07.04.09р.
Справа № 35/283-08
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промислової Компанії "Лідер",
м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія
"Дніпрообленерго",
м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним додатку до договору та зобов'язання вчинити певні дії
Суддя Широбокова Л.П.
Представники:
від позивача - Дергоусова Л.В., представник, дов. від 10.09.2007р.
від відповідача - Тищенко Т.А., нач.відділу, дов.№102 від 27.05.2008р.
Зеленський Т.О., пом. директора, дов.№556 від 22.12.2008р.
Панченко Г.Г., нач. відділу, дов. №7 від 14.01.09 р.
В листопаді 2008р. позивач звернувся до суду та просив визнати недійсним Додаток №4 від 31.01.2007р. "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Додаткової угоди №1554/5 від 20.12.2006р. до Договору постачання електричної енергії від 01.11.2002р. №160, укладеного між ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" та ТОВ Промисловою компанією "Лідер", визнати неправомірними дії Відповідача по нараху-ванню Позивачу грошових зобов'язань по сплаті за спожиту електричну енергію по 2 класу напруги (споживання) та зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок сплачених Позивачем грошових зобов'язань по сплаті за спожиту електричну енергію по 1 класу напруги (споживання) 2 тарифної групи з 31.01.2007р. по теперішній час. Свої вимоги обгрунтовує тим, що між сторонами було укладено Договір №160 від 01.12.2002р. про постачання електричної енергії та Додаткову угоду від 20.12.2006р., якою договір викладено в новій редакції. Клас напруги визначено позивачем у Додатку "Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії" та вважає, що цей Додаток не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки підписаний неповноважною посадовою особою, та посилається на те, що Відповідач неправомірно здійснює йому нарахування за спожиту електричну енергію за 2 класом напруги, оскільки він являється споживачем за 1 класом.
19.03.2009р. від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій він просить визнати недійсним Додаток №4 від 31.01.2007р. "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Додаткової угоди №1554/5 від 20.12.2006р. до Договору постачання електричної енергії від 01.11.2002р. №160, укладеного між ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" та ТОВ Промисловою компанією "Лідер", визнати зобов'язання ТОВ ПК «Лідер»перед ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»по сплаті за спожиту електричну енергію за Додатковою угодою №1554/5 від 20.12.2006р. до договору про постачання електричної енергії від 01.11.2002р. №160 в період з лютого 2007р. по серпень 2007р. виконаними в повному обсязі згідно виставлених рахунків; стягнути з відповідача 547 391,17 грн як необґрунтовано сплачені кошти в період з лютого 2007р. по жовтень 2008р., з тих же підстав та посилаючись на ст.ст. 651, 653, 654, 1212 Цивільного кодексу України.
Відповідач позовні вимоги не визнає, вказує, що змінилася точка продажу електричної енергії Позивачу, в зв'язку з чим і змінився клас, за яким проводяться розрахунки за спожиту електричну енергію. Вважає, що в подальшому своїми діями Позивач схвалив укладення спірного Додатку до договору, оскільки за деякі періоди в повному обсязі сплачував за спожиту електричну енергію за 2 класом напруги. Щодо позовних вимог про визнання направомірними дій Відповідача та зобов'язання здійснити перерахунок посилається на те, що Позивачем вибрано спосіб захисту, що не передбачений чинним законодавством. Просить в позові відмовити повністю.
В додаткових поясненнях вказав, що відповідно до п. 3 Порядку визначення класів споживачів, затверджених Постановою НКРЕ №1052 від 13.08.1998р. до 1-го класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище, а до 2-го класу - із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, отже, клас споживача залежить від ступеня напруги в точці продажу електричної енергії. Зазначає, що в точці продажу електричної енергії Позивачу ступінь напруги складає 6 кВ, що передбачає віднесення Позивача до споживачів 2-го класу та підтверд-жується Додатком №2 до договору №160 від 01.11.2002р., додатком №2 до договору про технічне забезпечення №91-м від 15.01.2007р.
