14.10.2013 р. Справа № 904/2801/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,
суддів: Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В. (склад судової колегії змінено на підставі розпорядження секретаря судової палати від 11.10.2013р.)
при секретарі судового засідання Гаврилові О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Кравченко А.В., представник, довіреність №ЦХП-15/36 від 20.06.13;
від відповідача: Любченко Ю.К., представник, довіреність №60 від 01.01.13;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013р. у справі №904/2801/13
за позовом: Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення
залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", м. Київ
до відповідача: Державного підприємства "Придніпровська залізниця",
м. Дніпропетровськ
про доакцептування сповіщення №2287 на суму 3396,40 грн, №7271 на суму 4181,22 грн, №7617 на суму 3394,10 грн, №4791 на суму 10904,07 грн, №5141 на суму 2838,19 грн, №1649 на суму 4946,17 грн.
По справі оголошувалася перерва з 19.08.2013р. по 14.10.2013р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013р. (суддя Колісник І.І.) у задоволенні позову відмовлено. Рішення суду мотивоване правомірністю недоакцептування Відповідачем вартості недопоставленого дизельного палива на суму 29 660,15 грн у зв'язку з тим, що на вказану суму було виявлено недостачу дизельного палива та Відповідач розрахувався за фактично отриманий товар.
Не погодившись із зазначеним рішенням, Державне підприємство матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати як прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин справи. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що відповідно до умов поставки право власності, а також відповідальність за збереження продукції на вантаж, переходить від Позивача до Відповідача саме на етапі передачі продукції перевізнику. Вважає, що підстави для відповідальності за можливу недостачу товару, яка виникла після його передачі транспортній організації відсутні, оскільки кількість дизельного палива, залитого у цистерни та зазначеного в актах експертизи ТПП повністю співпадає з кількістю дизельного палива, зазначеного у первинних документах. Зазначив, що при винесенні рішення судом в якості доказу недостачі взято до уваги лише акти приймання нафтопродуктів 5НП та не надано оцінки іншим документам у їх сукупності.
Відповідач проти скарги заперечив з огляду на те, що приймання продукції на станціях призначення проводилось у відповідності до вимог «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України» та умов договору. Розрахунки проведені за фактично одержану кількість палива. Факт недостачі підтверджується не тільки актами приймання нафтопродуктів за формою 5НП, а й комерційними актами. Крім того, Відповідачем своєчасно були пред'явлені Позивачу претензії з комерційними актами, проте останні оскаржені не були, чим Позивач визнав фактично їх дійсність та правомірність. Вважає, що всі обставини по справі вказують на те, що недостача сталась до передачі товару перевізнику, та він правомірно акцептував авізо на суму фактично отриманих нафтопродуктів. Просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 30.12.2009р. між Державним підприємством матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач" - постачальник (надалі - Позивач) та Державним підприємством "Придніпровська залізниця" - покупець (надалі - Відповідач) був укладений договір №ЦХП-20210 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Позивач зобов'язався поставити, а Відповідач прийняти та оплатити нафтопродукти, названі в подальшому товар, найменування, марка, ціна і кількість яких вказуються в специфікаціях, що є невід'ємними частинами Договору. Договір вступає в дію з 01.01.2010р. і діє до 31.12.2014р. - в частині поставки товару, а в частині сплати - до повного її виконання (пункт 11.4 договору). До Договору були також укладені додаткові угоди про внесення змін у п.п. 1.1., 2.2.1, 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4., 2.3., 4.2., 5.2., розділ 12 Договору.
Відповідно до п.3.1 Договору Позивач здійснює поставку товару залізничним або автотранспортом за вантажними реквізитами Відповідача на умовах та в терміни, які вказані в Специфікаціях. Поставка товару підтверджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі, який Відповідач повинен підписати і повернути Позивачу протягом 5 робочих днів після його отримання (пункт 3.5 договору).
Між сторонами виникли правовідносини щодо постачання товару та відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На виконання умов Договору Позивач передав Відповідачу дизельне паливо Л-0,2-62 відповідно до квитанцій про отримання вантажу: №№44782862 від 30.03.2010р. (а.с. 33), 44782857 від 30.03.2010р. (а.с. 34), 32556029 від 15.07.2010р. (а.с. 38), 32556028 від 15.07.2010р.(а.с. 39), 32556027 від 15.07.2010р. (а.с. 40), 32556026 від 15.07.2010р., (а.с. 41), 32556025 від 15.07.2010р. (а.с. 42), 32556024 від 15.07.2010р. (а.с. 43), 32556023 від 15.07.2010р. (а.с. 44), 32453508 від 01.03.2011р. (а.с. 48), 32453516 від 08.03.2011р. (а.с. 49), 32453532 від 08.03.2011р. (а.с. 50), 32453524 від 08.03.2011р. (а.с. 51), 33227737 від 31.05.2011р. (а.с. 55), 33227729 від 31.05.2011р. (а.с. 56), 33264607 від 04.06.2011р.(а.с. 60), 33264599 від 04.06.2011р. (а.с. 61), 33264581 від 04.06.2011р. (а.с. 62), 33264565 від 04.06.2011р. (а.с. 63), 32556017 від 08.07.2010р. (а.с. 67), 32556016 від 08.07.2010р. (а.с. 68), 32556021 від 08.07.2010р. (а.с. 69), 32556020 від 08.07.2010р. (а.с. 70), 32556019 від 08.07.2010р. (а.с. 71), 32556018 від 08.07.2010р. (а.с. 72).
