Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "15" квітня 2009 р.
Справа № 6/932
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
судді
за участю представників сторін
від позивача Лук'яненко О.М. - довіреність від 01.02.08р. за №11
від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика - Вайдманн" (м.Малин)
до Відкритого акціонерного товариства "Бобровський ізоляційний завод" (м. Єкатеринбург, Росія)
про стягнення 484 243,96 російських рублів
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 09.04.09 до 15.04.09о 14:00 відповідно до ст.77 ГПК України.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 484243,96 російських рублів боргу (90074,22 грн.), з яких 412604,96 російських рублів (76748,65 грн.) - основний борг, 71639,00 російських рублів (13325,57 грн.) - пеня. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно і належним чином. 13.03.09 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити та запропонувати ВАТ "Малинська паперова фабрика-Вайдманн" звернутися в арбітражний суд Свердловської області з заявою про включення в реєстр вимог кредиторів, оскільки товариство звернулося в суд із заявою про визнання його банкротом і ухвалою арбітражного суду Свердловської області від 27.11.08р. введена процедура нагляду (а.с.62-73).
Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Між Відкритим акціонерним товариством "Малинська паперова фабрика -Вайдманн" (Позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Бобровський ізоляційний завод" (Відповідач) було укладено договір поставки №2/1/24-08 від 13.12.2007р. (8-10).
Відповідно п.1.1 договору Продавець (позивач) зобов'язується поставити - передати у власність Покупцеві (відповідач) продукцію, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити поставлену йому продукцію на умовах даного договору.
Поставка продукції здійснюється партіями. Найменування, марка, кількість, ціна, загальна вартість і асортимент продукції визначається сторонами і вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).
Пунктом 4.1 вищезазначеного договору розрахунки за поставлену продукцію проводяться попередньою оплатою в розмірі 50% від вартості відвантаженої продукції і послідуючою оплатою 50% протягом 30 календарних днів від дня поставки продукції.
Оплата по даному договору здійснюється покупцем в рублях Російської Федерації шляхом банківського переказу коштів на рахунок продавця. Датою оплати продукції є дата зарахування грошових коштів на кореспондентський рахунок банку продавця (п.4.2 та п.4.3 договору). Комісійні витрати по переказу валютних коштів оплачуються покупцем (п.4.4 договору).
На виконання умов договору позивач поставив продукцію на загальну суму 2871367,04 рос.рублів, про що свідчать специфікації до договору, вантажні митні декларації і рахунки-фактури, долучені до матеріалів справи (а.с.12-14, 16-18, 83-85,91-94).
Проте, відповідач свої зобов'язання по договору щодо своєчасної оплати товару не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 412604,96 російських рублів по поставці від 22.04.08р., що також підтверджується довідкою філії "Відділення Промінвестбанку в м.Житомирі" №07/1392 від 18.03.09р. (а.с.77), та не заперечується відповідачем, про що зазначено у його відзиві та заяві до суду про визнання його банкротом.
Відповідно до положень ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.9.3 договору від 13.12.08р. за порушення термінів оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої у встановлений термін партії продукції за кожний день просрочки оплати, яка згідно розрахунку позивача складає 71639,00 російських рублів.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає обгрунтованим стягнення пені в загальній сумі 59673,60 російських рублів, а саме, за період з 23.05.08 (строк оплати до 22.05.08) по 20.08.08 (із суми боргу 452604,96руб.) - 40281,40 російських рублів, та за період з 21.08.08 (20.08.08 сплачено 40000,00руб) по 07.10.08 (день пред'явлення позову) - 19392,20 російських рублів.
Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач суму боргу не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав. Порушення справи про банкрутство стосовно відповідача за законодавством Російської Федерації не позбавляє права позивача захистити своє порушене право за законами України, як це передбачено п.9.4 укладеного між сторонами договору.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені документально матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі 472278,56 російських рублів, з яких: 412604,96 російських рублів - основний борг, 59673,60 російських рублів - пеня. В решті позову відмовити за безпідставністю.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.33,43,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Бобровський ізоляційний завод" (620076, Росія, м. Єкатеринбург, вул.Щербакова, 4, ОГРН 1056602423547, ИНН/КПП 6652018435/667401001, р/с 40702810216090105175 в Уральському Банку Сбербанку РФ м.Єкатеринбурга к/с 30101810500000000674,БИК 046577674 )
- на користь Відкритого акціонерного товариства "Малинська паперова фабрика - Вайдманн" (11602, Україна, Житомирська область, м.Малин, вул.Приходька, 66, код 00278735) - 472278,56 російських рублів, з яких: 412604,96 російських рублів - основний борг, 59673,60 російських рублів - пеня, а також 878,73 грн. (4724,10 рос.рублів) сплаченого державного мита та 115,00грн. (618,25 рос.рублів) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття.
Суддя
Терлецька-Байдюк Н.Я.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам