23.10.2013 Справа № 756/12138/13-ц
Справа ун. № 756/12138/13
пр.№2-\756/4544/13
Р I Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Луценко О.М.
при секретарі - Бублієві Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ « Універсал Банк» про визнання договору недійсним,
У серпні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просив винести рішення, яким визнати кредитний договір №001-2915/840-0004від 20.07.2007р. укладений між ВАТ « Банк Універсальний» та ОСОБА_1 Визнати недійсним кредитний договір № 001-2915/840-0005 від 20.07.2007р.укладений між ВАТ « Банк Універсальний» та ОСОБА_1
В обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що за умовами кредитного договору № 001-2915/840-0004 ВАТ « Банк Універсальний» було надано кредит позивачу у сумі 81 500,00 швейцарських франків, строком користування до 10.07.2037року зі сплатою 4,5% річних за користування кредитом у період з 20.07.2007р. по 10.07.2012р. та 9,95% річних з 11.07.2012р. по 10.07.2037р. Цільове призначення - погашення заборгованості позичальника перед АКІБ « УкрСиббанк» за договором про надавання споживчого кредиту №11026975000 від 11.08.2006р. Пунктом кредитного договору передбачено, що у разі звільнення позивальника з основного місця роботи, встановлена нова відсоткова ставка за користування кредитом 10,45% річних. За умовами кредитного договору № 001-2915/840-0005 ВАТ « Банк Універсальний» було надано кредит позивачу у сумі 44 900,00 швейцарських франків, строком користування до 10.07.2027року зі сплатою 4,5% річних за користування кредитом у період з 20.07.2007р. по 10.07.2012р. та 9,95% річних з 11.07.2012р. по 10.07.2027р. Цільове призначення - споживчі цілі. Пунктом кредитного договору передбачено, що у разі звільнення позивальника з основного місця роботи, встановлена нова відсоткова ставка за користування кредитом 11,45% річних. Позивач зазначив, що при укладенні оскаржуваних договорів відповідач допустив чисельні порушення норм законодавства та прав позичальника, як споживача кредитної послуги, а саме кредитні договори підписані з боку ПАТ « Універсал Банк»невідомою особою, що не мала повноважень на підпис.
В судовому засіданні представник позивача підтримав в повному обсязі заявлені позовні вимоги, а також підстави, якими вони обґрунтовуються, зазначені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, оскільки дані правочини були схвалені позивачем шляхом здійснення платежів згідно графіку погашення до кредитних договорів, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача, згідно з якою ним було отримано кредитні кошти в сумі 44 900,00швейцарських франків та 81500,00 швейцарських франків, а також розрахунками заборгованості, згідно з якими позивач здійснював часткові оплати на погашення кредиту.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що за умовами кредитного договору № 001-2915/840-0004 ВАТ « Банк Універсальний» було надано кредит позивачу у сумі 81 500,00 швейцарських франків, строком користування до 10.07.2037року зі сплатою 4,5% річних за користування кредитом у період з 20.07.2007р. по 10.07.2012р. та 9,95% річних з 11.07.2012р. по 10.07.2037р. Цільове призначення - погашення заборгованості позичальника перед АКІБ « УкрСиббанк» за договором про надавання споживчого кредиту №11026975000 від 11.08.2006р. Пунктом кредитного договору передбачено, що у разі звільнення позивальника з основного місця роботи, встановлена нова відсоткова ставка за користування кредитом 10,45% річних.( а. с. 7-13).
За умовами кредитного договору № 001-2915/840-0005 ВАТ « Банк Універсальний» було надано кредит позивачу у сумі 44 900,00 швейцарських франків, строком користування до 10.07.2027року зі сплатою 4,5% річних за користування кредитом у період з 20.07.2007р. по 10.07.2012р. та 9,95% річних з 11.07.2012р. по 10.07.2027р. Цільове призначення - споживчі цілі. Пунктом кредитного договору передбачено, що у разі звільнення позивальника з основного місця роботи, встановлена нова відсоткова ставка за користування кредитом 11,45% річних.( а. с. 18-24).
Вказані кошти були отримані позивачем.
Визначаючи правову природу правовідносин між сторонами по справі, суд виходить з положень чинного законодавства про кредит, зокрема Параграфу 2 глави 71 Цивільного кодексу України, ЗУ «Про банки та банківську діяльність», а також положень Закону України «Про захист прав споживачів», які регулюють правовідносини сторін у договорах про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 3 ст. 533 ЦК України передбачено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
У своїй діяльності банки керуються Законом України «Про банки і банківську діяльність».
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Статтею 49 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що кредитними операціями є операції, серед іншого, зазначені в п. 3 ч. 1 ст. 47 вказаного Закону.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі операції, як розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.
Таким чином, операції з розміщення коштів є кредитними операціями, які можуть здійснюватись на підставі банківської ліцензії.
Згідно ст. 509 ЦКУ, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ч.1 ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Відповідно до ч.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем в судовому засіданні не надано достатніх доказів щодо причин визнання даних кредитних договорів недійсними, оскільки дані правочини були схвалені позивачем шляхом здійснення платежів згідно графіку погашення до кредитних договорів, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача, згідно з якою ним було отримано кредитні кошти в сумі 44 900,00швейцарських франків та 81500,00 швейцарських франків, а також розрахунками заборгованості, згідно з якими позивач здійснював часткові оплати на погашення кредиту.
Порушення будь-якої із цих вимог при укладенні позивачем кредитних договорів, судом не встановлено.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що правових підстав для задоволення позову про визнання недійсним кредитних договорів відсутні, оскільки оспорюванні позивачем договори укладено у відповідності до вимог діючого законодавства.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 169, 203,205,209, 211-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 524, 533, 652, 1054 ЦК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ « Універсал Банк» про визнання договору недійсним - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.М. Луценко