Справа № 302/504/13-к
1-кп/302/69/13
23.10.2013смт. Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в особі суддя Кривка В.П.,
при секретарі Гажук Н.В.,
з участю : прокурор Самолюк М.В.,
захисник ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу кримінального провадження про обвинувачення
- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Гомеля Республіки Белорусь, громадянина Республіки Белорусь, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого постійного чи тимчасового місця проживання в Україні не має, раніше судимого:
- вироком Стрийського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.02.2005 р. за ст.ст. 185 ч. 1, 187 ч. 1 КК України на три роки позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 17.08.2007 р. у зв'язку з повним відбуттям покарання;
- вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 12.08.2010 р. за ст.. 185 ч. 3 КК України на три роки позбавлення волі, згідно з постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13.04.2012 р. умовно-достроково звільнений від відбування покарання, призначеного вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 12.08.2010 р. на невідбутий строк 10 міс. 20 дн.;
- вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 14.08.2013 р. за ст.. 185 ч. 2 КК України на три місяці арешту, призначене покарання за цим вироком відбув повністю;
- зазначені судимості непогашені, -
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,-
ОСОБА_2, будучи раніше судимим 12.08.2010 року Томашпільським районним судом Вінницької області за ст. 185 ч. З КК України до трьох років позбавлення волі та 13.04.2012 року умовно-достроково звільненим з невідбутою частиною покарання 10 місяців 20 днів, на шлях виправлення не став, а в період невідбутої частини покарання вчинив нові кримінальні правопорушення при таких обставинах:
15 грудня 2013 року, у період з 10 години 30 хвилин до 11 години 30 хвилин, гр. ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні Хустської районної лікарні, за адресою м. Хуст вул. Івана Франка №113, зайшов до кабінету №8 даного закладу, де усвідомлюючи, протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, умисно, з метою заволодіння чужим майном, викрав зі столу мобільний телефон марки "Samsung L 170", залишкова вартість якого згідно висновку експерта № 23-118 від 22 березня 2013 року, із врахуванням ознак зносу та станом цін на грудень 2012 року становить 177 (сто сімдесят сім) грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вказану суму.
26.02.2013 року біля 12.00 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та зайшовши до приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», що розташований по АДРЕСА_1 та належить приватному підприємцю ОСОБА_5, де з метою заволодіння чужим майном, умисно, таємно, повторно, з корисних спонукань, шляхом вільного доступу викрав нові чоловічі туфлі чорного кольору «JUBEI SHOES», вартістю відповідно до накладної № 33 від 06.03.2013 року 130 гривень, які належать ОСОБА_5, чим самим своїми умисними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 130 гривень.
02.03.2013 року біля 13.00 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та проходячи по АДРЕСА_2 повз магазин «ІНФОРМАЦІЯ_3», що належить п/п ОСОБА_6 та побачивши на манекені перед магазину нову чоловічу матерчату куртку, що знаходились там для продажі, з метою заволодіння чужим майном, умисно, таємно, повторно, з корисних спонукань, шляхом вільного доступу викрав вказану куртку вартістю відповідно до накладної №1 від 02.03.2013 року 350 гривень, чим самим своїми умисними діями ОСОБА_2 спричинив приватному підприємцю ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 350 гривень.
02.03.2013 року біля 13.30 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в приміщенні Міжгірської районної лікарні, зайшов до палати №4 неврологічного відділення вказаного закладу, де з метою заволодіння чужим майном, умисно, таємно, повторно, з корисних спонукань, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон марки «NOKІА», моделі 1650, вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 23-95 від 05.03.2013 року 161 гривню та сім-карту до нього, вартість якого становить 10 гривень, з сумою 47,80 гривень на його рахунку, який належить гр. ОСОБА_7, чим самим своїми умисними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 218 гривень 80 копійок.
ОСОБА_2 встановлені обставини визнав повністю, а також повністю визнав себе винним в пред'явленому обвинуваченні за ст.. 185 ч. 2 КК України, що ствердив у своїх показах і під час судового розгляду.
Просить узяти до уваги, що потерпілі не заявили претензій, бо викрадені речі їм повернуто. Свої дії пояснив тим, що не має житла і місця праці в Україні і крадіжками заробляв на прожиття, а також з метою матеріально допомогти другові, в якого тимчасово проживав у квартирі в смт.Міжгір'ї.
