Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
12.03.2009
Справа №2-26/10661-2008
За позовом Селянського фермерського господарства «Юрт», Нижньогірський район, с. Желябівка, вул. Гагаріна, 19
До відповідача: Нижньогірської районної державної адміністрації, с. Нижньогірське, вул. Леніна, 11.
Про спонукання до виконання певних дій
Суддя Медведчук О.Л.
представники:
Від позивача: Булатов К.С., голова
Від відповідача: не з'явився
Сутність спору:
Позивач - Селянське фермерське господарство «Юрт» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою про спонукання Нижньогірську районну державну адміністрацію винести розпорядження щодо надання позивачу земельної ділянки загальною площею 04,3183 га, що розташована на території Желябівської сільської ради за птахофермою, в оренду строком на 5 років.
Вимоги обґрунтовано посиланням на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди земельної ділянки, строк даного договору сплив. Позивач звертався до відповідача із заявою щодо продовження строку договору оренди, однак відповідач відмовив у продовженні строку договору оренди з тих підстав, що спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності, право оренди на яку набувається на підставі аукціону у відповідності зі ст. 124 Земельного кодексу України. Враховуючи те, що позивач відповідно до умов договору та приписів ст. 33 Закону України «Про оренду Землі» має першочергове право на продовження строку спірного договору, він звернувся із наданим позовом за захистом своїх прав.
Розгляд справи відкладався.
Відповідачем надавались пояснення по суті заявлених вимог, у яких просив суд постановити рішення у відповідності із діючим законодавством.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
22.12.2007р. на виконання розпорядження № 938 від 28.11.2007р. між Нижньогірською районною державною адміністрацією та Селянським фермерським господарством «Юрт» було укладено договір оренди земельної ділянки за № 76.
Предметом вказаного договору встановлено, що Орендодавець (відповідач) надає, а Орендар (позивач) приймає у строкове, платне користування земельну ділянку загальною площею 04,3183 га для ведення фермерського господарства, яка знаходиться з південної сторони с. Жедябівка за птахофермою, Желябівська сільська рада.
П. 8 договору визначено, що він укладено терміном на один рік до 22.12.2008р., після закінчення строку дії договору, Орендар має переважне право поновлення його на новий строк.
Суд дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню по наступних обставинах.
П. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відносини найму (оренди) врегульовані главою 58 Цивільного кодексу України, зокрема, статтею 764 цього Кодексу визначено якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Відповідно до частини другої статті 759 та частини другої статті 792 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Частиною шостою статті 93 Земельного кодексу України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу частини першої статті 31 цього закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, Закон України "Про оренду землі" містить положення, які не є тотожними відповідним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Стаття 33 вказаного закону передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Тобто цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.
Разом з тим, волевиявлення відповідного органу місцевого самоврядування або виконавчої влади як орендодавця, в даному випадку, здійснюється у формі рішення такого органу і лише реалізується шляхом укладення договору оренди, а відтак рішення компетентного органу про надання землі в оренду та відповідний договір оренди земельної ділянки є пов'язаними юридичними фактами (оглядовий лист ВГСУ від 30.11.2007р. № 01-8/918).
Отже, фактично, строк використання земельної ділянки у цьому розумінні не повинен перевищувати строку, визначеному у відповідному рішенні (розпорядженні).
Розпорядження Нижньогірської районної державної адміністрації від 28.11.2007р. за № 938 не містить виключень або якихось додаткових умов щодо кінцевого терміну оренди землі.
Нижньогірською районною державною адміністрацією не приймалось розпорядження про надання земельної ділянки позивачу на більший, ніж річний строк, а зобов'язання у свою чергу судовим актом Нижньогірську районну державну адміністрацію прийняти розпорядження про надання земельної ділянки в оренду позивачу, є неможливим, оскільки вирішення питання щодо передачі в оренду землі, належить до виключної компетенції цього органу.
Таким чином позивач не позбавлений права у встановленому ст. 124 Земельного кодексу України порядку, звернутися до відповідного органу до компетенції якого віднесено розпорядження спірною земельною ділянкою для отримання її в оренду, за наслідками чого має бути прийнято відповідне рішення цього органу з подальшим укладенням договору оренди.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові Селянського фермерського господарства «Юрт» відмовити повністю.
Рішення оформлене та підписане 17.03.2009р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.