Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/357/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Поступайло В.В.
Категорія - 124 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Онуфрієв В. М.
25.10.2013 року, суддя апеляційного суду Кіровоградської області Онуфрієв В.М., за участю секретаря Абрамової А.О., ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію ОСОБА_4 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 серпня 2013 року, якою
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, не працюючого, який проживає АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.ст.122-4, 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_4, 19.07.2013 року 03 год. 00 хв., керуючи автомобілем «Опель Омега», державний номер НОМЕР_1, по АДРЕСА_2, не вибрав безпечної швидкості руху, не впоравшись з керуванням допустив виїзд за межі проїжджої частини з подальшим наїздом на перешкоду, а саме на огорожу будинку АДРЕСА_2, чим порушив пункти 12.2, 2.10 Правил дорожнього руху України, після чого залишив автомобіль на місці ДТП, а сам пішов у невідомому напрямку, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 122-4, ст.124 КУпАП.
В апеляції ОСОБА_4, не погоджуючись з прийнятим рішенням, просить поновити строк на оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16.08.2013 року, скасувати вказану постанову та закрити провадження у справі, за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Визнати необґрунтованим відхилення судом першої інстанції доказів наданих ним та дослідити їх. В обґрунтування вимог зазначив, що копію оскаржуваної постанови отримав лише 23.08.2013 року, що підтверджується матеріалами справи, тому строк на її апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. Вказує, що не керував автомобілем, не перебував на момент вчинення ДТП за кермом власного автомобіля, так як вживав спиртні напої та не мав при собі посвідчення водія, тому, що відповідно до постанови суду від 29.04.2013 року його було позбавлено права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Вказав, що даний факт підтверджується поясненнями свідків, які в момент ДТП проходили поруч та стали свідками події. Пояснив, що його товариш не впоравшись з керуванням врізався в паркан гр. ОСОБА_5 Він, як власник ТЗ, одразу підійшов до жінки і пояснив, що всі матеріальні та моральні збитки він їй компенсує, в підтвердження того залишив їй ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, і вказав, що товариш, який перебував за кермом, отримав травми, і йому потрібно термінового його відвезти до лікарні, але вранці він повернеться і відшкодує всі збитки, що й зробив наступного ранку. Вказує, що відшкодував власниці будинку всі збитки, вона не має до нього жодних претензій, що підтверджується її поясненнями від 20.07.2013 року. Після цього працівники ВДАІ почали складати протоколи ДТП. Під час оформлення протоколу, він вказував інспекторам, що не він керував ТЗ під час ДТП, а він є лише власником автомобіля, що також підтверджувала і власниця будинку, але інспектори ВДАІ не слухали його пояснення та ввівши його в оману, склали 4 протоколи, чим грубо порушили вимоги чинного законодавства та його права на захист.
Заслухавши ОСОБА_4, та в його інтересах захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляцію, свідків, перевіривши матеріали справи, зваживши доводи апеляції, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП апеляційна скарга подана після закінчення строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів, справа розглянута 16 серпня 2013 року. Копію постанови ОСОБА_4 отримав 23 серпня 2013 року (а.с. 18).
Зважаючи на викладені вище обставини та клопотання ОСОБА_4, вважаю, що строк на оскарження постанови пропущено з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.
Відповідно до ст.122-4 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху після порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ст. 124 КУпАП відповідальність за адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 19.07.2013 року близько 03 год. 00 хв., ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Опель Омега» державний номер НОМЕР_2 по АДРЕСА_2, не вибрав безпечної швидкості руху, не впоравшись із керуванням допустив виїзд за межі проїжджої частини з подальшим наїздом на перешкоду, а саме на огорожу будинку АДРЕСА_2, чим порушив пункти 12.2, 2.10 Правил дорожнього руху України, після чого залишив автомобіль на місці ДТП, а сам пішов у невідомому напрямку, що підтверджується поясненням самого ОСОБА_4 (а.с.2) та поясненням ОСОБА_7 (а.с. 6).
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_4 не погодився із складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення та не визнав своєї вини, вказав, що за кермом автомобіля перебував не він а інша особа, його добрий знайомий, однак його вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи та поясненнями самого ОСОБА_4, з яких вбачається, що ОСОБА_4 допустив виїзд за межі проїжджої частини з подальшим наїздом на перешкоду, а саме на огорожу будинку АДРЕСА_2, порушивши пункти 12.2, 2.10 Правил дорожнього руху України, після чого залишив автомобіль на місці ДТП, а сам пішов у невідомому напрямку.
Також його вина підтверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_7, оголошеними і дослідженими в судовому засіданні та показаннями допитаних в якості свідків у справі працівників ДАІ ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які повністю узгоджуються із дійсними встановленими в судовому засіданні обставинами справи.
Твердження апелянта, що він не перебував на момент вчинення ДТП за кермом власного автомобіля, так як вживав спиртні напої та не мав при собі посвідчення водія, а за кермом сидів його товариш, який отримав травми, і ОСОБА_4 потрібно було термінового його відвезти до лікарні, вважаю намаганням останнього ухилитися в такий спосіб від відповідальності.
Доводи ОСОБА_4 щодо того що він не скоював інкриміноване йому адміністративне правопорушення, так як за кермом не був повністю спростовуються вищевказаними доказами у справі.
До тверджень свідків у справі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суд відноситься критично і вважає, що вони не можуть бути прийняті як належні докази відсутності в діях ОСОБА_4 інкриміновано адміністративного правопорушення, оскільки вказані показання не узгоджуються із дійсними встановленими в судому засіданні обставинами справи. Суд вважає, що дані показання свідок ОСОБА_8 надав, оскільки він є добрим давнім знайомим ОСОБА_4 і є заінтересованим щодо вирішення справи на користь останнього.
Твердження свідка ОСОБА_9 щодо того, що вона також добре бачила, що за кермом була інша особня в момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася в нічний час, суд також не може прийняти до уваги, оскільки дані показання не узгоджуються із дійсними встановленими судом обставинами справи. Крім того свідок проходила по вулиці де сталося ДТП на відстані.
Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції в повній мірі дослідив та проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і дав їм належну оцінку, тому дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, за яке наклав, в межах санкції ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік з урахуванням особи правопорушника, вчиненого правопорушення, є правильним та достатнім і відповідає вимогам ст. 33 КУпАП.
Будь-яких порушень законодавства, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляцію ОСОБА_4 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження постанови Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 серпня 2013 року.
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 серпня 2013 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік - залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області В.М. Онуфрієв