24.10.2013
Справа № 335/9136/13-ц 2/335/2462/2013
24 жовтня 2013 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Геєць Ю.В.,
при секретарі Замуруєвій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, треті особи Міське комунальне підприємство „Основаніє", реєстраційна служба Головного управління юстиції у Запорізькій області про визнання права власності за набувальною давністю, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до Запорізької міської ради, треті особи Міське комунальне підприємство „Основаніє", реєстраційна служба Головного управління юстиції у Запорізькій області про визнання права власності за набувальною давністю, в якому вказав, що він зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1. Дана квартира була надана йому на підприємстві Житлово-комунальної контори тресту „Запоріжметалургмонтаж" у 1982 році. За даною адресою він проживає та зареєстрований один з 1982 року. У 1988 році дане підприємство було закрите, а будинок АДРЕСА_2 був переданий на баланс до комунального підприємства „Виробничо ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 1". Рішенням Запорізької міської ради від 25.07.2012 року № 6 встановлено, що міське комунальне підприємство „Основаніє" є повним правонаступником комунального підприємства „Виробничо ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 1". Надіславши запит до МКП „Основаніє" про видачу копії ордеру, позивач отримав відповідь від 29.04.2013 року про те, що МКП „Основаніє" не має можливості надати копію ордеру на квартиру.
Посилаючись на те, що весь цей час з 1982 року він повністю сплачує комунальні платежі, здійснює за власні кошти як капітальний, так і поточний ремонт цієї квартири, вселився у спірну квартиру законно та відкрито, добросовісно володіє нею більше десяти років, що є очевидним для всіх осіб, у тому числі для відповідача, якому було відомо про фактичне володіння позивача квартирою, позивач просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, наполягаючи на підставах, викладених у позовній заяві, просять суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача - Запорізької міської Ради до судового засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Представники третіх осіб до судового засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач з 09.07.1982 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 32).
Також, як свідчать матеріали справи, позивач заселився у спірну квартиру на підставі ордеру № 144 від 06.05.1982 року, виданого Житлово-комунальною конторою тресту „Запоріжметалургмонтаж" на службове житло: квартиру АДРЕСА_1, отже на відповідних правових підставах (а.с. 36).
Крім того, встановлено, що особовий рахунок № НОМЕР_1 на вказану квартиру оформлено на ім'я ОСОБА_1, договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій укладений з ОСОБА_1 (а.с. 33-35).
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 11366101 від 23.10.2013 року у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості щодо нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Таким чином, за змістом вказаної норми умовами виникнення права власності за давністю володіння є: добросовісність, відкритість, безперервність, тривалість володіння.
При цьому добросовісність володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно, отже встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна.
Виходячи зі змісту зазначеної статті, обставинами, які мають значення для справи, і які у відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України повинен довести саме позивач, що володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).
Стаття 344 ЦК України визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю. Володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.
Між тим, в обґрунтування добросовісності володіння позивач посилався на те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1, в якій він проживає до теперішнього часу та зареєстрований, що підтверджується паспортними даними та вище переліченими доказами, була отримана позивачем на підставі ордеру, а до вказаних правовідносин ст. 344 ЦК України застосовуватися не може.
Відкритість володіння означає, що особа не приховує свого статусу від інших осіб, не приховує факту, що вона не є власником майна, але володіє і користується таким майном як власник.
Тривалість володіння означає, що для виникнення права власності на нерухоме майно особа повинна ним проволодіти протягом 10 років.
При цьому набувальна давність, як спосіб набуття права власності на квартиру, застосовується лише з моменту державної реєстрації житла, що є обов'язковою вимогою, яку необхідно виконати для набуття права власності.
З 1 січня 2004 року набрав чинності ЦК України, ст. 182 якого передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід, припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.
За вказаних обставин, необхідних умов для задоволення судом вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно на підставі ст. 344 ЦК України не має.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
За змістом даної норми закону відповідачем у справі повинна бути особа, яка порушує, не визнає або оспорює права, свободи чи інтереси позивача, і такі порушення, невизнання та оспорювання унеможливлюють в повній мірі реалізувати позивачеві свої права, свободи та інтереси.
Проте в порушення вимог закону позивач у позові не зазначив яким чином відповідач Запорізька міська рада порушила, не визнала або оспорила права, свободи чи інтереси позивача, не вказав яким чином дії чи бездіяльність відповідача унеможливили в повній мірі реалізувати позивачу своє право власності на квартиру.
Крім того, згідно з вимогами ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Матеріали справи не містять будь-яких даних про звернення позивача до органів місцевого самоврядування з питання приватизації квартири, а також про відмову цих органів у його вирішенні.
Як вбачається з листа за підписом заступника голови районної адміністрації Хоцького В.І. позивач звертався до районної адміністрації міської ради по Орджонікідзевськму району щодо видачі свідоцтва на право власності на житло за набувальною давністю на квартиру (а.с. 9).
Згідно відповіді департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради від 17.06.2013 року позивачу надані роз'яснення щодо приватизацій житлових приміщень (а.с. 10).
Отже, надані позивачем листи органів місцевого самоврядування не вказують, що дії відповідача унеможливили в повній мірі реалізувати позивачу своє право власності на квартиру.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 154, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, треті особи Міське комунальне підприємство „Основаніє", реєстраційна служба Головного управління юстиції у Запорізькій області про визнання права власності за набувальною давністю - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Ю.В. Геєць