За умовами договору поставка продукції здійснюються на умовах FСА, відповідно до яких датою поставки продукції вважається дата передачі товару у розпорядження перевізника. Оскільки, спірна продукція була відвантажена залізничним транспортом, продукція вважається поставленою з часу передачі залізниці до перевезення та оформлення квитанції про приймання вантажу.
Прийом товару за кількістю, який поставлено в залізничній цистерні, здійснюється покупцем у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 20.05.2008р. №281/171/578/155, зареєстрованої Міністерством юстиції України за №805/15496 від 02.09.2008р., із складанням "Акту приймання нафтопродуктів за кількістю" за формою №5-НП. У випадку, коли виявлено недостачу товару, яка перевищує норми природної втрати та межі відносної похибки, яка застосовується у разі нерівноцінних методів вимірювання, покупець направляє телеграму постачальнику та вантажовідправнику. У подальшому копії телеграм прикладаються до претензійних матеріалів (пункт 4.3 договору).
При прийманні товару сторонами були складені акти прийому-передачі про фактичну кількість отриманого товару, а саме: згідно акту №ПРД10-74 отримано 166,841 т (проти зазначених 167,800 т), акту №ПРД10-168 отримано - 442,483 т (проти зазначених 442,961 т), акту №ПРД11-65 отримано - 243,52 т, акту №ПРД11-178 отримано - 115,875 т (проти зазначених 116,849 т), акту №ПРД11-184 отримано - 225,857 т (проти зазначених 226,116 т), акту №ПРД10-167 отримано - 333,516 т (проти зазначених 334,098 т).
Умови розрахунків за поставлений товар визначені в розділі 6 договор, для проведення яких Позивач надає Відповідачу рахунок-фактуру, податкову накладну та сповіщення "авізо" на товар, який було поставлено Відповідачу. Останній протягом двох днів з дати отримання документів, які зазначені в п.6.1 цього договору, здійснює розрахунки за поставлений Позивачем товар шляхом акцепту сповіщення при умові фактичного отримання товару, що відповідає специфікації. При письмовій домовленості Сторін можливі інші форми розрахунків. Розрахунок за товар здійснюється відповідно до наказу Укрзалізниці №329-ЦЗ від 30.04.2004р. "Про затвердження Порядку розрахунків за товарно-матеріальні цінності між ДП "Укрзалізничпостач" і залізницями та обліку ведення претензійно-позовної роботи."
У відповідності до розділу 6 Договору позивач надав відповідачу наступні рахунки-фактури: №ТОП10-455 від 31.03.2010 року на суму 1 149 023,91 грн (а.с. 31), №ФАС10-3698 від 09.07.2010 року на суму 2461 108,45 грн (а.с. 65), №ФАС10-3865 від 15.07.2010 року на суму 3263039,79 грн (а.с. 36), №ФАС11-1754 від 31.05.2011 року на суму 1 331 649,81 грн (а.с. 53), №ФАС11-1981 від 04.06.2011 року на суму 2 569 829,45 грн (а.с. 58), №ФАС11-411 від 09.03.2011 року на суму 2 308 587,78 грн (а.с. 46) та відповідні авізо (сповіщення): №2287 на суму 1 149 023,91 грн (а.с. 30), №7271 на суму 2 461 108,45 грн (а.с. 64), №7617 на суму 3 263 039,79 грн (а.с. 35), №4791 на суму 1 331 649,81 грн (а.с. 52), №5141 на суму 2 569 829,45 грн (а.с. 57), №1649 на суму 2 308 587,78 грн (а.с. 45).
