Єдиний унікальний номер 741/1460/13-ц
Провадження № 2/741/599/13
м. Носівка 28 жовтня 2013 року
Носівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Киреєва О.В.,
з участю секретаря Мотляха О.О.,
з участю позивача ОСОБА_1 та представника позивачів - адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 до територіальної громади с. Червоні Партизани в особі Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно,
встановив:
Позивачі звернулися до суду з позовом, зазначивши, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспних дворів. Членами даного колгоспного двору були ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5. Після ліквідації колгоспних дворів вони в установленому порядку не отримали свідоцтва та не зареєстрували право власності на нього. ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_7, після смерті якого спадщину прийняли ОСОБА_1, як дочка, ОСОБА_6, як мати, та ОСОБА_4, як дружина, так, як постійно проживали із спадкодавцем на момент смерті і фактично вступили у володіння та розпорядження спадковим майном. ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_6, яка за життя склала заповіт, яким все своє майно заповіла своїй дочці ОСОБА_3 ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті матері так, як постійно проживала із спадкодавцем на момент смерті і фактично вступила у володіння спадковим майном. У вересні 2013 року вони (позивачі) вирішили офіційно зареєструвати право власності на вищезазначений житловий будинок, звернулися до реєстраційної служби Носівського РУЮ, але в реєстрації права власності їм було відмовлено в зв'язку з тим, що реєстраційна служба не наділена правом визначення часток у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно колгоспного двору, а також через те, що заміна свідоцтва, виданого на колгоспний двір, відповідно чинного законодавства, не передбачена. У вересні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зверталися до нотаріальної контори з метою оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_7 і ОСОБА_6, але їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки за час свого життя померлі офіційно не зареєстрували право власності на належні їм частини вищезазначеного житлового будинку. Окрім цього, в зв'язку з відсутністю свідоцтва про народження ОСОБА_7 не можливо підтвердити родинні відносини між останнім та його матір'ю ОСОБА_6 В зв'язку з цими обставинами вони (позивачі) змушені звернутися до суду з даним позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з мотивів, які зазначені в позовній заяві, просила визнати за нею право власності на 1/18 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з приналежними до нього будівлями та спорудами в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_7, та на 1/6 частину даного будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, як власником, в зв'язку з ліквідацією колгоспних дворів.
В судовому засіданні представник позивачів - адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, які зазначені в позовній заяві, просив їх задовольнити.
При зверненні до суду позивач ОСОБА_3 просила визнати за нею право власності на 2/9 частини житлового будинку АДРЕСА_1 з приналежними до нього будівлями та спорудами в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_6, та на 1/6 частину даного будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, як власником, в зв'язку з ліквідацією колгоспних дворів. Вона також просила встановити факт родинних відносин між ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, як між матір'ю та сином.
При зверненні до суду позивач ОСОБА_4 просила визнати за нею право власності на 1/18 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з приналежними до нього будівлями та спорудами в порядку спадкування після смерті чоловіка - ОСОБА_7, та на 1/6 частину даного будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, як власником, в зв'язку з ліквідацією колгоспних дворів.
При зверненні до суду позивач ОСОБА_5 просив визнати за ним право власності на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з приналежними до нього будівлями та спорудами, як власником, в зв'язку з ліквідацією колгоспних дворів.
В судове засідання представник Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області не з'явився, на адресу суду направив заяву, в якій позов визнав та просив справу розглядати без участі представника сільської ради.
Суд розглядає справу у відсутності позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представника відповідача за наявними у справі доказами.
Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивачів, допитавши свідків, вивчивши та дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору, станом на 15 квітня 1991 року в ньому були зареєстровані та проживали ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Червонопартизанської сільської ради № 868 від 3 квітня 2013 року (а.с. 18).
Відповідно до п. 6 постанови Пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, тобто ЦК УРСР 1963 року.
Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до пп. «а» п. 6 вищезазначеної постанови, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.
За таких обставин ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 належало по 1/6 частині житлового будинку АДРЕСА_1, як членам колишнього колгоспного двору.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 не зареєстрували у встановленому порядку право власності на належний їм житловий будинок.
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 12).
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Відповідно до ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.
Статтею 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майно. Зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
З довідки виконавчого комітету Червонопартизанської сільської ради Носівського району № 1182 від 14 червня 2013 року (а.с. 19) видно, що на день смерті ОСОБА_7 проживав в АДРЕСА_1. Разом з ним проживали дочка - ОСОБА_1, дружина - ОСОБА_4, онук - ОСОБА_5, сестра - ОСОБА_3 та мати - ОСОБА_6
З копії свідоцтва про одруження (а.с. 14) вбачається, що ОСОБА_4 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 Від шлюбу в них ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася дочка ОСОБА_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 15).