Щодо уточнених позовних вимог відповідач зазначає, що позовні вимоги про визнання зобов'язання позивача перед відповідачем виконаними не входять до переліку способів захисту цивільних прав, передбачених ст.16 ЦК України та ст. 20 ГК України. Вимогу щодо стягнення безпідставно сплачених коштів в сумі 547 391,17 грн також не визнає, посилаючись, що вказана сума сплачена позивачем правомірно, оскільки він є споживачем за 2 класом напруги та самостійно здійснює оплату по 2 -му класу, тобто своїми діями підтверджував та схвалював правочин, зокрема, дійсність спірного Додатку №4.
За клопотанням сторін строк вирішення спору було продовжено до 28.02.2009р., до 01.04.2009р., до 14.04.2009р.
За клопотання позивача було здійснено об'єднання справи №3/30-09(5/653-07) зі справою №35/283-08 та присвоєно номер № 35/283-08.
У справі №3/30-09(5/653-07) позивач звернувся до суду з позовом в листопаді 2007р. та просив (з врахуванням доповнень до позову) визнати недійсним Додаток №4 від 20.12.2006р. "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Додаткової угоди №1554/5 від 20.12.2006р. до Договору постачання електричної енергії від 01.11.2002р. №160, укладеного між ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" та ТОВ Промисловою компанією "Лідер", визнати неправомірними дії Відповідача по нарахуванню Позивачу грошових зобов'язань по сплаті за спожиту електричну енергію по 2 класу споживання та зобов'язати Відповідача зарахувати сплачені Позивачем грошові зобов'язань по 1 класу споживання, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок в період з вересня по грудень 2007р. включно з 2-го класу споживання 1 тарифної групи на 1 клас споживання 1 тарифної групи.
Відповідач не визнавав вказані позовні вимоги з тих же підстав, що і у справі №35/283-08.
Постановою Вищого господарського суду України у справі №5/653-07 попередні рішення судових інстанцій були скасовані та справу передано на новий розгляд до господарського суду.
При новому розгляді справи №3/30-09(5/653-07) позивач надав уточнену позовну заяву, в якій просить визнати недійсним Додаток №4 від 20.12.2006р. "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Додаткової угоди №1554/5 від 20.12.2006р. до Договору постачання електричної енергії від 01.11.2002р. №160, укладеного між ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" та ТОВ Промисловою компанією "Лідер" та визнати зобов'язання ТОВ ПК «Лідер»перед ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»по сплаті за спожиту електричну енергію за Додатковою угодою №1554/5 від 20.12.2006р. до договору про постачання електричної енергії від 01.11.2002р. №160 в період з грудня 2006р. по січень 2007р. виконаними в повному обсязі згідно виставлених рахунків.
Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представники відповідача проти вимог заперечували.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
01.11.2002р. між ТОВ ПК «Лідер»- споживач (надалі позивач) та ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»- енергопостачальник (надалі відповідач) було укладено договір №160 про постачання електричної енергії ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»для споживачів (субспоживачів) Дніпропетровської області.
20.12.2006р. між ТОВ ПК «Лідер»та ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»укладена додаткова угода №1554/5 до договору №160 про постачання електричної енергії від 01.11.2002р., відповідно до п. 1 якої договір №160 викладено у новій редакції. Строк дії договору встановлено до 31.12.2007р. із щорічним продовженням його дії. Договір є чинним в спірний період. До договору були укладені додатки та додаткові угоди..
За п.2.3.3, п. 9.8.3 додаткової угоди №1554/5 від 20.12.2006р. розрахунки здійснюються споживачем відповідно до умов додатку «Порядок розрахунків»та додатку «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»та за тарифами, затвердженими НКРЕ.
