаланги 5 го пальця лівої кисті, закритого суглобового перелому обох кісток лівого передпліччя, відкритого перелому лівого стегна, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень та перебувають в прямому причинному зв'язку зі смертю, яка настала на місці пригоди.

Пасажиру автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_8, яка перебувала на задньому пасажирському сидінні ліворуч були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла, саден на обличчі, забійної рани підборіддя, струсу головного мозку, забійної рани правого плечового суглобу, закритого перелому правої плечової кістки, забою правої легені, забою правої нирки з гематурією (наявність крові в сечі), закритого перелому правої стегнової кістки та закритого перелому лівої великогомілкової кістки, ускладненої розвитком травматичного шоку I-II ст, (пульс 80 уд/хв. артеріальний тиск 90/60 мм. рт. ст.), які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Пасажиру автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_11, 2008 року народження, який знаходився на задньому пасажирському сидінні ліворуч (на руках у ОСОБА_8) були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, масивної забійно - рваної рани волосяної частини голови та обличчя справа, множинних забійних ран обличчя та волосяної частини голови, розриву правої барабанної перетинки, синця верхньої повіки зліва та забою головного мозку середнього ступеню, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Пасажиру автомобіля ВАЗ 2107 ОСОБА_6, який перебував на передньому пасажирському сидінні були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла, забійних ран на обличчі, струс головного мозку, закритого перелому лівої плечової кістки, переломів 6- 9 ребер зліва, підшкірної емфіземи м'яких тканин грудної клітки зліва, забою лівої легені, лівобічного гемотораксу (наявність крові в лівій плевральній порожнині) та перелому 9, 11 го грудних хребців, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Порушення водієм ОСОБА_10 вимог п.п. 10.1; 16.3; 16.1 та вимог дорожнього знаку 2.1 ПДР України, знаходиться в прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди та її наслідками.

В апеляції захисник засудженого ОСОБА_5 просить вирок змінити за невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, пом'якшити покарання, застосувати ст. 69, ст. 75 КК України.

Не оспорюючи доведеності вини засудженого, кваліфікацію його дій вважає, що вирок підлягає зміні в частині покарання, а також в розмірі цивільних позовів потерпілих.

Вказує на те, що засуджений впродовж досудового слідства активно сприяв в розкритті злочину, не спотворював обставин ДТП, добровільно критично оцінював свою протиправну поведінку через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, щиро розкаявся у скоєному, публічно вибачився перед потерпілими, частково відшкодував завдану шкоду, те, що злочин вчинено з необережності, не враховано вік та особу засудженого, що раніше він не судимий та до адміністративної відповідальності не притягувався.

Вважає, що вище наведені обставини дають підстави для застосування ст. 69, ст. 75 КК України.

Зазначає, що постановляючи вирок, суд не вказав, що робити з речовим доказом - автомобілем «Тойота Королла» р.н. НОМЕР_1.

Стягнення з ОСОБА_10 6863 гривни 57 копійок, які за логікою заявлених позовних вимог - отерпілого ОСОБА_7 є витрати на поминальні обіди, судом не вмотивованим і незаконним.

Не підлягають відшкодуванню витрати на поминальні обіди (девятий, сороковий) з дня смерті, а також відправлення роковин і інших днів памяті, які суд необгрунтовано стягнув з підсудного.

Стягуючи з підсудного моральну шкоду на користь потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7 по 495000 грн. та 342350 грн. на користь потерпілої ОСОБА_8 суд не врахував здатність підсудного реально відшкодувати наведені розміри стягнення в рахунок завданої шкоди, загальний життєвий рівень громадян України, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. Судом залишено поза увагою застереження захисту на обставини, які мають бути враховані при вирішенні питання розміру моральної шкоди ОСОБА_7, який окрім загальних фраз про погіршення стану здоровя і втрату психологічної рівноваги не обґрунтував з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди в сумі 500000 грн., в чому полягає завдана йому моральна шкода.

Зверталась увага суду на те, що потерпілий ОСОБА_7 з ОСОБА_13, який загинув внаслідок ДТП, не проживав однією сімєю і не був членом його сімї, а за змістом ст. 1168 ЦК України ця обставина не дає підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині моральної шкоди.

В апеляції прокурор зазначає, що при постановленні вирку судом першої інстанції не визначено подальшу долю автомобіля марки «TOYOTA-Corolla» номерний знак НОМЕР_1, тканин подушок безпеки вказаного автомобіля, які в ході досудового розслідування визнано речовими доказами по справі та не вирішено питання щодо подальшої долі майна, на яке накладено арешт, а саме на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_10, у зв'яку з чим, просить внести відповідні зміни у вирок визначивши долю цих речових доказів та арештованого майна.