Оцінивши визнання вини обвинуваченим, відомості про його особу, визнання ним обставин пред'явленого обвинувачення, застосувавши ст.. 349 ч. 3 КПК України, суд дійшов такого висновку.
ОСОБА_2 є винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 185 ч. 2 КК України, яке мало місце за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
За вчинений злочин ОСОБА_2 підлягає покаранню.
Обираючи вид і розмір покарання, виходячи з альтернативної санкції ст.. 185 ч. 2 КК України, суд зважає на таке.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає повне визнання обвинуваченим вини, його розкаяння.
Суд відхиляє як обтяжуючу покарання обставину вчинення ОСОБА_2 злочину повторно, бо ця ознака є кваліфікуючою ознакою злочину, тобто передбачена диспозицією ст. 185 ч. 2 КК України.
Обставиною, яка обтяжує покарання винного, суд визнає вчинення злочину ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, бо ця обставина сприяла вчиненню злочину.
Суд бере до уваги особу винного, який не працює, не має в Україні зареєстрованого місця проживання, не має дозволу на проживання в Україні, в минулому допускав вчинення крадіжок неодноразово, має непогашену судимість за вчинення тяжкого злочину, а також те, що інкримінований йому злочин вчинив у період умовно-дострокового звільнення. ОСОБА_2 також допустив вчинення крадіжки і під час розгляду справи кримінального провадження .
Суд бере до уваги, що вчинений злочин віднесений законом до середньої тяжкості, характеризується умисною формою вини, а також те, що злочинні наслідки для потерпілих не є значущими і вони не пред'явили претензій.
Отже, обставини справи, зокрема кількість злочинних епізодів крадіжок (чотири), особа обвинуваченого, наявність непогашеної судимості за аналогічні злочини, переконують суд у тому, що ОСОБА_2 заслуговує покарання у виді позбавлення волі, бо інші види покарання ( арешт чи обмеження волі) за вчинене не є адекватними до обставин злочину і особи обвинуваченого.
З врахуванням пом'якшуючої покарання обставини, а також за обставинами обвинувачення суд не вбачає підстав для призначення покарання на максимальний строк. За вчинене ОСОБА_2 заслуговує покарання у виді позбавлення волі на один рік шість місяців.
З врахуванням того, що ОСОБА_2 вчинив злочин у період умовно - дострокового звільнення, тобто до повного відбуття покарання, призначеного вироком Томашпільського районного суду Вінницької області від 12.08.2010 року до покарання, призначеного за новий злочин, слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вказаний вироком, згідно з ст.ст. 71 ч. 1, ч. 2, 81 ч. 4 КК України.
Цивільного позову не має.
Речові докази : викрадені речі повернуті потерпілим на досудовому розслідуванні.
Запобіжний захід тримання ОСОБА_2 під вартою, визначений ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.09.2013 р. не має підстав змінювати чи скасовувати з мотивів зазначених у цій ухвалі, а саме: переховувався від суду, оголошувався в розшук, відсутність зареєстрованих місць проживання в Україні, допущення вчинення злочину до розгляду справи судом.
В строк відбуття ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі слід зарахувати строк у перебування ОСОБА_2 під вартою на досудовому розслідуванні: з 06.03.2013 р. по 05.05.2013 р. і під час розгляду справи в суді з 09.10.2013 року.
Судові витрати у виді вартості криміналістичної товаро-знавчої експертизи т. 1 ( а.с. 109) слід покласти на ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 373, 374, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України і призначити покарання один рік шість місяців позбавлення волі.
Згідно з ст. 71, 81 ч. 4 КК України приєднати до призначеного покарання частково невідбуту частку покарання за вироком Томашпільського районного суду Вінницької області і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання два роки позбавлення волі.
Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбуття призначеного покарання строк тримання під вартою на досудовому розслідуванні і під час судового розгляду: з 06 березня 2013 року по 05 травня 2013 р. і з 09 жовтня 2013 р.
Запобіжний захід тримання ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати у виді витрат на проведення судово-криміналістичної товарознавчої експертизи в сумі 245 грн. (двіста сорок п'ять) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області .
Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області через райсуд протягом 30 днів з дня проголошення , а ОСОБА_2 , який тримається під вартою - в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оскаржувались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ст. 349 ч. 3 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано, а в разі апеляційного перегляду - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не скасовано.
Суддя В. П. Кривка