Справа № 2-410/4301/13-ц
10 жовтня 2013 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бойка О.М.
при секретарі Карпенко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, але надали письмову заяву у якій позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просить їх задовольнити і справу розглянути без їх участі.
Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, надавши письмову заяву у якій позовні вимоги визнали у повному обсязі і просили розглянути справу без їхньої участі.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.
Встановлено, що 18 лютого 2007 року померла мати позивача - ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії 1-КИ №143936).
Після її смерті відкрилась спадщина на
- житловий будинок, який знаходиться на земельній ділянці за адресою: вул.Пашена Балка, №4 в с. Миколаївка-1, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області;
- приватизовану земельну ділянку, площею 0,4764 га в межах згідно з планом, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку (0,025 га), ведення особистого підсобного господарства (0,2264 га), розташованої на території Миколаївської сільської ради, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, в с. Миколаївка-1, вул. Пашена Балка, діл. №4, що належало ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія ДН №036829, виданого Миколаївською сільською Радою 27.11.1998 року і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю №221.
02 квітня 2003 року на випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишила заповіт на все своє майно на користь позивача, який за життя вона не змінювала та не скасовувала. Таким чином, на підставі ст.1235,1236 ЦК України ОСОБА_1 - єдиний спадкоємець. Осіб, які б мали право на обов'язкову частину спадкового майна, відповідно до ст.1241 ЦК України - немає, що підтверджується копією спадкової справи після смерті спадкодавця.
Як встановлено у садовому засіданні, позивач у встановленому порядку звернувся із заявою про прийняття спадщини до Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори. На підставі чого, 29 серпня 2013 року отримав Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну ділянку (зареєстровано в реєстрі за №1-1458), Кадастровий номер земельної ділянки площею 0,2500 га - 1221485600:02:011:0001, Кадастровий номер земельної ділянки площею 0,2264 га - 1221485600:02:011:0002.
Також, 29 серпня 2013 року державний нотаріус Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори своєю постановою №2520/02-31 відмовив позивачу у вчинені нотаріальної дії по видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказаний житловий будинок, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадковий житловий будинок та право власності на нього за спадкодавицею не зареєстровано.
Як встановлено у судовому засіданні, згідно до даних технічного паспорту, виготовленого фахівцями КПДР «БТІ» 03.04.2013 року, домоволодіння складається з:
Житлового будинку «А», загальною площею 54,1 кв.м., житловою - 12,8 кв.м. з тамбуром «а», літньої кухні «Б», сараїв «В», «Г», «З», вбиральні «Е», літнього душу «Ж», гаражів «Д», «И», басейну «Бас.» колодязю «К», воріт №1, огорожі №2, №3 і вартість садибного будинку складає 22 530 грн., що підтверджується звітом про незалежну оцінку об'єкту нерухомості, виготовленого ПП «Дніпро-експерт», 22 серпня 2013 року.
Вищевказані об'єкти нерухомості були збудовані у період з 1865 - 1973 р.р. без проекту та будівельно-технічної документації, але додержуючись архітектурних, санітарних, пожежних норм та правил. Данні обставини, підтверджуються технічним паспортом на садибний житловий будинок та випискою з по господарської книги, виданою секретарем Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району, Дніпропетровської області №81 від 01.02.2013 року в які зазначено, що згідно реєстрації в по господарській книзі №2 Миколаївскьої сільської ради будинок, який розташований за адресою: с. Миколаївка-1, вул. Пашена балка, буд. 4, побудови 1865 року належав померлій ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 і передався будинок їй після смерті батьків. Як встановлено у судовому засіданні, будівництво садиби не зашкодило правам та інтересам власників сусідніх земельних ділянок, про що вказано у листах суміжних землекористувачів.
Згідно ч. 1 п.п. а, г, ст. 95 ЗК України «Землекористувачі, власники земельних ділянок, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:
а) самостійно господарювати на землі,
г) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди».
На підставі ч.1 ст. 328 ЦК України «Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом».
Частиною 1 ст. 331 ЦК України «право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом»,
Також, ч.1 ст. 374 ЦК України «Власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Згідно ч.5 ст. 376 ЦК України «На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб».
Відповідно до п.1 Наказу Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5 до 01 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010р. № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» та підключення до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Стаття 376 ЦК України передбачає можливість визнання права власності для власника об'єкта самочинного будівництва.
Стаття 16 ЦК України встановлює, що захист прав та інтересів може бути здійснено шляхом визнання права.
Частинами 1, 2 ст. З 5 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.
Згідно ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється, зокрема, за заповітом.
Цивільним законодавством передбачено регулювання правовідносин щодо здійснення права на спадкування.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права судом.
Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Нормою ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Приписами ст. 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Відповідно ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Статтею 1225 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з абз. 4 п. 216 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. за N 20/5, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус для видачі свідоцтва про право на спадщину вимагає, крім правовстановлюючого документа, витяг з реєстру прав власності, а в місцевостях, де інвентаризація не проводилась, - довідку відповідного органу місцевого самоврядування.
Оскільки в судовому засіданні встановлено факт неможливості оформлення позивачем спадкових прав у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 215, 214 ЦПК України, ст.ст.1218,1220,1223, 1225, 1233-1236, 1261, 1268-1270, 1296 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, Дніпропетровська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити у повному обсязі.
Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) право власності на нерухоме майно - житловий будинок по вул. Пашена Балка, №4 в с. Миколаївка-1, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, загальною площею приміщень - 54,1 кв.м, з яких загальна площа житлових квартир - 48,6 кв.м, житлова - 12,8 кв.м, допоміжна - 35,8 кв.м, площа літніх приміщень - 5,5 кв.м, а також господарські будівлями та спорудами: А-будинок, а-тамбур, Б-літня кухня, В-сарай, Г-сарай, Д-гараж, Е-вбиральня, Ж-літній душ, З-сарай, И-гараж, Бас.-басейн, К-колодязь, №1-ворота, №2-огорожа, №3-огорожа, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої 18 лютого 2007 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.М.Бойко