15.10.2013
Справа № 203/4174/13-ц
2/0203/1690/2013
15 жовтня 2013 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Маймур Ф.Ф.
при секретарі - Чередник І.О
за участю: представника позивача - Литвиненко О.Л
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
01 липня 2013 року позивач звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості (а.с. 1-3).
Позивач у позовній заяві та представник позивача у судовому засіданні в обґрунтування позовних вимог посилались на те, що між ним та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір б/н від 23.12.2005 року за умовами якого, позивач надав, а відповідач отримав у кредит грошові кошти у розмірі 2 000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,00 % на рік з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість, яку відповідач добровільно не погашає, тому позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_3 у рахунок погашення заборгованості за договором б/н від 23.12.2005 року - 35 303 грн. 92 коп., а також судові витрати по справі (а.с. 2-3).
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував той факт, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно якого відповідачем було отримано кредит у сумі 2 000 дол. США. Проте враховуючи, що строк дії кредитного ліміту скінчився 01 грудня 2009 року, останній платіж було здійснено відповідачем 21.08.2008 року, а позивач звернувся до суду лише у травні 2013 року, вважає що загальний строк позовної давності сплинув, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір б/н від 23.12.2005 року, за умовами якого позивач надав у кредит грошові кошти а відповідач зобов'язався повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановленому договором розмірі та строки, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи (а.с. 11-18).
Також встановлено, що заборгованість за договором № б/н від 23.12.2005 року, станом на 31.05.2013 року, становила 4 418,51 дол. США (за курсом НБУ на 31.05.2013 р. 7,99 грн. за 1 дол. США), що становить 35 303 грн. 92 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 12 603 грн. 43 коп., заборгованості за відсотками - 20 543 грн. 17 коп., штрафу у розмірі - 2157 грн.38 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 4-8).
Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Цивільного кодексу України та умовами укладеному між сторонами договору.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За умовами укладеного між сторонами договору позивач зобов'язався надати відповідачу грошові кошти у кредит, а відповідач, в свою чергу, має перед позивачем зобов'язання щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків за користування кредитом, крім того, позивач за умовами договору має право у разі порушення відповідачем будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами даного договору, вимагати від останнього дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування.
Договором також передбачено відповідальність перед позивачем у вигляді сплати пені та штрафних санкцій у відповідних випадках порушення зобов'язань, передбачених умовами даного договору.
Згідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що заборгованість за кредитним договором не може бути стягнена внаслідок спливу строку позовної давності, оскільки п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що в разі якщо жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення Договору він автоматично лонгується на термін 12 місяців, а відтак, враховуючи, що відповідач не інформував позивача про намір припинити дію кредитного договору, зобов'язання по його належному виконанню діє на теперішній час, тому відсутні підстави для застосування строків позовної давності.
Оцінюючи усі докази у їх сукупності та приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання боржником своїх зобов'язань за укладеним договором б/н від 23.12.2005 року, щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом, а також факт наявності у позивача, за умовами укладеного між ним та відповідачем договору права вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, та вважає за можливе стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором б/н від 23.12.2005 року - 35 303 грн. 92 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 12 603 грн. 43 коп., заборгованості за відсотками - 20 543 грн. 17 коп., штрафу у розмірі - 2157 грн.38 коп.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на підставі ст. 88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 509, 526, 527, 530, 554, 610, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором б/н від 23.12.2005 року - 35 303 грн. 92 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 12 603 грн. 43 коп., заборгованості за відсотками - 20 543 грн. 17 коп., штрафу у розмірі - 2157 грн.38 коп. та у рахунок повернення судових витрат - 353 грн. 04 коп., а разом 35 656 грн. 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Ф.Ф. Маймур