Справа № 451/2-511/11 Головуючий у 1 інстанції: Міга Я.М.
Провадження № 22-ц/783/5693/13 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.
Категорія: 46
21 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого: судді Бакуса В.Я.,
суддів: Гірник Т.А., Ніткевича А.В.,
секретаря: Глинського О.А.,
з участю: представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 27 травня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, -
встановила:
рішенням Радехівського районного суду Львівської області від 27 травня 2013 року у задоволені вказаному вище позові відмовлено.
Рішення суду оскаржив представник позивачки, просить його скасувати й ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити, посилаючись на те, що таке рішення є незаконним та не обґрунтованим. Так, апелянт зазначає, що суд не зазначив підстав для відмови у задоволені вимог. В суді було доведено, що сторони перестали спільно проживати як сім'я з червня 2010 року, а спільні кошти подружжя в сумі 5 574 євро 86 центів з депозитного рахунку були зняті відповідачем 16 червня 2010 року та використані у власних потребах. Автомобіль, який подружжям були придбано під час шлюбу за спільні кошти, відповідач реалізував без її згоди і на час його відчуження вартість автомобіля становила 26 967 грн. А відтак, зазначає апелянт, у відповідності до вимог ст.60 СК України та з урахуванням вимог позивачки, районний суд повинен був стягнути з відповідача на користь позивачки ? суму вкладу та вартості автомобіля.
Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу на підтримання апеляційної скарги, вивчивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення щодо часу та місця розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи не подав.
За таких обставин, у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розглядові справи.
Відмовляючи у задоволені вимог районний суд виходив з того, що відповідач розпорядився спільним майном подружжя за взаємною згодою сторін.
Однак з таким висновком колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте зазначеним вимогам рішення суду не відповідає.
Встановлено, що 14 лютого 2004 року між сторонами був зареєстрований шлюб, який, відповідно до рішення Сихівського районного суду м. Львова від 12 жовтня 2010 року, було розірвано (а.с.5).
Відповідно до повідомлення Червоноградського ВРЕР ДАЇ при ГУ МВС України у Львівській області за № 6262 від 17.11.2011 року 27 січня 2006 року за відповідачем було зареєстровано автомобіль марки «ВАЗ 2104/110-01», номерний знак НОМЕР_1, 2005 року випуску, який 18.06.2010 року ОСОБА_4 було знято з обліку для реалізації в межах України (а.с.30).
Відповідно до висновку № 166 по визначенню вартості спірного транспортного засобу станом на 18.06.2010 року його вартість становила 26 967 грн. (а.с.86).
За інформацією ПАТ КБ «Приватбанк» від 11.03.2013 року за № 30.1.0.0/2-201303052083 на ім'я ОСОБА_4 05 вересня 2007 року був відкритий вклад на суму 5 000 євро і станом на 07 червня 2010 року сума вкладу становила 6 052,53 євро. Станом на 16 червня 2010 року з вкладу були зняті кошти в сумі 6 054,32 євро (а.с.75, 76).
Стаття 57 СК України передбачає, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.
Згідно із ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Згідно з положеннями статей 60, 74 СК правовий статус майна як спільної сумісної власності подружжя визначається не придбанням майна за спільні кошти, а наявності укладеного відповідно до закону між жінкою та чоловіком шлюбу або ж проживання однією сім'єю.
Таким чином, вищезазначене майно, автомобіль та грошові кошти є спільним майном сторін, яке було набуте під час шлюбу.
Звертаючись до суду про розірвання шлюбу позивачкою було зазначено, що з червня 2010 року сторони не проживають разом та не ведуть спільного господарства.
Виносячи 12 жовтня 2010 року рішення про розірвання шлюбу між сторонами Сихівський районний суд м. Львова встановив, що сторони тривалий час не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільного господарства та проживають окремо (а.с.5).
За таких обставин, виходячи з відсутності доказів про поділ майна подружжя за взаємною згодою, реалізація відповідачем в червні 2010 року спірного автомобіля та зняття коштів з рахунку у банку, дають підстави суду для задоволення вимог позивачки щодо відшкодування відповідачем позивачці половину вартості автомобіля та стягнення з відповідача половину суми коштів, які були зняті ним з рахунку банку.
Враховуючи, що позивачкою ставляться вимоги щодо стягнення з відповідача еквівалент в гривневому вигляді лише із суми 2 787,43 євро із розрахунку 10,43 грн. за 1 євро (а.с.81, 82), то до стягнення з відповідача підлягає сума за депозитним вкладом в розмірі 29 072 грн. 89 коп. та ? вартості спірного автомобіля - 13 483 грн. 50 коп., а всього 42 556 грн. 39 коп.
Відповідно до ч.2 ст.314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
Керуючись ст.ст.303, 305, п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 4 ст.309, ч.2 ст.314 ЦПК України колегія суддів, -
вирішила:
апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 27 травня 2013 року скасувати й ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Провести поділ спільного майна подружжя шляхом стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 половину вартості автомобіля марки «ВАЗ-2104/110-01», номерний знак НОМЕР_1, 2005 року випуску, в сумі 13 483 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесять три) грн. 50 коп. та половину коштів по депозитному вкладу SAMD N25000700120207 в ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 29 072 (двадцять дев'ять тисяч сімдесять дві) грн. і 383 (триста вісімдесять три) грн. 78 коп. судового збору, а всього 42 936 (сорок дві тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн. 78 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий: Бакус В.Я.
Судді: Гірник Т.А.
Ніткевич А.В.