Відповідач частково не акцептував авізо, а саме: №2287 на суму 3 396,40 грн (1 149 023,91 грн - 1 145 627,51 грн) - а.с. 30), №7271 на суму 4 181,22 грн ( 2461 108,45 грн - 2 456 927,23 грн) - а.с. 64), №7617 на суму 3 394,10 грн (3263 039,79 грн - 3 259 645,69 грн) - а.с. 35), №4791 на суму 10 904,06 грн (1331 649,81 грн - 1 320 745,75 грн - а.с. 52), №5141 на суму 2 838,19 грн (2569829,45 грн - 2 566 991,26 грн - а.с. 57), №1649 на суму 4 946,17 грн (2308587,78 грн - 2 303 641,61 грн) - а.с. 45). Загальна сума, на яку неакцептовані сповіщення, склала 29 660,15 грн. При цьому, відповідач послався на недостачу вантажу, що виявлена при прийманні товару за кількістю на станції призначення, та оплату фактичної кількості товару.
Вважаючи, що відповідач безпідставно неакцептував авізо на спірну суму, позивач просить зобов'язати його доакцептувати ці сповіщення.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вище встановлено судом, умовами договору та наказом Укрзалізниці №329-ЦЗ від 30.04.2004р. передбачено проведення розрахунків за фактично отриману кількість товару.
Фактична кількість отриманого товару підтверджена актами приймання нафтопродуктів за кількістю за формою №5-НП, факт недостачі дизельного палива у 7-ти цистернах (№74752270, №74253154, №74734435, №72786023, №73949216, №74939026, №74005141) встановлено при видачі вантажу, про що складені комерційні акти АА №016956/05 від 02.04.2010 року, АА №016986/20 від 03.06.2011 року, АА №018012/6 від 09.06.2011 року, АА №016723/10 від 11.07.2010 року, АА №016724/11 від 18.07.2010 року, АА №015403/22 від 18.07.2010р., АА №016980/14 від 11.03.2011 року, які відповідають ст. ст. 52, 129 Статуту залізниць України та Правилам складання актів.
Відповідно до комерційних актів та актів про технічний стан вагонів, які знаходяться в матеріалах справи, цистерни на станцію призначення прибули у справному стані, із справними ЗПУ вантажовідправника, без ознак доступу до вантажу при перевезенні. Тобто перевезення було справним, недостача вантажу виникла не з вини перевізника, факт недостачі підтверджено належними доказами. У відповідності до умов договору Відповідач також своєчасно повідомляв позивача про встановлення недостачі дизельного палива при прийнятті та необхідність прибуття представника постачальника, що підтверджено копіями телеграм, а також пред'являв претензії за понаднормову недостачу дизельного палива (копії претензій знаходяться в матеріалах справи).
Посилання апелянта на умови поставки товару та перехід ризиків до покупця з часу передачі вантажу органу транспорту як підставу для звільнення від відповідальності за недостачу вантажу судом відхиляються, оскільки, як встановлено судами, відсутні ознаки втрати вантажу під час перевезення. Звідси, колегія суддів доходить до висновку про неправильне визначення маси вантажу саме вантажовідправником та недовантаження цистерн до передачі органу транспорту.
Надані позивачем з апеляційною скаргою акти експертизи, складені Вінницькою торгово-промисловою палатою при відвантаженні частини спірного вантажу - всього на п'ять відправок (а.с.201-210 т.2), колегія суддів не приймає до уваги. Позивач не обґрунтував неможливість їх подачі до суду першої інстанції, як це передбачено ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, надав акти лише вибірково на декілька відправок, а не на всі, та недостача товару підтверджена відповідачем саме належними і допустимими доказами, які передбачені ст. 129 Статуту залізниць України та Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України. Натомість, складання актів торгово-промисловою палатою в обов'язковому порядку вказаними нормативними актами не передбачено, та вони оцінюються судом наряду з іншими доказами.
Згідно п.п. 2.2, 2.6.1 Порядку приймання товарно-матеріальних цінностей від ЦХП проводиться за кількістю та якістю згідно інструкції №П-6 від 15.06.65 та №П-7 від 25.04.1966р. Структурний підрозділ-вантажоодержувач залізниці, прийнявши продукцію, акцептує 5 екземплярів авізо і передає в галузеву службу, у підпорядкуванні якої знаходиться та в служби НХ, НФ, ЦХП та ЦФ УЗ. Вантажоодержувач акцептує авізо на суму фактично отриманих ТМЦ за виключенням нестач згідно складених рекламацій.
Згідно ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що Відповідач правомірно недоакцептував вартість недопоставленого дизельного палива на суму 29660,15 грн та здійснив оплату, виходячи із фактичної кількості отриманих нафтопродуктів.
За викладених обставин, рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам діючого законодавства, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не знаходить. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Витрати по апеляційній скарзі покладаються на Позивача.
Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства матеріально - технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач", м. Київ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2013р. у справі № 904/2801/13 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.
Повний текст постанови складений 21.10.2013р.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя В.В. Прудніков
Суддя Е.В. Орєшкіна