Відповідно до п. 8.3 додаткової угоди №1554/5 від 20.12.2006р. додатки до неї, а саме: Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, Загальна однолінійна схема електропостачання, Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії, Порядок розрахунків плати за перетікання реактивної електроенергії, Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача дійсні у разі їх погодження з електропередавальною організацією.
Підписано повноважними представниками позивача, відповідача та скріплено печатками підприємств, зокрема, Додаток №4 від 20.12.2006р. «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»до договору №160 про постачання електричної енергії від 01.11.2002р., в якому визначено, що споживач відноситься до 2-ї тарифної групи 2-го класу напруги. На вказаному Додатку відсутній підпис (погодження) електропередавальної організації, в зв'язку з чим позивач просить визнати вказаний додаток недійсним.
Підстави для визнання правочину недійсним визначені, зокрема, в статті 207 Господарського кодексу України та статті 215 Цивільного кодексу України. За приписами статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам Закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Пунктом 5.5. Правил користування електричною енергією (в редакції, що діяла на час укладання спірного додатку) договір про постачання електричної енергії повинен містить умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, До них відноситься: клас напруги споживача за точкою продажу, порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифних груп тощо. Недосягнення згоди за вказаною умовою є підставою для встановлення факту, що договір в цій частині є неукладеним, а не підставою для визнання його недійсним.
Як встановлено вище, вказана умова договору між позивачем та відповідачем узгоджена шляхом підписання додатку №4 від 20.12.2006р. «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». Крім того, вказаний додаток повинен бути погоджений з електропередавальною організацією.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефоно-грамами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
ЗАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія»(електропередавальна організація) не являється стороною договору №160 в редакції Додаткової угоди №1554/5 від 20.12.2006р., тому погодження цих умов з електропередавальною організацією може здійснюватися не тільки шляхом підписання оспорюваного додатку до договору, і в інший спосіб.
Листами №2033 від 22.12.2006р. та №048 від 24.01.2007р. ЗАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія»(електропередавальна організація) погодила дані додатку №4 від 20.12.2006р. щодо класу напруги ТОВ ПК «Лідер», зокрема, підтверджує той факт, що ТОВ ПК «Лідер»є споживачем 2 класу напруги 1 група споживачів.
Відповідно до п. 3 Порядку визначення класів споживачів електричної енергії, диференційованих за ступенями напруги, затвердженого Постано-вою НКРЕ №1052 від 13.08.1998р. (з подальшими змінами та доповнен-нями), споживачі електричної енергії розподіляються на два класи за сту-пенем напруги в точці продажу електроенергії, а саме із ступенем напруги 27,5 кВ і вище відносяться до 1 класу напруги, а інші до 2 класу напруги.
До підписання додатку №4 від 20.12.2006р. ТОВ ПК «Лідер»проводилось нарахування і здійснювалась оплата по 1 класу напруги (споживання) і спір за вказаний період між сторонами відсутній.
Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. №28 (далі - Правила) точка продажу електричної енергії -межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію. Точка продажу, як правило, установлюється на межі балансової належності електроустановок споживача (п. 1.4 Правил). В силу п. 1.1 Правил межа балансової належності -точка продажу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або повного господарського відання. Відповідно до п.2 Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 20.12.2006р. сторонами встановлено, що межа знаходиться на «наконечниках кабельних ліній яч. №13; яч. 39 РУ = 6кВ П/ст. «Полимер-маш», що графічно відображено в загальній схемі електропостачання від 20.12.2006р., яка є Додатком №2 до договору №160 від 01.11.2002р. про постачання електричної енергії. Таким чином, в точці продажу електричної енергії позивачу ступінь напруги складає 6кВ, що свідчить про те, що позивач є споживачем 2 класу напруги.
Той факт, що позивач є споживачем 2 класу напруги також підтверджується у Додатку №2 до договору про технічне забезпечення №91-м від 15.01.2007р., який є тотожним з Додатком №4 від 20.12.2006р. до договору №160 від 01.11.2002р. про постачання електричної енергії, зокрема, ці додатки мають однакові данні та кореспондують між собою.
