Провадження № 2-5471/13 р.
У справі № 760/19479/13 р.
10 жовтня 2013 року Солом'янський районний суд м.Киева
У складі : головуючого - судді - Лазаренко В.В.
при секретарі - Пономарьові М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Солом'янський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
06.09.2013 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом в якому просять визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на те, що вони, разом з неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_5, є співвласниками в рівних частках спірної квартири АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 25.10.2003 року.
З відповідачем ОСОБА_3 позивачка ОСОБА_2 перебувала у шлюбі до 11.06.2009 року.
В спірній квартирі відповідач ОСОБА_3 був зареєстрований 23.12.2003 року як член сім'ї власника. Після розірвання шлюбу між позивачкою ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3, останній забрав всі свої речі і виїхав зі спірної квартири.
З того часу ОСОБА_3 в спірній квартирі не проживає, житлом не цікавиться, не несе витрати по його утриманню, ніяких платежів за комунальні послуги та квартплату не здійснює, особистих речей відповідача в квартирі також немає.
З огляду на те, що відповідач ОСОБА_3 у спірній квартирі відсутній більше року без поважних причин, дій як б свідчили про наміри та бажання зберегти за собою право користування спірним житлом відповідач не вчиняв, позивачі просять визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням в спірній квартирі.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримали свої позовні вимоги і просили їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася. Про час та місце розгляду справи був повідомлений в порядку передбаченому ст. 74 ЦПК України за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання. В силу ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається таким, що повідомлений належним чином. Про причини своєї неявки в судове засідання відповідач суд не повідомив.
Згідно ст. 224 Цивільного Процесуального Кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заслухавши думку позивачів, які не заперечували проти заочного розгляду справи у відсутності відповідача, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Третя особа - Солом'янський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві направив суду заяву про розгляд справи у відсутності свого представника. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника третьої особи.
Вислухавши пояснення позивачів, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та неповнолітнім ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в рівних частках відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 25.10.2003 року (а.с. 11).
З відповідачем ОСОБА_3 позивачка ОСОБА_2 перебувала в шлюбі до 11.06.2009 року, що підтверджується копіює свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 14).
Згідно довідки форми № 3 в спірній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і з 23.12.2003 року - відповідач ОСОБА_3 (а.с. 10).
Позивачі стверджували у судовому засіданні, що відповідач ОСОБА_3 був поселений та зареєстрований у спірній квартирі як член сім'ї власника за згоди всіх повнолітніх співвласників житла і проживав в спірній квартирі до розірвання шлюбу з позивачкою ОСОБА_2.
В червні 2009 року, після розірвання шлюбу з ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3 забрав зі спірної квартири всі свої речі і пішов з квартири. З того часу відповідач ОСОБА_2 в спірній квартирі не проживає, витрати на утримання житла, оплату комунальних послуг не несе, речей його в спірній квартирі немає. За цей час, з червня 2009 року, відповідач ОСОБА_3 житлом не цікавився, дій, які б свідчили про його наміри та бажання зберегти за собою право користування спірним житлом, відповідач не вчиняв, з заявами про його вселення в спірну квартиру не звертався.
Факт не проживання відповідача ОСОБА_3 в спірній квартирі більше одного року підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, які є сусідами позивачів.
Факт не проживання відповідача ОСОБА_3 в спірній квартирі АДРЕСА_1 підтверджується також Актом про не проживання особи за місцем реєстрації, складеним 05.09.2013 року комісією у складі мешканців будинку АДРЕСА_1 та затвердженим майстром ТД № 8 КП «Відрадненське» (а.с. 12).
Обставин, які б свідчили, що позивачі чинили відповідачеві перешкоди в користуванні спірною квартирою судом не встановлено.
Не встановлено судом і обставин, які б свідчили про поважність причин відсутності відповідача в спірному житловому приміщенні більше одного року.
Таким чином, дослідивши всі докази у справі в їх сукупності, суд встановив, що відповідач більше одного року не проживає в спірній квартирі, не цікавиться нею, не несе витрат по її утриманню, по оплаті комунальних послуг та квартплаті, ніяких його речей в спірній квартирі немає, поважних причин через які відповідач був відсутній понад рік в спірній квартирі судом не встановлено.
Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про те, що відповідач ОСОБА_3 не проживає в спірній квартирі понад один рік без поважних причин і тому втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 в зв'язку з чим позовні вимоги позивачів про визнання відповідача таким, що втратив право користування спірним житловим приміщенням підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 5, 6, 8, 10-11, 57-60, 88, 208-209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст. 405 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду позивачем може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: