Справа № 502/2225/13-к
24.10.2013 року м. Кілія.
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Балана М.В.,
при секретарі Урсул Г.К.,
з участю прокурора Занько Я.А., потерпілої ОСОБА_1, представника потерпілої ОСОБА_2 обвинуваченого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Кілія, кримінальне провадження за звинуваченням:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, мешкає за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Київська, б. № 326, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126 ч. 1 КК України, -
10.07.2013 року, приблизно о 18.20 годині, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання у дворі будинку № 236, по вул. Маяк, в м. Кілія, Одеської області, на побутовому ґрунті влаштував сварку зі своєю донькою ОСОБА_4, в ході якої долонею лівої руки наніс потерпілій один удар в обличчя, завдавши тим самим останній фізичного болю, але не спричинивши тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України - умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
Під час досудового провадження між представником потерпілої ОСОБА_2, потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним.
Згідно з умовами вказаної угоди про примирення ОСОБА_3 відшкодував матеріальну шкоду завдану потерпілій, беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину та потерпіла ніяких претензій до підозрюваного не має. Підозрюваний також погодився із потерпілою на призначення йому покарання за цей злочин у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Суд, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинувачуваного та потерпілого повне розуміння ними процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, дійшов висновку про те, що у даному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення. При цьому суд виходить з наступного.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, згідно ст.12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості та його скоєнням не завдано шкоди потерпілому і у останнього відсутні претензії до обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Угода за змістом укладена відповідно до ст. 471 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості, у т.ч. стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст. 474 КПК України роз'яснив процесуальні права, характер обвинувачення, вид і міру покарання та наслідки укладання, затвердження та не виконання угоди, передбачені ст. ст. 473, 476 КПК України, роз'яснив вичерпні підстави оскарження вироку суду.
Суд також переконаний в тому, що угоду сторонами підписано добровільно, свідомо, без впливу будь-яких сторонніх обставин чи факторів. Умови укладеної угоди також не суперечать інтересам суспільства, не порушують прав, свобод та інтересів сторін чи інших осіб. З угоди також не вбачається обставин, які б свідчили про очевидну неможливість виконання обвинуваченим узятих на себе за угодою зобов'язань.
Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування у справі зібрано достатньо доказів для обґрунтованої підозри і обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України.
Суд також вважає, що обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання, дані про особу ОСОБА_5, характер кримінального правопорушення та інші обставини цілком враховані угодою про примирення та знайшли своє відображення в узгодженому остаточному покаранні.
Запобіжний захід обвинуваченому на досудовому слідстві не обирався.
Речові докази а також відомості про цивільний позов та судові витрати - суду не надані.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 17.08.2013 року, укладену між потерпілою ОСОБА_4 її представником ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, винним у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 510 гривень штрафу.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_6.