"17" жовтня 2013 р. Справа № 915/321/13-г
Стягувач: Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" /55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, Промзона, а/с №20/
Боржник: Комунальне підприємство "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" /55000, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 8/
Орган, дії якого оскаржуються: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області /54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 14/21, офіс 800/
про стягнення 7631603,77 грн.
Суддя Бездоля Д.О.
від стягувача: Третяк Л.В. (довіреність від 05.04.13р. №642)
від боржника: Борець Ю.І. (довіреність від 02.10.13р. №03/1466)
від ДВС: не з'явився
ЗМІСТ ПИТАННЯ: 10.09.2013р. боржник звернувся до господарського суду зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, в якій просить господарський суд:
- скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 30.08.2013р. за виконавчим провадженням № 39271623 "Про арешт коштів боржника" в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок № 26003060321214, відкритий в Южноукраїнському центральному відділенні ПАТ "Приватбанк", МФО 326610, в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України та податку з доходів фізичних осіб;
- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області зняти арешт з розрахункового рахунку № 26003060321214, відкритого в Южноукраїнському центральному відділенні ПАТ "Приватбанк", МФО 326610, в частині, необхідній для виплати заробітної плати, єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України та податку з доходів фізичних осіб до місцевого бюджету.
Ухвалою суду від 11.09.13р. вирішення питання про прийняття даної скарги до розгляду було відкладено до повернення матеріалів справи до господарського суду.
Ухвалою суду від 01.10.13р. дана скарга була прийнята до розгляду, розгляд скарги призначений на 14.10.13р. о 17 год. 00 хв.
У судовому засіданні 14.10.13р. судом оголошувалась перерва до 17.10.13р. об 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 17.10.13р. провадження по скарзі в частині вимоги боржника про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області зняти арешт з розрахункового рахунку № 26003060321214, відкритого в Южноукраїнському центральному відділенні ПАТ "Приватбанк", МФО 326610, в частині, необхідній для виплати заробітної плати, єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України та податку з доходів фізичних осіб до місцевого бюджету, було припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 121-2 ГПК України.
Заявлену скаргу боржник мотивує тим, що постанова відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 30.08.2013р. за виконавчим провадженням № 39271623 "Про арешт коштів боржника" в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок № 26003060321214, відкритий в Южноукраїнському центральному відділенні ПАТ "Приватбанк", МФО 326610, в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України та податку з доходів фізичних осіб, суперечить ст.ст. 19, 43 Конституції України, ст. 115 КЗпП України, ст. 24 Закону України «Про оплату праці».
Стягувач та Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області проти задоволення скарги боржника заперечили, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова повністю відповідає нормам ГПК України та Закону України "Про виконавче провадження", а наведені боржником в обгрунтування скарги статті регулюють виключно трудові відносини, а не відносини з примусового виконання судових рішень.
Розглянувши дану скаргу боржника та подані учасниками докази, заслухавши пояснення представників, господарський суд дійшов висновку про наступне.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.05.13р. у справі № 915/321/13-г позов стягувача до боржника був задоволений частково: стягнуто з боржника на користь стягувача основний борг в сумі 6540850,16 грн., штраф в сумі 228929,75 грн., 3 % річних в сумі 141227,69 грн., пеню в сумі 245831,73 грн. та судовий збір в сумі 68819,97 грн., в іншій частині позову - відмовлено.
28.05.13р., на виконання даного рішення, господарським судом був виданий відповідний наказ.
Згідно з ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем в т.ч. шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Під час прийняття державним виконавцем постанови про арешт майна боржника арешт поширюється на усі поточні рахунки боржника, у тому числі ті, що будуть відкриті боржником після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна.
Спірною постановою відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 30.08.13р. у виконавчому провадженні № 39271623 з примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 28.05.13р. у справі № 915/321/13-г був накладений арешт на кошти у межах суми 7225659,30 грн., що належать боржнику та містяться на всіх рахунках, які відкриті та будуть відкриватись у банківських установах, в т.ч. у Філії «Миколаївське регіональне управління» Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК», МФО 326610, та належать боржнику.
Чисельність працівників боржника становить 258 чоловік, для виплати заробітної плати яким використовується поточний рахунок № 26003060321214, відкритий в Южноукраїнському центральному відділенні ПАТ "Приватбанк", МФО 326610, що підтверджується довідкою боржника від 17.10.13р. № 03/1526, довідкою банку від 09.09.13р., поясненнями боржника та жодним чином не спростовується стягувачем і органом ДВС.
Відповідно до ст.ст. 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949р. № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961р., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Згідно з ч. 2 ст. 55, п. 9 розділу VI Бюджетного кодексу України захищеними видатками Державного бюджету України визначаються видатки загального фонду в т.ч. на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату. Видатки бюджетних установ, щодо яких прийнято рішення про накладення на них арешту, дозволяється здійснювати в частині видатків, які статтею 55 цього Кодексу визначено як захищені, у разі зазначення про це у судовому рішенні.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно з ч. 6 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.
За цих обставин, господарський суд вважає, що відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області не мав законних підстав для накладення арешту на грошові кошти, призначені для оплати праці та для здійснення нарахувань на заробітну плату працівників боржника, для сплати яких застосовується поточний рахунок № 26003060321214, відкритий в Южноукраїнському центральному відділенні ПАТ "Приватбанк", МФО 326610, а тому подана боржником скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова органу ДВС частковому скасуванню.
При цьому, господарський суд звернув окрему увагу на те, що, заперечуючи проти задоволення скарги боржника, стягувач подав суду постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби від 19.09.13р. у зведеному виконавчому провадженні № 36363275 про арешт коштів стягувача, згідно з якою державним виконавцем, при накладенні арешту, були виокремлені належні стягувачу рахунки, захищені відповідно до Бюджетного кодексу України, іншого законодавства та інші соціальні рахунки.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" від 09.09.2013р. № 03/1350 на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області задовольнити.
2. Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 30.08.2013р. у виконавчому провадженні № 39271623 "Про арешт коштів боржника" в частині накладення арешту на грошові кошти, призначені для оплати праці та здійснення нарахувань на заробітну плату працівників Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", для сплати яких застосовується поточний рахунок № 26003060321214, відкритий в Южноукраїнському центральному відділенні ПАТ "Приватбанк", МФО 326610.
Ухвала підлягає оскарженню.
Суддя Д.О.Бездоля