В судовому засіданні встановлено, що свідоцтво про народження ОСОБА_7 не збереглося, актовий запис про народження ОСОБА_7 за 1940 рік по с. Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області не виявлено (а.с. 16), що перешкоджає встановленню родинних відносин між останнім та ОСОБА_6, що необхідно для підтвердження факту прийняття спадщини ОСОБА_6 після смерті сина.
ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в силу ст. 549 ЦК УРСР вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_7
З повідомлення Державного нотаріального архіву Чернігівської області № 3330/01-17 від 21 жовтня 2013 року (а.с. 31) та інформаційних довідок зі Спадкового реєстру від 21 жовтня 2013 року видно, що спадкова справа після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, не заводилася, померлий за життя заповіту не складав.
Відповідно до ч. 2 ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 12).
В судовому засіданні встановлено, що за життя ОСОБА_6 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_3
Відповідно до ч. 1 ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
ОСОБА_3, як особа визначена в заповіті, має право на спадкування після смерті ОСОБА_6
Відповідно до довідки виконавчого комітету Червонопартизанської сільської ради Носівського району № 867 від 3 квітня 2013 року ОСОБА_6 проживала в АДРЕСА_1. Разом з нею на день смерті проживали дочка - ОСОБА_3, невістка - ОСОБА_4, онука - ОСОБА_1 та правнук - ОСОБА_5.
ОСОБА_3 відповідно до ст. 549 ЦК УРСР вважається такою, що прийняла спадщину після смерті своєї матері.
З копії спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай), яке належало ОСОБА_6 (а.с. 41).
Позивач ОСОБА_3 просила встановити факт, що ОСОБА_7 є сином ОСОБА_6 Даний факт їй необхідний для реалізації свого права на спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_6 так, як після смерті ОСОБА_7 1/18 частина спадкового житлового будинку, яка належала померлому, перейшла їй у власність.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили той факт, що ОСОБА_6 є рідною матір'ю ОСОБА_7
Суд не має підстав ставити під сумнів істинність фактів, які повідомили свідки. Дані про яку-небудь зацікавленість свідків в у кінцевому вирішенні справи відсутні, їх показання відповідають і не протирічать обставинам, відомості про які містяться в інших зібраних по справі доказах.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В судовому засіданні встановлено, що у серпні 2013 року позивачі зверталися до реєстраційної служби Носівського РУЮ з метою реєстрації за собою права власності на вищезазначений житловий будинок, але їм було відмовлено в зв'язку з тим, що реєстраційна служба не наділена правом визначення часток у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно колгоспного двору, а також через те, що заміна свідоцтва, виданого на колгоспний двір, відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових права на нерухоме майно та її обтяжень», не передбачена, що підтверджується копією листа реєстраційної служби Носівського РУЮ від 19 серпня 2013 року (а.с. 24).
З матеріалів справи видно, що на будинок АДРЕСА_1 виготовлена технічна документація (а.с. 21-23).
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 120, 123, 524, 529, 548, 549 ЦК УРСР, ст. 392 ЦК України, ст.ст. 213, 215, 256 ЦПК України, постановою пленуму ВСУ № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» суд, -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_5 задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7, була рідною матір'ю ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, власником 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 66,8 кв. м, житловою площею 33,4 кв. м, з надвірними будівлями (веранда, крильце, сарай, сарай, літня-кухня, гараж, погріб, вбиральня, огорожа).
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, власником 1/18 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 66,8 кв. м, житловою площею 33,4 кв. м, з надвірними будівлями (веранда, крильце, сарай, сарай, літня-кухня, гараж, погріб, вбиральня, огорожа) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6.
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, власником 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 66,8 кв. м, житловою площею 33,4 кв. м, з надвірними будівлями (веранда, крильце, сарай, сарай, літня-кухня, гараж, погріб, вбиральня, огорожа).
Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, власником 1/18 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 66,8 кв. м, житловою площею 33,4 кв. м, з надвірними будівлями (веранда, крильце, сарай, сарай, літня-кухня, гараж, погріб, вбиральня, огорожа) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, власником 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 66,8 кв. м, житловою площею 33,4 кв. м, з надвірними будівлями (веранда, крильце, сарай, сарай, літня-кухня, гараж, погріб, вбиральня, огорожа).
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, власником 2/9 частин житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 66,8 кв. м, житловою площею 33,4 кв. м, з надвірними будівлями (веранда, крильце, сарай, сарай, літня-кухня, гараж, погріб, вбиральня, огорожа) в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7.
Визнати ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, власником 1/6 частини житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 66,8 кв. м, житловою площею 33,4 кв. м, з надвірними будівлями (веранда, крильце, сарай, сарай, літня-кухня, гараж, погріб, вбиральня, огорожа).
На рішення позивачами може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем в той же строк з дня отримання копії рішення.
Суддя О.В.Киреєв