Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/633/13-ц
Провадження № 2/382/300/13
Іменем України
21 жовтня 2013 року Яготинський районний суд
Київської області у складі:
головуючого судді Литвин Л.І.
при секретарі Ковряк О.О.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє також в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: орган опіки та піклування-Яготинська РДА, м. Яготин вул. Незалежності-110, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням та за позовом ОСОБА_3, пред"явленим в її інтересах і інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням та усунення перешкод в користуванні ним,
Встановив:
Позивач звернувся до Яготинського районного суду з позовом до ОСОБА_3, яка діє також в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: орган опіки та піклування-Яготинська РДА, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, в котрій зазначено, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_2 на підставі договору дарування. В будинку зареєстрована сім'я його сина ОСОБА_6, який загинув внаслідок ДТП ІНФОРМАЦІЯ_15, а саме, його дружина ОСОБА_3 та двоє малолітніх дітей. У вересні 2012 року відповідачка забрала малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та вибула на постійне місце проживання до своєї матері в с. Кулябівку Яготинського району Київської області, що підтверджується довідкою виконкому Кулябівської сільської ради Яготинського району. 11 жовтня 2012 року відповідачка звернулася до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу з її сином ОСОБА_6, яка відповідно до ухвали суду від 14.01.2013 року залишена без розгляду за заявою ОСОБА_3 Реєстрація відповідача та двох малолітніх дітей в будинку перешкоджає позивачеві володіти, користуватись у повній мірі на свій власний розсуд належним йому на праві приватної власності нерухомим майном. Він має незадовільний стан здоров'я, є інвалідом третьої групи, проте не має можливості скористатись своїм правом на оформлення субсидії за комунальні послуги. В силу ст.41 Конституції України, ст. 321 ЦК України, 150 ЖК України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадяни, які мають у приватній власності будинок, квартиру, користуються ним для особистого проживання та проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення… У разі будь - яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання… Питання про зняття з реєстрації залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 450 ЦК України, 71, 163,167 ЖК України). Просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
В судовому засіданні позивач та його представник вточнили позовні вимоги, обґрунтовуючи це наступним. Згідно ст. 155 ЖК України жилі будинки, що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком. З договору дарування вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 Статтею 169 ЖК УРСР передбачено, що у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку, що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити житлове приміщення, а в разі відмови -підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення. Відповідачка разом з малолітніми дітьми проживає за адресою: АДРЕСА_3. Крім того, остання добровільно переїхала проживати за вказаною адресою у вересні 2012 року, та даний факт не оспорюється відповідачкою та підтверджується доказами, а саме, довідкою Кулябівської сільської ради, актом обстеження житлових умов. Враховуючи ту обставину, що наймач житлового приміщення ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_15, договір найму житлового приміщення припинився, а так як відповідачка проживає за іншою адресою, тому підлягає виселенню без надання іншого житлового приміщення. Статтею 71 ЖК УРСР передбачені випадки, у яких зберігається житлове приміщення за тимчасово відсутніми громадянами, однак, відповідачка не надала жодного переконливого доказу про відсутність її з поважних причин у його будинку. Крім цього, відповідачка не є членом його сім'ї. Враховуючи вищевикладене, просив визнати відповідачку та її малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселити їх з житлового будинку АДРЕСА_2. В позові ОСОБА_3 просили відмовити. Крім цього, позивач та його представник зазначили, що на даний час у спірний будинок вселились та зареєструвались там дочка позивача - ОСОБА_7, її чоловік -ОСОБА_8, який є інвалідом 1 групи та потребує постійного догляду, їх двоє дітей, а також проживає без реєстрації матір ОСОБА_8, яка доглядає за сином, так як ОСОБА_7 працює та утримує сім'ю. В будинку ОСОБА_7 сталась пожежа, будинок потребує ремонту.