В запереченнях представник потерпілого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_9 просить апеляцію захисника засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав свою апеляцію та заперечує проти задоволення апеляції захисника засудженого, захисника засудженого -адвоката ОСОБА_5, який підтримав свою апеляцію, заперечення потерпілих ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_9- представника потерпілого ОСОБА_6 проти апеляції адвоката ОСОБА_5, обговоривши доводи апеляцій та перевіривши матеріали кримінальної справи відповідно до вимог ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів відмовляє в задоволенні апеляції прокурора та частково задовольняє апеляцію адвоката ОСОБА_5 з наступних підстав.

Доведеність вини та кваліфікація дій засудженого ОСОБА_10 за ч.3 ст. 286 КК України ніким не оскаржується та не викликає сумнівів у колегії суддів.

Що стосується покарання, то при його призначенні судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, внаслідок якого двоє людей загинуло, а троє отримали тілесні ушкодження середнього ступеню, особу винного, який скоїв злочин вперше, є молодою людиною обставину, що пом'якшує покарання засудженого - щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню ним нових злочинів, що судом першої інстанції при його призначенні враховані ступінь тяжкості вчиненого злочину, його тяжкі наслідки, особу винного, думку потерпілих, колегія суддів вважає, що призначене засудженому ОСОБА_10 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років з призначенням додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки в повній мірі відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, що перерахування під час судового розгляду справи ОСОБА_10 кожному з потерпілих по 1 тисячі гривень в рахунок відшкодування шкоди не можна визнати як пом'якшуючу обставину, у зв'язку з тим, що дані суми не співмірні з завданою потерпілим шкодою.

За таких обставин, колегія суддів не знаходить правових підстав для застосування щодо ОСОБА_10 ст. ст. 69, 75 КК України і в частині призначеного покарання залишає вирок без зміни.

Разом з тим, колегія суддів позбавлена можливості перевірити вирок в частині обгрунтованості стягнень моральної та матеріальної шкоди із засудженого - цивільного відповідача ОСОБА_10 та національної акціонерної страхової компанії «Оранта» на користь цивільних позивачів, оскільки таке обгрунтування у вироку відсутнє. Твердження суду, що немає точного критерію майногового виразу душевного болю, спокою, вартості людського життя, вартості втрати близької людини, що будь-яка компенсація моральної шкоди не є адекватною моральним стражданням, а тому в даному випадку підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_10 на користь позивачів у заявленому розмірі (за вирахуванням страхового відшкодування), носить лише загальний неюридичний характер духовного сприйняття особою втрати близької людини.

Вирішення цивільного позову вимагає юридичної оцінки встановлених обставин відповідно до вимог цивільного та цивільно-процесуального законодавства, роз'яснень Постанов Пленуму Верховного Суду України, у тому числі, № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

А тому, в частині розгляду цивільних позовів вирок підлягає скасуванню в повному обсязі з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Крім того, при розгляді справи судом першої інстанції не вирішена доля автомобіля марки «TOYOTA-Corolla» номерний знак НОМЕР_1, тканин подушок безпеки вказаного автомобіля, які в ході досудового розслідування визнано речовими доказами по справі та не вирішено питання щодо подальшої долі майна, на яке накладено арешт, а саме на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_10

Ці питання мають бути вирішені судом першої інстанції в порядку передбаченому ст.ст. 409, 411 КПК України /в ред.1960 р./, оскільки суд апеляційної інстанції не вправі перебирати на себе повноваження суду першої інстанції, в той же час наділений правом апеляційного перегляду рішення, постановленого судом першої інстанції, у тому числі і при вирішення даного питання, залишивши сторонам, таким чином, право апеляційного оскарження постановленого судом першої інстанції рішення.

В іншому випадку сторони позбавлені даної стадії судового розгляду справи в апеляційному порядку.

За таких обставин, апеляція прокурора підлягає відхиленню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 379 КПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора відділу наглядової діяльності при проведенні досудового розслідування органами прокуратури Житомирської області Новик Л.В. залишити без задоволення,

Апеляцію захисника засудженого ОСОБА_5 задовольнити частково.

Скасувати вирок Корольовського районного суду від 19.08.2013 року, щодо ОСОБА_10 в частині вирішення цивільних позовів по справі, і в цій частині справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства в той же суд іншому судді..

В решті вирок залишити без змін.

В порядку ст.ст. 409,411 КПК України суду першої інстанції вирішити подальшу долю автомобіля марки «TOYOTA-Corolla» номерний знак НОМЕР_1, тканин подушок безпеки вказаного автомобіля, які в ході досудового розслідування визнано речовими доказами по справі, 1/4 частини квартири АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_10

Судді:

Попередній документ
34404969
Наступний документ
34404971
Інформація про рішення:
№ рішення: 34404970
№ справи: 296/687/12-к
Дата рішення: 22.10.2013
Дата публікації: 29.10.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Житомирської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами