02.02.2009 Справа №15/99
За позовом відкритого акціонерного товариства «Закарпатнафтопродукт-Мукачево», м. Мукачево
до відкритого акціонерного товариства «Берегівське АТП 12137», м. Берегово
про стягнення 395297,67 грн., в тому числі 243985,02 грн. боргу згідно з договором на відпуск нафтопродуктів по відомостях №39 від 17.12.07 та 151312,65 грн. пені,
Суддя -Ващиліна Н.М.
Представники:
від позивача - Білей М.В., представник за довіреністю від 03.11.08;
від відповідача - Яжян В.Л., директор;
СУТЬ СПОРУ: відкритим акціонерним товариством «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» заявлено позов до відкритого акціонерного товариства «Берегівське АТП 12137» про стягнення 395297,67 грн., в тому числі 243985,02 грн. боргу згідно з договором на відпуск нафтопродуктів по відомостях №39 від 17.12.07 та 151312,65 грн. пені.
В засіданні суду 15 січня 2009 року за згодою представників сторін (Білей М.В., представник за довіреністю від 03.11.08 та від відповідача -Яжян В.Л., директор) оголошувалась перерва до 02 лютого 2009 року на 14 годин 30 хвилин в порядку ст. 77 ГПК України для надання можливості сторонам добровільно врегулювати спір.
Представник позивача у судовому засіданні підтвердив, що відповідачем перераховано позивачу суму 197400,00 грн. до та після порушення провадження у справі; просить стягнути на його користь 46585,02 грн. основного боргу, неустойку та судові витрати.
Відповідач не заперечує проти позову. Подав клопотання №2 від 02.02.09 про зменшення розміру штрафу у зв'язку з скрутним становищем товариства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення
представників сторін,
Між відкритим акціонерним товариством «Закарпатнафтопродукт-Мукачево» (постачальник) та відкритим акціонерним товариством «Берегівське АТП 12137» (покупець) укладено договір на відпуск нафтопродуктів по відомостях №39 від 17.12.07, за яким постачальник передає, а покупець приймає та оплачує нафтопродукти.
Згідно з видатковими накладними та відомостями (арк. спр. 12-93) відповідачу відпущено нафтопродукти на суму 243985,02 грн.
У відповідності до умов вказаного договору (п.2.2.) оплата вартості товару здійснюється шляхом перерахування покупцем коштів на рахунок постачальника.
Умови договору позивачем виконані в повному обсязі, однак відповідачем зобов'язання по оплаті поставленої продукції виконано частково.
За даними позивача на день подання позову (03.12.08) заборгованість склала 243985,02 грн. боргу.
Однак, відповідач надіслав на адресу суду області клопотання від 30.01.09 про приєднання до матеріалів справи платіжних доручень №998 від 04.11.08 на суму 65000,00 грн., №1023 від 01.12.08 на суму 50000,00 грн., №1035 від 10.12.08 на суму 9000,00 грн. та №1043 від 16.12.08 на суму 43400,00 грн., які свідчать про сплату відповідачем боргу в сумі 197400,00 грн.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.
Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджені належними доказами, зокрема, договором на відпуск нафтопродуктів по відомостях №39 від 17.12.07, видатковими накладними, відомостями та актом звірки взаєморозрахунків. Вказані вимоги відповідачем визнаються, тому підлягають задоволенню: порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 46585,02 грн. основного боргу.
Провадження в частині стягнення 132400,00 грн. боргу, погашеного після порушення провадження у справі, належить припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1.1 ст. 80 Гоcподарського процесуального кодексу України, а в частині стягнення 65000,00 грн., перерахованого до заявлення позову слід відмовити
П. 5.3. договору сторони передбачили, що у разі невиконання або неналежного виконання покупцем оплати товару в строк передбачений договором, останній сплачує на рахунок постачальника неустойку у розмірі 1% від розміру неоплаченої суми за кожен день прострочення.
З аналізу норм ст. 549 Цивільного кодексу України та договору вбачається, що сторони передбачили забезпечення виконання зобов'язань неустойкою, яка є пенею, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивачем нараховано пеню (розрахунок суми неустойки, арк. спр. 94, 95) в розмірі 151312,65 грн., однак у відповідності до п.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.69 (з наступними змінами та доповненнями) за прострочення платежу пеня сплачується в розмірі, встановленому за згодою сторін, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.
На підставі вищенаведеного, судом скореговано розмір пені, яка складає суму 14317,72 грн.
Ч.1. ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Судом об'єктивно оцінено даний випадок, виходячи з інтересів сторін, ступеня виконання зобов'язання, причини неналежного виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття нею заходів до часткового виконання зобов'язання після порушення провадження у справі), тому згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України розмір неустойки (пені) зменшено на 50%; з відповідача підлягає стягненню 7158,86 грн. неустойки (пені).
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України
1. Позов задоволити частково
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Берегівське АТП 12137», вул. Мужійська, 99, м. Берегово (р/р26002301202223 в ЗЦВ Промінвестбанку у м. Ужгород, Інд. под. №21392707039) на користь відкритого акціонерного товариства «Закарпатнафтопродукт-Мукачево», вул. Берегівька-об'їзна, 11, м. Мукачево (р/р26007018141523 «Укрексімбанк» м. Ужгород, МФО 312226, код ЗКПО 03481371) суму 53743 /П'ятдесят три тисячі сімсот сорок три/ грн. 88 коп., в тому числі 46585,02 грн. основного боргу та 7158,86 грн. неустойки, а також суму 1933 /Тисяча дев'ятсот три/ грн. 03 коп. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 56 /П'ятдесят шість/ грн. 64 коп. у відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
2. Провадження у частині стягнення суми 132 400,00 грн. основного боргу припинити.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
В порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України в засіданні суду 02 лютого 2009 року за згодою представників сторін була оголошена вступна та резолютивна частини рішення, яке оформлене в порядку статті 84 ГПК України повністю та підписано 09 лютого 2009 року.
Суддя Н.М. Ващиліна