Відповідачка позов не визнала та звернулася до суду з позовом, пред'явленим в її інтересах і інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням та усунення перешкод в користуванні ним, в котрому зазначено, що з 3 вересня 1999 року вона перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 Після укладення шлюбу, вона як член сім'ї власника будинку, у встановлено законом порядку була зареєстрована за місцем проживання свого чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_16 у них народилася донька, ОСОБА_4, а ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син, ОСОБА_5 Після народження діти також були зареєстровані за місцем її проживання. Ніхто, в тому числі і відповідач, з цього приводу зауважень не мав, ніяких перешкод не чинив і вони всі проживали в будинку до кінця вересня 2012 року. В зв'язку з напруженими сімейними стосунками, які склались між нею та її чоловіком, вона була змушена разом з неповнолітніми дітьми тимчасово, на нетривалий час поселитись в будинку своєї матері в с. Кулябівка Яготинського району Київської області. Оскільки стосунки між нею та чоловіком погіршились, вона звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_15 її чоловік трагічно загинув. Після смерті чоловіка її свекор ОСОБА_2 категорично відмовляється впустити її з дітьми в будинок, чинить перешкоди в користуванні будинком, стверджує, що вона немає ніякого права на проживання в будинку, не дозволяє навіть забрати свої речі та речі дітей. Неодноразові прохання до відповідача про вселення закінчувались сварками та погрозами з його боку, в зв'язку з чим вона змушена була звернутися до депутата Яготинської міської ради для складання акту опису майна. Фактично тільки тоді, разом із членами комісії, вона змогла зайти в будинок, однак після закінчення перепису предметів, відповідач категорично заявив, що не впустить її до будинку для проживання. В будинку матері, де на даний час вона проживає зареєстровано ще 3 особи. У її малолітніх дітей крім звичайних побутових проблем, створюються проблеми з приводу навчання. Її малолітня донька навчається в 7 -а класі Яготинської ЗОШ № 1, куди змушена добиратись щодня із с. Кулябівка, сина вона змушена влаштувати для навчання в Засупоївську школу. Спірний будинок складається з 5 окремих житлових кімнат, кухні та 2 веранд, загальна жила площа становить 66,10 кв.м. Факт смерті її чоловіка не позбавляє її як члена сім'ї власника, права проживання у спірному будинку. В той же час відповідач ОСОБА_2 забрав ключі від вхідних дверей будинку, та таким чином перешкоджає користуватись спірним будинком, не погоджується він також виділити їй з дітьми хоча б якісь приміщення в будинку. До кінця 2012 року вона оплачувала комунальні послуги. Враховуючи вищевикладене, просила вселити її у вищевказаний будинок, встановити порядок користування будинком, виділивши їй в користування житлову кімнату 1-3 площею 6,10 кв.м., житлову кімнату площею 1-4 площею 5,780 кв.м., життлову кімнату 1-5 площею 8,40 кв.м., відповідачу виділити житлову кімнату 1-6 площею 24,00 кв.м., у спільному користуванні залишити наступні приміщення : веранду 1-1 площею 7,50 кв.м.. веранду 1-1- площею 18,80 кв.м., кухню 1-2 площею 8,90 кв.м., житлову кімнату 1-7 площею 21,90 кв.м. Зобов'язати відповідача не чинити перешкоди в користуванні виділеними їм кімнатами та підсобними приміщеннями будинку, зобов'язати відповідача передати ключі від будинку.
Представник органу опіки та піклування просив в позові ОСОБА_2 відмовити, оскільки в його будинку проживали та були зареєстровані члени сім'ї, в тому числі діти, які не могли втратити право користування жилим приміщенням із-за тимчасової відсутності. Іншого житла у позивачки та її дітей немає.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши докази, суд вважає, що позов ОСОБА_2 до задоволення не підлягає, а позов ОСОБА_3, пред'явлений в її інтересах та інтересах її малолітніх дітей підлягає до задоволення частково.
З показів свідка ОСОБА_10, даних в судовому засіданні видно, що ОСОБА_3 добровільно виїхала з будинку ОСОБА_2 Вона застала її біля будинку, коли відповідачка завантажували потайки від чоловіка свої речі до автомобіля, стверджувала, що ненавидить чоловіка і ніколи не повернеться. Останній був порядною людиною, хорошим господарем, не зловживав спиртним. ОСОБА_2 допомагав у всьому синові та його дружині.
З показів свідка ОСОБА_11 даних в судовому засіданні вбачається, що відповідачка ніколи не жалілась на чоловіка, але з часом виїхала з будинку. Останній просив її повернутись, але відповідачка не погоджувалась. ОСОБА_2 приймав участь у ремонті будинку, допомагав сину та невістці придбавати майно, оплачувати утримання будинку.
З показів свідка ОСОБА_7 даних в судовому засіданні вбачається, що чоловік позивачки був їй рідним братом. У вересні 2012 року ОСОБА_3, забравши дітей, деякі речі добровільно виїхала із спірного будинку до матері на постійне місце проживання. Під час розмови по телефону з нині покійним чоловіком, відповідачка стверджувала, що ніколи не повернеться до нього, а також не хотіла давати йому дітей. Чоловік позивачки не зловживав спиртним, не бив її, хотів зберегти сім'ю. На сороковий день після поховання брата, відповідачка приїхала до позивача, та заявила, що хоче знову проживати у будинку.
З показів свідка ОСОБА_12, даних в судовому засіданні вбачається, що він дружив з чоловіком відповідачки, який розповідав йому, що дружина йому зрадила. Останній під час спільного життя ніколи не бив дружину, не зловживав спиртним, просив її повернутись, коли та переїхала жити до матері, але відповідачка не бажала зберегти сім'ю, стверджувала, що не повернеться.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні показала, що вона кума позивачки. Чоловік останньої за час спільного життя був грубим по відношенню до дружини, ображав її, безпідставно ревнував. Останнім часом між ними відносини погіршились, навіть виникла бійка, в зв'язку з чим ОСОБА_3 добровільно переїхала до матері, а потім подала позов про розірвання шлюбу. В лютому 2013 року вони з позивачкою приїздили до родичів загиблого. Позивачка хотіла повернутись до спірного будинку, проте родичі та батько померлого влаштували скандал, вигнали їх з будинку.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні дав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_13
Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що він є працівником міліції, позивачка є дочкою жінки від першого шлюбу. Від позивачки йому стало відомо, що її чоловік влаштовував сварки та бійки, а тому вона переїхала тимчасово до матері. В грудні 2012 року чоловік позивачки загинув. Остання хотіла знову проживати у будинку ОСОБА_6 Через декілька днів після поховання ОСОБА_6 він підвозив її автомобілем до свекра, але останній відповів, що не бажає її бачити, оскільки вона зрадила сину, попросив забрати всі свої речі, знятись з реєстрації. Позивачка не погодилась.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показав, що як працівник міліції перевіряв заяви позивачки відносно її чоловіка. Остання пояснювала, що поїхала від чоловіка, так як останній влаштовував безпідставні сварки. Він бачив у позивачці синці, але він медичного обстеження ОСОБА_3 відмовилась.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показала, що як депутат міської ради приймала участь у складанні акту опису майна у будинку ОСОБА_2 Як стверджувала позивачка частина майна в будинку належала їй, проти чого ОСОБА_18 не заперечував.
Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що під час складання акту опису майна позивачка висловлювала намір знову проживати у будинку, але відповідач проти цього заперечував.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показав, що під час складання акту опису майна позивачка казала, що частину майна, що знаходиться у спірному будинку придбана нею та її чоловіком. Відповідач запропонував позивачці забрати своє майно.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показала, що вона є психологом та працівником відділу освіти, спостерігала за розвитком сина ОСОБА_3 Вважає, що погані відносини між ОСОБА_3 та її покійним чоловіком негативно вплинули на психологічний стан їх сина. Вона була свідком, коли чоловік позивачки привселюдно принижував її, кидався у бійку.
В силу ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Пункт 72 Правових позицій, висловлених судовою колегією Верховного Суду України, щодо розгляду судами окремих категорій цивільних справ ( Юрінком Інтер, м.Київ, 1998 р.) містить роз'яснення, що член сім'ї власника ( в тому числі колишній) втрачає право користування жилим приміщенням в разі вибуття на інше місце проживання і припинення внаслідок цього сімейних стосунків із власником.
Згідно ст. 107 ЖК України наймач жилого приміщення вправі за згодою членів сім'ї вбудь-який час розірвати договір найму. У разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Згідно ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно. Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
З копії договору дарування від 13 грудня 1984 року (а.с.5-8) вбачається, що ОСОБА_22 подарувала ОСОБА_2 житловий будинок , який розташований по АДРЕСА_2.
З довідки виконавчого комітету Кулябівської сільської ради № 161 від 28.09.2012 року (а.с.9) вбачається. що ОСОБА_3, 1981 року народження не зареєстрована, але проживає разом зі своїми дітьми ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 в господарстві своєї матері ОСОБА_23 за адресою: АДРЕСА_3.
