83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
16.04.09 р. Справа № 7/223
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укренерговугілля» м. Вишгород в особі Донецької філії м. Донецьк
До відповідача: Державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії «Жовтеньвугілля» сел..Золотарівка
Предмет спору: стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 504 833 грн. 32 коп.
За участю представників:
від позивача: Удовенко К.В. - предст.за дов.;
від відповідача: Вердієва С.Г. - предст.за дов.
У судовому засіданні 02.04.2009р. оголошено перерву на підставі ст.77 ГПК України до 16.04.2009р.
Відкрите акціонерне товариство «Укренерговугілля» м. Вишгород в особі Донецької філії м. Донецьк до господарського суду Донецької області з позовом до Державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії «Жовтеньвугілля» сел..Золотарівка про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 504 833 грн. 32 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на користування електричною енергією №06-20 від 01.01.2003р. з протоколом розбіжностей, протоколом узгодження розбіжностей, додатковими угодами та додатками до нього; акти прийому-передачі за січень 2005р. - серпень 2008р.; витрати електроенергії за січень - лютий 2003р.; звіти про спожиту електроенергію та розрахунки плати за перетоки реактивної електроенергії за липень 2003р. - грудень 2007р.
У поясненнях від 12.11.2008р. позивач зазначив, що акти прийому-передачі електричної енергії фактично виконують функцію рахунків на сплату, так як вони містять банківські реквізити для перерахування грошових коштів. Доказом вручення таких актів прийому-передачі є підпис та печатка відповідача на самих актах.
У судовому засіданні 13.11.2008р. позивач уточнив період виникнення заборгованості за активну електроенергію, зокрема січень 2003р. - серпень 2008р.
У судовому засіданні 25.02.2009р. позивач пояснив, що строк позовної давності для заявленої до стягнення суми переривався у зв'язку із підписанням сторонами відповідної додаткової угоди.
У поясненнях від 02.04.2009р. позивача зазначив, що угоди про залік однорідних вимог був ним врахований при подачі позову до суду та при розрахунку суми заборгованості за реактивну електроенергію. Стосовно строку позовної давності, позивач, посилаючись на ст..264 ЦК України та на підписану відповідачем угоду про погашення однорідних зустрічних вимог від 18.05.2006р., стверджує про переривання строку позовної давності та просить стягнути з відповідача всю заявлену до стягнення у позові суму заборгованості за активну та реактивну електроенергію. Позивач вважає, що строк позовної давності для спірної суми боргу перервався 18.05.2006р. (дата підписання вказаної вище угоди), у зв'язку з чим, на момент подачі позову до суду не сплив.
У відзиві №8-12-01-07/367 від 12.11.2008р. відповідач визнав суму боргу частково - борг за активну електроенергію з 01.10.2005р. по 31.10.2008р. у сумі 149 546, 44 грн., заборгованість за реактивну електроенергію (з урахуванням угод про залік однорідних вимог за серпень - жовтень 2008р.) у сумі 124 579, 37 грн. Вимоги стосовно стягнення з відповідача боргу за активну електроенергію за березень 2007р. у сумі 72797,41 грн. вважає необґрунтованими та заперечує позов у цій частині. Відповідач також вважає, що строк позовної давності для суми боргу у розмірі 99 100, 91 грн. сплив, у зв'язку з чим позов в цій частині заперечив.
У судовому засіданні 25.02.2009р. відповідач наполягав на застосуванні строку позовної давності для суми боргу за активну електроенергію.
У поясненнях №8-12-01-07/150 від 01.04.2009р. відповідач визнав суму боргу за активну електроенергію за березень 2007р. частково, посилаючись на той факт, що в акті прийому-передачі електроенергії вказана підстанція «Давидівська Західна 3», яка не є об'єктом відповідача і за електроспоживання якої відповідач платити не зобов'язаний. Відповідач також посилається на те, що позивачем, при розрахунку суми заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію, не врахована додаткова угода про погашення зустрічних однорідних вимог за червень 2008р. на суму 17 497, 00 грн. Таким чином, відповідач визнав суму позову частково - у розмірі 414 538, 94 грн., яка складається із суми боргу за активну електроенергію з 2003р. по серпень 2008р. у розмірі 283 488, 06 грн. та з суми боргу за реактивну електроенергію за січня по серпень 2008р. у розмірі 131 050, 85 грн.
У судових засіданнях 02.04.2009р. та 16.04.2009р. відповідач погодився з фактом переривання позовної давності, заперечує проти стягнення 72797,41 грн. за березень 2007р., нарахованих по приєднанню «Вертикальний ствол ш.Тернопільська», яке відсутнє у договорі №06-20 від 01.01.2003р., та визнав позовні вимоги в залишковій частині в сумі 432035,91 грн.
Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку т.69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між ПО «Донецьквугілля», правонаступником якого є позивач, та ДВАТ «Енерговугілля» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» укладений договір на користування електричною енергією №06-20 від 01.01.2003р. (далі по тексту договір). Договір укладено з протоколом розбіжностей, протоколом узгодження розбіжностей, додатковими угодами та додатками до нього.
Згідно п.1.1 договору, він укладається на термін до 01.01.2008р. та вступає в силу з дня його підписання. Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не надійде письмова відмова однієї із сторін від цього договору.
З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до п.1 договору, у своїй діяльності сторони керуються діючими Правилами користування електричною енергією, Правилами технічної експлуатації, діючим законодавством України, Прейскурантом 09-01 «Тарифи на електроенергію».
Оплата за спожиту електроенергію здійснюється на підставі рахунків, виставлених енергопостачальною організацією (позивачем) після спливу розрахункового періоду (п.3.4.4 договору).
Розрахунковим періодом є 1 календарний місяць з 0 годин 1 числа поточного місяця по 0 годин 1 числа наступного місяця (п.3.1 договору).
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач, посилаючись на несплату відповідачем спожитої активної електричної енергії з 2003р. по серпень 2008р. та реактивної електричної енергії за січень - серпень 2008р., звернувся до суду та просить стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії «Жовтеньвугілля» заборгованість за спожиту електроенергію у загальному розмірі 504 833, 32 грн.
Відповідач, посилаючись на той факт, що в акт прийому-передачі електроенергії за березень 2007 р. включена кількість електроспоживання приєднанням «Вертикальний ствіл ш.Тернопільська» на суму 72 797, 41 грн., за яке відповідач не повинен платити у відповідності до умов договору, просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення з нього вартості спожитої електроенергії у березні 2007р. у сумі 72 797, 41 грн.
Відповідно до розрахунку відповідача вартості спожитої електроенергії за березень 2007р., вказаного у поясненнях №8-12-01-07/150 від 01.04.2009р., електричну енергію споживали лише приєднання відповідача: ТСН 1, 2; обогрів Жд110; Дав.Зап.3 обогрів; Дав.Зап.3 осв. Загальна вартість спожитої електричної енергії, згідно цього розрахунку, склала 8 157, 23 грн., що також підтверджено матеріалами справи та визнано представником позивача у судовому засіданні.
Таким чином, відповідно до матеріалів справи, у тому числі до актів прийому-передачі за січень 2005р. - серпень 2008р., витрат електроенергії за січень - лютий 2003р., звітів про спожиту електроенергію й розрахунків плати за перетоки реактивної електроенергії за липень 2003р. - грудень 2007р. та пояснень представників сторін, на момент розгляду справи у відповідача перед позивачем значиться заборгованість за спожиту з 2003р. по серпень 2008р. активну електричну енергію в сумі 283 488, 06 грн., та з січня по серпень 2008р. за реактивну електричну енергію в сумі 148 547, 85 грн.
Відповідно до пояснень позивача від 12.11.2008р., акти прийому-передачі електричної енергії, підписані обома сторонами без зауважень, фактично виконують функцію рахунків на сплату, а також містять банківські реквізити для перерахування грошових коштів. Доказом вручення таких актів прийому-передачі є підпис та печатка відповідача на самих актах. Своєчасне отримання вказаних актів, та той факт, що акти прийому-передачі є підставою для сплати спожитої електроенергії, також підтверджено представником відповідача у судовому засіданні.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання за договором №06-20 від 01.01.2003р. належним чином, поставив відповідачу електроенергію, що підтверджується матеріалами справи та відповідачем, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього перед позивачем значиться заборгованість у загальній сумі 432 035, 91 грн., в тому числі за активну електричну енергію з 2003р. по серпень 2008р. у сумі 283 488, 06 грн. та реактивну електроенергію з січня по серпень 2008р. у сумі 148 547, 85 грн., що підтверджено матеріалами справи, представниками обох сторін у судовому засіданні та підлягає стягненню.
Вимоги в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.
Оскільки відповідач в ході розгляду справи наполягав на тому, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про захист свого права, щодо стягнення боргу за 2003р. в сумі 99 100, 91 грн., суд відповідно до ст.267 Цивільного кодексу України при розгляді справи застосовує позовну давність.
Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідач просить застосувати строк позовної давності, посилаючись на той факт, що право вимоги у позивача виникло після отримання та підписання відповідачем відповідних рахунків на сплату за 2003р.
Позивач заперечив застосування до позову в частині стягнення з відповідача 99 100, 91 грн. боргу за активну електроенергію за 2003р., посилаючись на те, що обома сторонами підписана угода про погашення однорідних зустрічних вимог від 18.05.2006р., яка є підтвердженням переривання строку позовної давності, просить стягнути з відповідача всю заявлену до стягнення у позові суму заборгованості за активну та реактивну електроенергію.
Згідно ст.264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідно до п.2.1 угоди про погашення зустрічних однорідних вимог від 18.05.2006р., підписаної обома сторонами без зауважень та скріпленою печатками обох підприємств, ДП «Укренерговугілля» має право вимагати від ДВАТ «Енергетичне управління» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» виконання своїх зобов'язань щодо оплати 100 000, 00 грн. на підставі акта звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2006р.
З пояснень представників обох сторін вбачається, що до суми 100 000, 00 грн., вказаної у вищевказаній угоді, також входить сума боргу за електроенергію у розмірі 99 100, 91 грн. за 2003р.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач, підписавши угоду від 18.05.2006р., вчинив дії, направлені на визнання ним суми заборгованості за електроенергію за 2003р. у розмірі 99 100, 91 грн., у зв'язку з чим строк позовної давності для цієї суми перервався та почався заново з 18.05.2006р.
Враховуючи той факт, що позовна заява подана до суду 29.10.2008р., про що свідчить вхідний штемпель господарського суду Донецької області, строк позовної давності терміном 3 роки для пред'явлення вимоги щодо стягнення з відповідача 99 100, 91 грн. заборгованості за 2003р., який почав свій перебіг 18.05.2006р., не сплив.
До того, ж у судових засідання 02.04.2009р. та 16.04.2009р. відповідач погодився з тим фактом, що строк позовної давності не сплив.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, позивач не пропустив строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості за електроенергію за 2003р. у розмірі 99 100, 91 грн., у зв'язку з чим заперечення відповідача в цій частині судом до уваги не приймаються.
Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.ст. 256, 257, 261, 264, 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України «Про електроенергетику» №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укренерговугілля» м.Вишгород в особі Донецької філії м. Донецьк до Державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії «Жовтеньвугілля» сел..Золотарівка про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 504 833 грн. 32 коп. задовольнити частково.
Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства «Енергетичне управління» Дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії «Жовтеньвугілля» (86252, Донецька область, Шахтарський район, сел. Золотарівка, п/р 26008302580671 в ПІБ м.Кіровське, МФО 334754, ЄДРПОУ 20323581) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укренерговугілля» в особі Донецької філії (83114, м.Донецьк, вул..Щорса, 87, ЄДРПОУ 32746489, п/р 2600036901 в філії АБ «Енергобанк» м.Донецьк, МФО 377045) заборгованість у сумі 432 035 грн. 91 коп., державне мито у сумі 4 320, 36 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 100 грн. 98 коп.
У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати його підписання.
Повний текст рішення підписаний 16.04.2009р.
Суддя