Справа № 473/3145/13-к
іменем України
"23" вересня 2013 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Зубар Н.Б.,
при секретарі - Алдушиній І.Я.,
за участю прокурора - Кіракосян Т.А.,
обвинуваченої - ОСОБА_1,
потерпілого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013160190001479 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки с.Куйбишевка, Єланецького району Миколаївської області, освіта повна загальна середня, не заміжня, не працює, раніше судима: 09.12.2008 року Центральним районним судом м. Миколаєва Миколаївської області за ч.1 ст.309, ст.75, 76 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців з іспитовим строком 1 рік, 24.07.2009 року вироком Центрального районного суду м. Миколаєва вирок змінено на позбавлення волі на строк 1 рік, звільнилась 12.03.2010 року умовно-достроково з невідбутим строком 4 місяці 25 днів; 23.11.2011 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК України на строк 3 місяці арешту, звільнилась 19.12.2011 року по відбуттю строку покарання; 27.08.2012 року слідчим СВ Центрального РВ УМВС України в Миколаївській області пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст.185 КК України - дані про судове рішення відсутні; до обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою проживала за адресою: АДРЕСА_1
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України -
28 травня 2013 року близько 19.00 год., обвинувачена ОСОБА_1, перебуваючи у житловому будинку, який розташований в АДРЕСА_2, куди вона потрапила з особистого дозволу потерпілого ОСОБА_2, повторно, таємно з корисливих мотивів викрала майно, що належало на праві власності потерпілому, а саме: мобільний телефон марки «SAMSUNG C 3200» вартістю 800 гривень та грошові кошти в сумі 1000 гривень.
Під час досудового слідства умисні протиправні дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, суд, досліджуючи докази, допитав обвинувачену, потерпілого та дослідив інші докази, що характеризують особу обвинуваченої. Дослідження інших доказів за даним провадженням було визнано судом недоцільним, оскільки обставини, які встановлені досудовим слідством, ніким з учасників процесу не оспорювалися. При цьому судом було з'ясовано, чи правильно розуміють учасники процесу зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, допитавши обвинувачену, потерпілого, дослідивши письмові документи, вважає, що вина обвинуваченої підтверджена наступними доказами:
- показаннями обвинуваченої ОСОБА_1, яка під час судового розгляду кримінального провадження вину у пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, погодившись з обсягом пред'явленого обвинувачення та пояснила, що в кінці травня 2013 року вона приїхала в гості до свого колишнього співмешканця ОСОБА_2 (з яким проживала спільно близько 7 років тому) і з його дозволу залишилися в нього погостювати. 28 травня 2013 року до неї приїхав її знайомий на ім'я «ОСОБА_3», і в той час, як потерпілий займався сінокосом, вона скориставшись відсутністю власника, викрала належний ОСОБА_2 мобільний телефон марки «SAMSUNG C 3200» вартістю 800 гривень та грошові кошти в сумі 1000 гривень і разом із знайомим поїхала до м. Вознесенська на його автомобілі. Наступного дня вона була затримана співробітниками міліції і добровільно повернула викрадений телефон потерпілому ОСОБА_2, а гроші вже встигла витратити до моменту затримання. У скоєному ОСОБА_1 щиро розкаювалася, просила суворо не карати;
- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який пояснив що в травні 2013 року він пустив пожити до себе на кілька днів свою колишню співмешканку ОСОБА_1 28 травня 2013 року, коли до нього прийшов сусід налаштувати косарку, він залишив ОСОБА_1 та її знайомого на ім'я «ОСОБА_3» та пішов на город. Коли повернувся до будинку, то відразу помітив, що зникли гроші в сумі 1000 грн., які лежали в шухляді столу та мобільний телефон. Він відразу звернувся до міліції із відповідною заявою, обвинувачена була затримана, телефон вона йому повернула, а гроші - ні;
- протоколом огляду місця події від 29.05.13 року (аркуш справи 45);
- висновком експерта від 11.06.13 року №85 (аркуші справи 50-54).
Оцінюючи зібрані, перевірені та досліджені в порядку ч.3 ст.349 КПК України докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що пред'явлене на досудовому слідстві обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, а її умисні протиправні дії невірно кваліфіковані стороною обвинувачення за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, виходячи з наступного.
Згідно з ч.4 ст.32 КК повторність (як тотожних, так і однорідних злочинів) відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом (у зв'язку з передачею особи на поруки, із зміною обстановки, із закінченням строків давності, за амністією тощо), або якщо судимість за цей злочин була погашена або знята - адже припинення стану судимості означає, що особа є юридично не судимою, тобто минула судимість втрачає своє юридичне значення.
Пункт 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» передбачає, що відповідно до пункту 1 примітки до статті 185 КК повторним у статтях 185, 186 та 189 - 191 КК визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК. Ознака повторності відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності або якщо судимість за раніше вчинений злочин було погашено чи знято в установленому законом порядку, або якщо на момент вчинення нового злочину минули строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за раніше вчинений злочин.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 не вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, оскільки стороною обвинувачення не доведена така кваліфікуюча ознака вчиненого обвинуваченою злочину, як повторність.