З копії ухвали Яготинського районного суду Київської області від 14 січня 2013 року (а.с.10) вбачається, що справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу залишена без розгляду.
З висновків шкільного психолога Яготинської СШ 1-3 ступенів № 3 (а.с.31) вбачається, що ОСОБА_5 навчається в 7-а класі, дитина потребує емоційної стабільності, підтримки дорослих та задовільних умов проживання, оскільки переживає з приводу негативного ставлення до їх сім'ї з боку дідуся ОСОБА_2
З акту обстеження житлово-побутових умов від 14 травня 2013 року (а.с.32) вбачається, що в будинку за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані та проживають ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, без реєстрації проживає ОСОБА_3 та її діти ОСОБА_4, ОСОБА_5 Будинок загальною площею 71 кв.м., складається з 4 кімнат, 3 кімнати ізольовані, 1 кімната прохідна. В будинку проживають брат та сестра ОСОБА_26, остання проживає з дітьми в одній кімнаті.
З акту обстеження житлово-побутових умов від 14 травня 2013 року в будинку АДРЕСА_2, власником якого є ОСОБА_2(а.с.33) вбачається, що в будинку зареєстрований та проживає ОСОБА_2, зареєстровані та не проживають ОСОБА_3 та неповнолітні діти ОСОБА_4, ОСОБА_5. Будинок загальною площею 97 кв.м., 3 кімнати ізольовані, 2 кімнати прохідні, є ванна, туалет, коридор. В будинку є окремі кімнати для дітей, проводиться ремонт, опалення відключене в зв'язку з переобладнанням.
З акту обстеження умов проживання від 25.09.2013 року (а.с.84) вбачається, що будинок АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_2 складається з: веранди, кухні, туалету, 2 дитячих кімнат, прихожої, зали, спальні, 2 кімнати прохідні, 3 ізольовані. В будинку створені належні умови для проживання, які створила донька ОСОБА_2, для виховання та розвитку дітей є окремі кімнати. В будинку проживає донька ОСОБА_2 - ОСОБА_7, її 2 дітей, чоловік-інвалід 1 групи, мати чоловіка.
З копії будинкової книги (а.с.92-95) вбачається, що в будинку АДРЕСА_2 зареєстровані: ОСОБА_2, 1956 р.н., ОСОБА_6, 1976 р.н., ОСОБА_3, 1981 р.н., ОСОБА_4, 2000 р.н., ОСОБА_5, 2005 р.н.,ОСОБА_7 1977 р.н., ОСОБА_8, 1972 р.н., ОСОБА_27, 2009 р.н., ОСОБА_28, 1999 р.н.
З характеристик від 20 травня 2013 року (а.с.35-36) вбачається, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_14, при житті проживав по АДРЕСА_2, був одружений, мав двох дітей. На день смерті проживав разом з батьком, дружина проживала окремо з дітьми за іншою адресою. По місцю роботи в ТОВ «Ніко-Україна» та по місцю проживання ОСОБА_6 характеризувався позитивно.
З довідки Яготинської філії по експлуатації газового господарства № 140 від 14.05.2013 року (а.с.38) вбачається, що абонент ОСОБА_2, мешканець АДРЕСА_1 відключений від газопостачання з 07.02.2013 року по технічним причинам.
З довідки виконавчого комітету Яготинської міської ради про склад сім'ї (а.с.43) вбачається, що ОСОБА_2, 1956 року народження має таких зареєстрованих членів сім»ї: онука, ОСОБА_27, 2009 р.н., зять, ОСОБА_8, 1972 р.н., онука ОСОБА_28, донька, ОСОБА_7, 1977 р.н., онук, ОСОБА_5, 2005 р.н., невістка, ОСОБА_3, 1981 р.н. та онука ОСОБА_4, 2000 р.н.
З заяви від 7 лютого 2013 року (а.с.52) вбачається, що ОСОБА_2 просив припинити газопостачання до будинку АДРЕСА_2.
З акту про відключення від газопостачання (а.с.53) вбачається, що 7 лютого 2013 року по заяві абонента ОСОБА_2 відключено газопостачання в будинку АДРЕСА_4 в зв'язку з пошкодженням системи.