З огляду на викладене, встановлені в оспорюваному Додатку дані щодо класу напруги відповідають фактичним обставинам продажу позивачу електроенергії, оскільки змінилася точка продажу електроенергії, в зв'язку з чим сторонами викладено договір в новій редакції, ці дані погоджені з електропередавальною організацією, та відсутні правові підстави щодо визнання Додатку №4 від 20.12.2006р. недійсним і в цій частині позову слід відмовити.
31.01.2007р. сторонами було укладено Додаток №4 від 31.01.2007р. "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Додаткової угоди №1554/5 від 20.12.2006р. до Договору постачання електричної енергії від 01.11.2002р. №160, в якому змінено дозволену потужність, та визначено, що позивач є споживачем за 2 класом напруги. Зі сторони споживача ТОВ ПК «Лідер»вказаний додаток підписано головним енергетиком Бондаренко А.В.
За приписами частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Згідно зі статтею 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Головний енергетик не уповноважувався позивачем укладати цей додаток до договору, посадова інструкція, інші статутні документи позивача не надають йому права укладати правочини від імені позивача.
Підстави для визнання правочину недійсним визначені, зокрема, в статті 207 Господарського кодексу України та статті 215 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього ко-дексу. Згідно частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Оскільки, головний енергетик не мав повноважень щодо підписання вказаного додатку, то цей Додаток підлягає визнанню недійсним.
Твердження відповідача, що вказаний додаток в подальшому було схвалено юридичною особою, суд вважає безпідставними, оскільки позивач весь час оспорює нарахування йому плати за 2 класом напруги. Інших доказів схвалення саме цього додатку відповідачем не надано.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 547 391,17 грн як необґрунтовано сплачених коштів в період з лютого 2007р. по жовтень 2008р. в зв'язку зі зміною класу напруги, судом відхиляються, виходячи з наступного. Як встановлено судом вище, позивач фактично став споживачем електроенергії за 2 класом напруги, про що сторонами укладено Додаток №4 від 20.12.2006р. "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Додаткової угоди №1554/5 від 20.12.2006р. до Договору постачання електричної енергії від 01.11.2002р. №160, Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін від 20.12.2006р., тощо. Судом також встановлено, що відсутні правові підстави для визнання додатку від 20.12.2006р. недійсним. З огляду на це, Додаток від 20.12.2006р. є чинним, на час розгляду справи не змінений сторонами, не розірваний та відповідач правомірно нараховує позивачу плату за електроенергію, як споживачу за 2 класом напруги. Та в цій частині позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до п.2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачаються наступні способи захисту порушених прав: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відповлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зважаючи на викладені норми законодавства, позовні вимоги щодо визнання зобов'язання Позивача перед Відповідачем виконаним не входять до переліку способів захисту цивільних прав, передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, не призведуть до поновлення порушеного права, та такі вимоги не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи, підлягають задоволенню частково в частині визнання Додатку №4 від 31.01.2007р. "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Додаткової угоди №1554/5 від 20.12.2006р. до Договору постачання електричної енергії від 01.11.2002р. №160 недійсним. В решті позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 203, 215 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207, 193, 275-277 Господарського кодексу України господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним Додаток №4 від 31.01.2007р. "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Додаткової угоди №1554/5 від 20.12.2006р. до Договору постачання електричної енергії від 01.11.2002р. №160, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»та Товариством з обмеженою відповідальністю Промисловою компанією «Лідер».
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»-49000, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська,40, код ЄДРПОУ 00130777 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислової компанії "Лідер»- 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Красна, буд.14, код ЄДРПОУ 13427220 витрати по сплаті державного мита 85,00 грн (вісімдесят п'ять грн) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -118,00 грн (сто вісімнадцять грн).
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
Л.П. Широбокова
Рішення підписано 10 квітня 2009 р.