Справа № 445/1582/13-а
"28" жовтня 2013 р. Золочівський районний суд Львівської області
в складі судді Постигача Б.А.
при секретарі Мацайло О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Львівської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
постановою заступника начальника ОСОБА_2 митниці Міндоходів ОСОБА_3 від 14 червня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення передбаченого ч.3 ст. 470 Митного Кодексу України, та оштрафовано на 8500 грн., за те, що він здійснив переміщення на територію транспортного засобу "Фольксваген Пасат 2.0 ТДІ" р.н. ЕL718NV, в напрямку "в'їзд в Україну" 13.12.2012 року в режимі транзит та перебував на території України більше 10 діб, чим порушив п.1 ч.1 ст. 95 МК України.
З вказаною постановою ОСОБА_1 не погодився , а тому звернувся в суд з позовом в якому просить визнати постанову про накладення на нього штрафу - незаконною та її скасувати, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
В обґрунтування позову посилається на те, що він 13.12.2012 року тимчасово з метою комерційного використання, ввіз на митну територію України транспортний засіб "Фольксваген Пасат 2.0 ТДІ" р.н. ЕL718NV.
Даний автомобіль є власністю юридичної фірми в якій він працює торговим агентом. Під час ввезення цього автомобіля на митну територію України було саме у якості митного режиму - тимчасове ввезення.
Даний автомобіль був ввезений на територію України в якості комерційного використання. Тому вважає, що такий автомобіль було ввезено на територію України відповідно до його комерційного використання, тобто в пільговому режимі без оподаткування.
Вважає, що твердження у оскаржуваній постанові про те, що такий автомобіль був завезений в режимі транзит є безпідставним. А відсутність митної декларації з зазначенням термінів вивезення транспортних засобів комерційного використання спростовує факт перебування транспортного засобу "Фольксваген Пасат 2.0 ТДІ" р.н. ЕL718NV у режимі транзит.
Тому вважає, що у його діях відсутня вина, що в свою чергу виключає визнання діяння адміністративного правопорушення.
Про згадану постанову він довідався випадково, коли в поштовій скриньці знайшов повідомлення відділу ДВС Золочівського РУЮ, щодо стягнення штрафу 8500 грн. в користь ОСОБА_2 митниці. Тому, просить поновити йому строк для оскарження такої постанови, а позов задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_4 позову не визнала і пояснила , що позивач ввіз автомобіль не з комерціною метою .
Згідно з ст.6 додатку С до Конвеції , на яку покликається ОСОБА_1 , комерційне ввезення означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або зезоплатне перевезення вантажів.
Оскільки позивач не перевозив ні осіб , ні вантажу , то ввезення ним автомобіля не було комерційним.
Тому він порушив строки вивезення автомобіля з України і правомірно був притягнутий за це до адміністративної відповідальності. У зв'язку з цим вона просить в задоволенні позову відмовити.
Третя особа , заступник начальника ОСОБА_2 митниці Міндоходів ОСОБА_3 в суд не з'явися вдруге , про причини неявки суду не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.
Дослідивши подані докази , суд прийшов до переконання , що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з копії постанови зас.начальника ОСОБА_2 митниці від 14 червня 2013 року то нею ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення , передбаченого ч.3 ст. 470 МК України, та оштрафовано на 8500 грн..
Підставою для винесення оскаржуваної постанови слугувало те, що 13 грудня 2012 року ОСОБА_1 через митний пост "Краковець" ОСОБА_2 митниці по смузі руху - "зелений коридор" на митну територію України в митному режимі транзит було ввезено транспортний засіб автомобіль " Фольксваген Пасат 2.0 ТДІ" реєстраційний номер ЕL718NV.
Проте у встановлений законом строк вказаний автомобіль не був вивезений з митної території України, тобто перевищено строк транзиту більш як на 10 днів.
Порядок та підстави тимчасового ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України регламентовано Конвенцією про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) та розділом V Митного кодексу України.
Відповідно до п. а ст.1 зазначеної Конвенції та ст. 103 МК України термін "тимчасове ввезення" означає: митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
При цьому відповідно до приписів Конвенції транспортні засоби розподіляються на транспортні засоби приватного та комерційного використання.
Згідно з вимогами п. «с» ст. 1 додатку С Конвенції приватне використання виключає будь-яке комерційне використання транспортного засобу.
Згідно з приписами ст. 5 додатку С згаданої Конвенції для того, щоб можна було скористатись правами на пільги, що надаються цим Додатком, транспортні засоби комерційного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового .ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які здійснюють свою
діяльність з такої території.
Але ввезений позивачем транспортний засіб не відповідає зазначеним критеріям транспортного засобу комерційного використання .
В судовому засіданні встановлено, що 13.12.2012 року ОСОБА_1. здійснив переміщення автомобіля марки «Фольксваген Пасат 2.0 ТДІ», реєстраційний номер ЕL718NV, через митний кордон України по смузі руху «зелений коридор», не подавши до митного контролю та митного оформлення письмової митної декларації.
Згідно з Додатком А до Конвенції про тимчасове ввезення від 26.06.1990 року (м.Стамбул) - «Додаток щодо документів на тимчасове ввезення (книжки АТА, книжки СDР)», при тимчасовому ввезенні транспортного засобу комерційного призначення, особа, яка його ввозить, зобов'язана подавати митному органу документ на тимчасове ввезення, шо використовується для тимчасового ввезення транспортних засобів.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 110 МК України забезпечення дотримання вимог митного режиму тимчасового ввезення здійснюється шляхом застосування міжнародного митного документа (книжки А.Т.А. або книжки СDР), що містить чинну міжнародну гарантію сплати митних платежів, встановлених законом на імпорт товарів.
Частиною 1 ст.381 МК України встановлено, що громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Главою 55 Розділу XII МК України передбачено, що переміщення громадянином-резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжується обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу, виконанням інших митних формальностей, передбачених МК України (письмового зобов'язання про зворотне вивезення, застосування заходів гарантування тощо).
Строк транзитного перевезення для автомобільного транспорту становить 10 діб, що передбачено ч. 1 ст.95 МК України.
Таким чином, при переміщенні транспортного засобу марки «Фольксваген Пасат 2.0 ТДІ», реєстраційний номер ЕL718NV , не подавши для митного контролю та митного оформлення письмової митної декларації на цей транспортний засіб, позивач здійснив його переміщення через митних митний кордон України 13.12.2012 року в режимі транзит 08.05.2013 року, тобто в строк понад 10 діб, позивач здійснював його переміщення в зворотному напрямку, про обставини, що унеможливили вивезення та місце знаходження транспортного засобу , позивач ОСОБА_2 митницю чи найближчий митний орган не повідомляв.
Таким чином , суд приходить до висновку, що зазначений автомобіль позивачем було ввезено не у режимі комерційного ввезення , а тому твердження його про це є зпідставними.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-
в задовленні позову ОСОБА_1 про скасування постанови заступника начальника ОСОБА_2 митниці ОСОБА_3 від 14.06.2013 року про накладення стягнення стягнення у виді штрафу в сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя:ОСОБА_5