Так судом встановлено та перевірено доказами (довідка про судимості від 07.06.13 року за №43/7350 - аркуші справи 57-60), що обвинувачена ОСОБА_1 була засуджена 23.11.2011 року Веселинівським районним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК України на строк 3 місяці арешту, звільнилась 19.12.2011 року по відбуттю строку покарання, таким чином на момент вчинення нею злочину, по якому їй пред'явлено обвинувачення за даним кримінальним провадженням №12013160190001479 (злочин було вчинено 28.05.13 року) - в силу п.5 ст.89 КК України судимість за вироком Веселинівського районного суду Миколаївської області від 23.11.2011 року у неї була погашена.
З приводу пред'явленого 27.08.2012 року слідчим СВ Центрального РВ УМВС України в Миколаївській області обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України, то за даним фактом вчинене ОСОБА_1 правопорушення не може бути враховане для кваліфікації такої ознаки як повторність, оскільки справа відносно неї Центральним районним судом м. Миколаєва не розглянута, вирок суду не ухвалено, а на підставі постанови цього суду від 15.01.13 року (аркуш справи 63) та від 12.08.13 року (аркуші справи 23,26) обвинувачена ОСОБА_1 перебуває у розшуку. Натомість, як вбачається з реєстру за даним кримінальним провадженням №12013160190001479 (аркуш справи 7) та протоколу затримання 17.07.13 року (аркуші справи 41-43), ухвали слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 18.07.13 року (аркуш справи 44) - обвинувачена ОСОБА_1 утримувалася під вартою з 17.07.13 року і розшуковими заходами можна було встановити місце її перебування, зокрема в СІЗО м. Миколаєва з 17.07.13 року.
Згідно із довідкою про судимості від 07.06.13 року за №43/7350 (аркуш справи 57 та на зворотному боці) за пред'явленим 27.08.2012 року слідчим СВ Центрального РВ УМВС України в Миколаївській області обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України - дані про розгляд справи відсутні.
За кримінальним провадженням №12013160190001479, яке перебуває в провадженні Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України - під час досудового слідства згідно із положеннями ч.5 ст.217 КПК України прокурором не приймалося рішення про об'єднання матеріалів досудового розслідування з іншим провадженням, яке перебуває на сьогоднішній день в провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до вимог ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Зокрема, ч.3 ст.337 КПК України передбачає, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Згідно із п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року №7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» - передбачене у відповідних статтях (частинах статей) Особливої частини КК вчинення злочину повторно або особою, яка раніше вчинила відповідний злочин, є кваліфікуючою ознакою певного злочину. Тому, якщо за вчинення попереднього злочину (кількох попередніх злочинів) особу не було засуджено, кожен із злочинів, які утворюють повторність, має бути предметом самостійної кримінально-правової оцінки.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 за даним кримінальним провадженням №12013160190001479 слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 - як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Згідно із ст.65 КК України при призначенні покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Як встановлено під час судового розгляду даного кримінального провадження, обставинами, що пом'якшують покарання, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_1 відповідно до ст.66 КК України є визнання нею своєї вини, щире каяття та те, що обвинувачена добровільно повернула викрадене майно потерпілому (частково - а саме, мобільний телефон «SAMSUNG C 3200»). Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання, яку необхідно призначити обвинуваченій ОСОБА_1, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст.65 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який згідно із ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, враховує наслідки та обставини вчиненого нею злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб), особу винної - її вік, сімейний та матеріальний стан, характеристику за останнім місцем проживання, те, що вона не перебуває на обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах Вознесенської ЦРЛ, обставини, які пом'якшують покарання, за відсутністю обставин, які обтяжують таке, наявність погашеної судимості за аналогічний злочин і вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе у разі призначення їй покарання у вигляді арешту у межах санкції ч.1 ст.185 КК України. Підстав для обрання більш м'якого або тяжкого покарання, а також для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України відносно обвинуваченої ОСОБА_1 - суд не знаходить.
Цивільний позов по справі відсутній.
Оскільки згідно із матеріалами кримінального провадження є судові витрати на проведення дактилоскопічної експертизи у розмірі 244 грн. 50 коп., то відповідно до ст.124 КПК України всі судові витрати покладаються на обвинуваченого та підлягають стягненню з нього.
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст.349 ч.3, 368, 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання у вигляді арешту на строк 6 (шість) місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту затримання, тобто з 17 липня 2013 року.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою в СІЗО Миколаївської області.
Речові докази за даним кримінальним провадженням - мобільний телефон «SAMSUNG C 3200», повернутий під охоронну розписку потерпілому ОСОБА_2 - залишити останньому, як власнику.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру за проведення експертизи 244 грн. 50 коп. на розрахунковий рахунок 35229001000016 ГУДК в Миколаївській області МФО 826013, код ЗКПО 25574110, одержувач НДЕКЦ при МВС України в Миколаївській області.
На вирок суду учасниками процесу можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 30-ти діб з дня його оголошення, а підсудною в той же строк з дня вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарження вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Вознесенського міськрайонного суду підпис Н.Б.Зубар
згідно оригіналу
Суддя: