Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-ц/778/4981/13р. Головуючий у 1 інстанції: Редько О.В.
Суддя-доповідач: Крилова О.В.
Іменем України
23 жовтня 2013 року м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів: Дзярука М.П.
Трофимової Д.А.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,
У квітні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому зазначав, що 05.01.2008 року він передав відповідачу грошові кошти в розмірі 13000 Євро, що підтверджується розпискою від 05.01.2008 року, які відповідач зобов'язався повернути до 05.10.2008 року.
Зі свого боку він виконав всі прийняті на себе зобов'язання та передав гроші у власність відповідачу.
Однак відповідач в обумовлений строк суму боргу не повернув, тим самим не виконав зобов'язання за укладеним договором.
До початку слухання справи він надав до суду заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 10000 Євро, до дорівнює станом на момент подачі позову 106500 грн., згідно інформації про офіційний курс НБУ станом на 18.02.2013 року курс Євро по відношенню до гривні становить 10,65 грн. за 1,00 Євро.
Згодом уточнивши позовні вимоги та посилаючись на зазначені обставини, просив суд, стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 106500,00 грн. та судові витрати.
Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 червня 2013 року позов задоволено повністю.
Стягнуто ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суму боргу в розмірі 106500,00 грн.
Стягнуто ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 1172,30 грн.
Не погоджуючись з рішенням районного суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Стаття 308 ЦПК передбачає підстави для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін. За її змістом Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно керувався положеннями ст. ст. 526,527, 530 ЦК, за якими зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і вимог чинного законодавства.
Заперечення відповідача в апеляційній скарзі є суперечливими та не спростовують висновків суду.
Так, відповідач одночасно заявляє про те, що він не брав у борг у позивача гроші, а також про те, що позивач пропустив строк позовної давності.
Натомість зазначеним доводам відповідача надана оцінка у рішенні суду.
Так, судом були проаналізовані надані сторонами докази та зроблені відповідні обставинам справи висновки.
Зокрема, відповідач не заперечував написання ним розписки про отримання грошей. Та обставина, що у розписці не зазначено у кого він позичив гроші, не може бути підставою для відмови у позові, оскільки розписка була передана позивачеві, знаходилася у нього протягом існування боргових зобов'язань, вчинена розписка на звороті іншої розписки, за якою відповідач також позичав гроші і зазначенням, що позичальником є позивач.
За ст. 545 ЦК прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Позивач послався на те, що частково отримав заборговану суму у 2011 році, про що видав відповідну розписку відповідачеві, а отже у відповідності до закону оригінал розписки про часткове повернення грошей залишився у відповідача, а в нього зберігалася лише копія цієї розписки.
Отже часткове виконання за договором перериває строк позовної давності і він не є пропущеним.
За положеннями ст. 545 ЦК наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Тому є логічною відсутність у позивача оригіналу розписки про часткове повернення боржником позиченої грошової суми.
За ст. 10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст. 60 ЦПК, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи з цих положень закону обидві сторони мають довести ті обставини на які вони посилаються.
Не заперечуючи написання розписки, та не пояснюючи обставин знаходження її у позивача, відповідач разом з тим бездоказово зазначає що не отримував від позивача гроші.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду.
Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 червня 2013 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: