Запорізької області
15.10.08 Справа № 22/181/08
Скиданова Ю.О.
За позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Альпіна» (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 70)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» (69008, м. Запоріжжя, вул.. Південне шосе, 66)
про стягнення 38760,79грн.
Суддя Скиданова Ю.О.
Представники сторін:
від позивача: Дерев'янко Д.В. - довіреність б/н від 11.08.2008 р.
від відповідача: Смелюк І.Ф. -довіреність № 1/657 від 26.12.2007р.
Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за поставлений товар в сумі 20000грн.; 4230,54грн. збитків у вигляді упущеної вигоди; 174,66 грн. 3% річних; 554,82 грн. пені; 13906,08грн. штрафу; 930,00грн. витрат від інфляції.
Ухвалою суду від 22.08.2008 р. порушено провадження у справі № 22/181/08, судове засідання призначено на 15.10.2008 р.
У судовому засіданні 15.10.2008р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За клопотанням представників сторін судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні 15.10.2008р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, якою просить суд стягнути з відповідача 20000грн. заборгованості; 4230,54грн. збитків у вигляді упущеної вигоди; 69,35грн. 3% річних; 554,82 грн. пені; 13906,08грн. штрафу.
Заява відповідає вимогам ст. 22, 28 ГПК України, та приймається судом.
Судом розглядаються уточнені позовні вимоги.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві від 22.08.2008р. № 187 з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги в сумі основного боргу визнав в повному обсязі про що зазначив у відзиві на позовну заяву № 1/459 від 09.10.2008р. Крім того представник відповідача надав суду клопотання, яким просить суд зменшити розмір пені та штрафу на підставі ст. 83 ГПК України, а також розстрочити на три місяця виконання судового рішення у даній справі. Клопотання відповідач мотивує наступним. ВАТ “Запорізьке автотранспортне підприємство 12329», виконуючи перевезення населення міста за регульованим тарифом, що не покриває витрати на забезпечення транспортного процесу, и перевозячи 14 категорій пасажирів, що користуються правом безоплатного проїзду в громадському транспорті (57 % від загальної кількості перевезених пасажирів), без компенсації даних втрат, є планово - збитковим, як і всі підприємства міського пасажирського транспорту. В умовах високого рівня цін на паливно -мастильні матеріали, запасні частини та при наявності заборгованості міського бюджету перед підприємством за фактично виконані обсяги перевезень, фінансовий стан АТП вкрай складний, через що кредиторська заборгованість перед працівниками підприємства, постачальниками та за іншими зобов'язаннями становить 3 996,4 тис. грн. До клопотання відповідач додав баланс на 30.06.20008р. та звіт про фінансові результати за 1 півріччя 2008 року.
Розглянувши наявні матеріали справи та надані оригінали документів у їх сукупності, суд встановив, що 25 червня 2008 року між ТОВ “Компанія Альпіна» (надалі позивач) та ВАТ “Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» (надалі відповідач) було укладено договір поставки № 63/П (надалі Договір).
Згідно п. 1.1. Договору позивач зобов'язався передати в строки, передбачені договором, а відповідач прийняти та оплатити нафтопродукти (дизельне пальне, бензин А-76, бензин А-92, бензин А-95.
Відповідно до п. п. 1.2., 1.3. Договору кількість та ціна товару, відомості про включення в вартість ПДВ зазначаються у накладних. Загальна сума (ціна) даного договору визначається як сукупність (сума) вартості поставлених партій товару, зазначених в накладних, в період дії Договору.
п. 4.1. Договору передбачено, що оплата за поставлену партію товару відбувається шляхом перерахування відповідачем 100% грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок позивача за кожну партію поставленого товару не пізніше 2-х (двох) банківських днів з дня поставки, але не пізніше 30-го (тридцятого) числа кожного місяця. Днем поставки товару вважається дата отримання товару представником відповідача, проставлена в накладній (або товарно-транспортній накладній). Оплата здійснена протягом зазначеного строку вважається своєчасною.
Так, в період з 26 червня по 11 липня 2008 року позивачем було поставлено відповідачу нафтопродуктів на загальну суму 92 707,20 грн., що підтверджується накладними: №С2-916 від 27 червня 2008 року, №С2-929 від 01 липня 2008 року, №С2-951 від 03 липня 2008 року, №С2-981 від 08 липня 2008 року, №С2-1008 від 11 липня 2008 року та довіреностями серія ЯПБ №689615 від 27 червня 2008 року та серія ЯПБ №689616 від 01 липня 2008 року. (копії в матеріалах справи).
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідачем заборгованість була погашена частково, що підтверджується карткою рахунком.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що факт отримання товару позивачем доведений зібраними в матеріалах справи документами.
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт отримання товару.
Станом на час судового розгляду спору за відповідачем рахується заборгованість по Договору в сумі 20000,00грн.
Представник відповідача суму основного боргу визнав про що зазначив у відзиві.
Документальних доказів погашення заборгованості у сумі 20000,00грн. відповідач суду не надав. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 20000,00гнр. слід визнати документально підтвердженими, нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення 554,82грн. пені за період часу з 16.07.2008р. по 21.08.2008р.
ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
П. 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.
Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 5.4. Договору поставки, відповідно до якого за прострочку виконання грошових зобов'язань, що виникли із даного договору, винна сторона сплачує контрагенту неустойку (пеню) в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочки виконання зобов'язань, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період зазначеної прострочки.
Відповідно до розрахунку позивача сума пені за період з 16.07.2008р. по 21.08.2008р. складає 554,82грн.
Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обгрунтованим, отже вимоги в частині стягнення пені є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 13906,08грн., що складають 15 % від вартості переданої за Договором продукції.
Пунктом 5.5. Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобов'язань по оплаті товару відповідно до п. 4.1 даного договору більше, ніж на 14 календарних днів, окрім сплати пені відповідно до п. 5.4 даного договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 15% від вартості переданої Продавцем Покупцю продукції по даному договору.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення збитків в сумі 4230,54грн. за період часу з 16.07.2008р. по 21.08.2008р.
Відповідно до п. 5.6. Договору, незалежно (зверх) від сплати неустойки, винна сторона, у випадку прострочки виконання грошових зобов'язань по даному договору, зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки (компенсує контрагенту упущену вигоду) в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день невиконання грошових зобов'язань по оплаті поставленого товару.
Даний розрахунок судом перевірений та визнаний обгрунтованим, отже вимоги в частині стягнення збитків є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних, які складають за період з 16.07.2008р. по 21.08.2008р. 69,35грн.
Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних, встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.
Згідно п.п. 3, 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право - зменшувати у виняткових випадках розмір неустойкі (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання; відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити виконання рішення.
Розглянувши клопотання відповідача, враховуючи те, що несплата за виконані роботи не є наслідком недобросовісної поведінки відповідача при виконанні зобов'язань, а сталася через складне фінансове становище відповідача, яке зумовлене низкою об'єктивних обставин, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання відповідача та зменшити штраф до 5000,00грн. та розстрочити виконання судового рішення у справі на три місяця із погашенням відповідачем заборгованості рівними частками, про що зазначити у судовому рішенні.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати відносяться на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізьке автотранспортне підприємство 12329» (69008, м. Запоріжжя, вул.. Південне шосе, 66, р/р 2600001752755 в ФВАТ “Укрексімбанк», МФО 313979, код ЄДРПОУ 03114164) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Альпіна» (69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 70, р/р26007301290588 в Олександрійській філії АКБ “Національний кредит», МФО 313775, код ЄДРПОУ 25481880) 20000(двадцять тисяч)грн. 00коп. заборгованості; 554(п'ятсот п'ятдесят чотири)грн. 82 коп. пені; 5000(п'ять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 69(шістдесят дев'ять)грн. 35 коп. 3% річних; 4230(чотири тисячі тридцять)грн. 54коп. -збитків; 387(триста вісімдесят сім)грн. 61коп. державного мита, 118(сто вісімнадцять)грн. 00коп. витрат на сплату інформаційно технічного забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Розстрочити виконання судового рішення на три місяця.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10.11.2008р.
Суддя Ю.О. Скиданова