З наказу Засупоївського НВК «загальноосвітня школа 1-2 ступенів-дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) від 02.09.2013 року № 48 (а.с.89) вбачається, що для учня 2 класу ОСОБА_5, з 02.09.2013 року до закінчення 2013/2014 рр. організовано індивідуальне навчання.
З довідки № 182 та витягу із протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації вбачається, що згідно висновку лікарсько-консультативної комісії від 15 листопада 2012 року № 2 (а.с.90) ОСОБА_5, 2005 року народження встановлений діагноз: затримка психомовного розвитку, в зв'язку з чим він потребує індивідуального навчання.
З акту від 02.02.2013 року, складеного ОСОБА_29, ОСОБА_13, ОСОБА_3 (а.с.5) вбачається, що при спробі ОСОБА_3 поспілкуватися з ОСОБА_2 , останній вчинив сварку, категорично заперечив той факт, що впустить для проживання ОСОБА_30 в будинок.
З технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_2 (а.с.8-9) вбачається, що власником будинку є ОСОБА_2 загальна площа будинку 93,80 кв.м., жила-66,10 кв.м., будинок складається із веранди площею 18,80 кв.м., кухні площею 8,90 кв.м., ізольованої жилої кімнати площею 6,10 кв.м., ізольованої жилої кімнати площею 5,70 кв.м., ізольованої жилої кімнати площею 8,40 кв.м., прохідної жилої кімнати площею 24,10 кв.м, прохідної жилої кімнати площею 21,90 кв.м, веранди площею 7,50 кв.м.
З копії свідоцтва про смерть (а.с.10) вбачається, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_15 в м. Бориспіль Київської області у віці 36 років.
З акту опису майна від 28.02.2013 року (а.с.11) вбачається, що в будинку АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2 знаходиться майно, в тому числі набір для дитячої кімнати (ліжко, меблі), диван, комп'ютер, комп'ютерний стіл, двохспальний матрац, автомобіль ВАЗ, причеп, газова колонка, кахельна плитка для кухні. В будинку проведений косметичний ремонт всіх кімнат, заміна 9 вікон на пластикові, жалюзі на 1 вікну, проведення утеплення будинку (обшивка фасаду), шифер для перекриття даху, сайтінг для обшивки фронтонів.
З копії свідоцтв про народження (а.с.14-15) вбачається, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_16 в м. Яготин, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Яготин та їх батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_3
З копії свідоцтва про одруження (а.с.16) вбачається, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 3 вересня 1999 року у відділ реєстрації актів громадянського стану Яготинського районного управління юстиції та прізвище дружини після реєстрації шлюбу- ОСОБА_3.
З довідки Яготинської спеціалізованої школи 1-3 ступенів № 3 від 04.02.2013 року № 87 (а.с.16-а) вбачається, що ОСОБА_5 навчається в 7-А класі з 01.09.2006 року по даний час.
З постанов про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.10.2012 року (а.с.18-19) вбачається, що в ході проведення перевірки телефонного повідомлення, яке надійшло 29.09.2012 року о 17 годині 05 хвилин від голови сільської ради встановлено, що в АДРЕСА_3 проживає ОСОБА_3 із дітьми та матір'ю. 29 вересня 2012 року близько 16 години 45 хвилин до будинку прийшов її чоловік ОСОБА_6 та між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_6 погрожував ОСОБА_3 фізичною розправою. При перевірці заяви ОСОБА_3 від 01.10.2012 року встановлено, що її чоловік ОСОБА_6 1 жовтня 2012 року близько 10 години на грунті раптово виниклих неприязних стосунків погрожував їй фізичною розправою. В порушенні кримінальної справи за ст.ст. 129, 296 КК України відносно ОСОБА_6 відмовлено за відсутністю складу злочину. З пояснень ОСОБА_6 вбачається, що з дружиною він не проживає з 28.09.2012 року
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 вселилася до будинку ОСОБА_2, розташований по АДРЕСА_2 як член сім'ї власника будинку, так як у 1999 році зареєструвала шлюб з його сином ОСОБА_6. За згодою ОСОБА_2 остання була зареєстрована за вказаною адресою, а також пізніше там були зареєстровані спільні з ОСОБА_6 діти, дочка ОСОБА_4, 2000 року народження, син ОСОБА_5, 2005 року народження. В зв'язку із погіршенням сімейних відносин, сварок, бійок, ОСОБА_3 28 вересня 2012 року разом із дітьми виїхала проживати тимчасово до своєї матері в с.Кулябівка Яготинського району. В будинку залишилось спільне майно подружжя. 9 жовтня 2012 року ОСОБА_3 подала до суду позов про розірвання шлюбу. 21 грудня 2012 року ухвалою Яготинського районного суду сторонам наданий строк для примирення, 1 місяць. ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_6 помер. Ухвалою суду від 14 січня 2013 року позовна заява про розірвання шлюбу залишена без розгляду на підставі поданої ОСОБА_3 заяви від 8 січня 2013 року. Після смерті ОСОБА_6 на грунті виниклих неприязних відносин до невістки ОСОБА_2 не дозволяє позивачці та її дітям проживати у своєму будинку. Остання немає ключів від вхідних дверей будинку. Разом з тим, позивачка та її діти в силу ст. 156 ЖК України не втратили право користування жилим будинком належним відповідачу, в зв'язку з чим в позові ОСОБА_2 необхідно відмовити.. На даний час в будинок вселилась також дочка відповідача ОСОБА_7 разом із дітьми та чоловіком, який є інвалідом 1 групи. Дані обставини визнані і позивачкою. Позовних вимог про усунення перешкод у користуванні спірним будинком шляхом виселення з нього даної сім'ї сторонами не заявлено. Позивачка просила встановити порядок користування жилим будинком та виділити їй в користування три ізольовані жилі кімнати, а відповідачеві виділити в користування прохідну кімнату.
Пункт 6 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 04.10.1991 р. "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної громадян на жилий будинок" роз"яснює, що суд вправі встановлювати порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. За таких обставин, а також, в зв'язку з тим, що будинок зайнятий на даний час ще однією сім'єю, встановити запропонований порядок користування позивачкою суд вважає за неможливе, але для вселення позивачки та її дітей до будинку є всі підстави. Крім цього, в силу ст. 156 ЖК України, оскільки України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі),що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, є також всі підстави для задоволення позовних вимог в частині усунення перешкод в користуванні будинком та зобов'язання відповідача передати ключі від вхідних дверей будинку позивачці.
Дійшовши такого висновку, суд приймає до уваги наступне.
В силу ст. 107 ЖК України член сім'ї власника ( в тому числі колишній) втрачає право користування жилим приміщенням в разі вибуття на інше місце проживання і припинення внаслідок цього сімейних стосунків із власником. ОСОБА_2 дав згоду на вселення ОСОБА_3 як дружини свого сина, а тому твердження відповідача в тій частині, що ОСОБА_3 є членом сім'ї наймача будинку безпідставні. Проте, як встановлено в судовому засіданні позивачка виїхала з будинку ОСОБА_2 в зв'язку із сварками, бійками, які виникали між нею та її чоловіком. Тому вважати, що остання добровільно залишила будинок, оскільки бажала змінити своє місце проживання не можна. Крім цього, будинок в с. Кулябівка належить її матері, в ньому лише три ізольовані житлові кімнати, одна кімната прохідна, та там проживають також брат та сестра позивачки віком 19 та 23 років. Дочка позивачки залишилась навчатись у м. Яготин. Переконливих доказів стосовно того, що позивачка обрала собі постійне місце проживання в будинку матері по справі не здобуто. Чоловік позивачки загинув під час наданого судом строку для примирення, та вважати, що сімейні стосунки між нею та чоловіком, а також з власником будинку припинились остаточно не можна. Як вбачається із показів свідків, після смерті чоловіка позивачка неодноразово зверталась до власника будинку з проханням повернутись до будинку, але останній проти цього заперечував.
Суд також приймає до уваги, що в силу ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 321, ч.2 ст. 405 ЦК України, ст. ст. 64, 107,156, 162 ЖК України, суд
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, яка діє також в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: орган опіки та піклування-Яготинська РДА, м. Яготин вул. Незалежності-110, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням відмовити.
Позов ОСОБА_3, пред"явлений в її інтересах і інтересах малолітніх дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про вселення, встановлення порядку користування жилим приміщенням та усунення перешкод в користуванні ним, задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в будинок АДРЕСА_2. Зобов"язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_3 ключі від вхідних дверей будинку, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Яготинський районний суд шляхом подання до суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Литвин Л.І.