Справа № 706/1179/13-ц
2/706/594/13
09 жовтня 2013 року м. Христинівка
м.Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді: Орендарчука М.П.
при секретарі: Попик З.І.
за участі представника позивача: ОСОБА_1
представник відповідача: не зявився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Христинівського районного суду справу за позовом ОСОБА_2 до Заячківської сільської ради Христинівського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3. Факт його смерті підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 03.05.2006 року Заячківською сільською радою Христинівского району Черкаської області.
У власності ОСОБА_3 знаходилась земельна ділянка площею 2,96 га, розташована на території Заячківської сільської ради Христинівского району Черкаської області, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР № 16-06-1139, виданим 30.03.2003 року цією ж сільською радою та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 185. Однак Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, виданий на ім'я померлого ОСОБА_3 знайти не вдалося. В зв'язку з його відсутністю ОСОБА_2 не може оформити спадщину через нотаріальну контору.
Згідно довідки виданої Заячківською сільською радою, про те що ОСОБА_3 на момент смерті проживав в с. Заячківка, Христинівського району Черкаської області.
Дівоче прізвище ОСОБА_2 - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія № НОМЕР_2 від 31.08.1973 року.
Позивачка, як спадкоємець, подала заяву 14.09.2006 року про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, однак, оформити в спадщину земельну ділянку не має можливості, оскільки оригінал державного акт на право приватної власності на землю ЧР №16-06-1139 від 30.03.2003 року, який було видано на ім'я батька, не зберігся. Просила визнати за нею право власності на вищевказану земельну ділянку, розміром 2,96 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Заячківської сільської ради.
У судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги та надав пояснення відповідно до позовної заяви.
Представник Заячківської сільської ради у судове засідання не зявився надіслав суду заяву в якій позовні вимоги визнала, не заперечувала проти визнання за позивачкою право власності на земельну ділянку, розміром 2,96 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Заячківської сільської ради.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України передбачено, що відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а ч.3 ст. 152 Земельного Кодексу України.
Громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини , як визначено в ст.81 ч.1 п. г Земельного Кодексу України.
Як роз'яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення, при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених ч.2 цієї статті.
А за ч.2 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки; свідоцтвом про право на спадщину.
Переоформлення державного акта і його реєстрація при спадкуванні права власності на земельну ділянку, відповідно до вимог ст. 1299 ЦК України та ст. 125 ЗК України, є обов'язковою процедурою для набуття права власності на цю земельну ділянку.
До переоформлення державного акта на земельну ділянку і його реєстрації, виходячи з умов частини 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець має певні майнові права на цю ділянку, які засвідчуються свідоцтвом про право на спадщину.
Право батька позивачки ОСОБА_3 на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЧР №16-06-1139 від 30.03.2003 року на момент розгляду даної справи вказана земельна ділянка не перейшла у власність громади чи держави. Згідно частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Також суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо поновлення йому строку на звернення до суду з позовною заявою, оскільки суд вважає, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою є поважними.
Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, а визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позивачка ОСОБА_2, як спадкоємець після смерті - ОСОБА_3 має законне право на земельну ділянку в порядку спадкування.
На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 328, 1216, 1217, 1223, 1225 ЦК України, ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
Вирішив:
Поновити строк ОСОБА_2 для звернення до суду з позовом про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Позов - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженкою с. Заячківка Христинівського району Черкаської області в порядку спадкування за законом після сметрі ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,96 га, яка розташована на території Заячківської сільської ради Христинівского району Черкаської області, державний акт серія ЧР № 16-06-1139 від 30.03.2003 року.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Христинівський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи які не були присутні під час проголошення рішення суду протягом десяти днів з дня отримання рішення суду.
Суддя М. П. Орендарчук