ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/16979/13 04.10.13
За позовомПублічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО»
ДоДержавного підприємства «Укрспецзем»
Пророзірвання договору та стягнення 32 783,79 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Кириченко А.В. - дов. № 135 від 24.05.2013 р.;
від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Укрспецзем» про розірвання договору та стягнення 32 783,79 грн.
Ухвалою суду від 06.09.2013 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 20.09.2013 року.
Представник позивача до канцелярії суду подав клопотання про залучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, та письмові пояснення по справі, а в судовому засіданні 20.09.2013 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 20.09.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд даної справи до 04.10.2013 р.
У судовому засіданні 04.10.2013 р. представник позивача наддав усні пояснення по справі відповідно до яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
У судове засідання 04.10.2013 року представник відповідача не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його представника бути присутнім у судовому засіданні.
Зазначене клопотання представника відповідача судом розглянуто та відхилено з огляду на те, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 04.10.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
07 лютого 2012 року між Запорізькою регіональною філією Державного підприємства «Укрспецзем» (виконавець), яка діяла від імені Державного підприємства «Укрспецзем» на підставі виданої довіреності, та Публічним акціонерним товариством «Дніпроенерго» (перейменовано в ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО», замовник) було укладено договір про надання послуг, згідно умов якого виконавець зобов'язався за окремим замовленням надавати замовнику консалтингові послуги з питань землеустрою та інші послуги, пов'язані з веденням господарської діяльності замовника.
Відповідно до п. 1.2. договору конкретні види послуг, що надаватимуться виконавцем в рамках цього договору, умови їх надання, а також розмір та порядок їх оплати, визначаються відповідними додатковими угодами до цього договору з обов'язковим складанням кошторису витрат на надання послуг, який визначатиме обсяг наданих послуг.
27.02.2012 р. між сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору про надання послуг № 149 від 07.02.2012 р.
Згідно з п. 1 додаткової угоди №1 від 27.02.2012 до договору про надання послуг №149 від 07.02.2012 р., виконавець надає замовнику інформаційні послуги з питань земельного законодавства стосовно оформлення договорів оренди на наступні земельні ділянки:
- м. Дніпропетровськ, вул. Роторна, кадастровий номер земельної ділянки в Державному реєстрі земель 1210100000:09:063:0017;
- м. Дніпропетровськ, вул. Роторна, кадастровий номер земельної ділянки в Державному реєстрі земель 1210100000:09:063:0016;
- м. Дніпропетровськ, вул. Роторна, кадастровий номер земельної ділянки в Державному реєстрі земель 1210100000:09:052:0040;
- м. Дніпропетровськ, вул. Роторна, кадастровий номер земельної ділянки в Державному реєстрі земель 1210100000:09: 052:0041;
- м. Дніпропетровськ, вул. Роторна, кадастровий номер земельної ділянки в Державному реєстрі земель 1210100000:09:090: 0026;
- м. Дніпропетровськ, вул. Роторна, кадастровий номер земельної ділянки в Державному реєстрі земель 1210100000:09:044: 0011.
Виконавець представляє інтереси Замовника в Дніпропетровській міській раді з питань, пов'язаних з оформленням договорів оренди на земельні ділянки, наведені у п.1 даної додаткової угоди.
Пунктом 3.1 додаткової угоди №1 визначено, що вартість послуг складає (згідно доданого кошторису) 30 000 грн., в т.ч. ПДВ 5 000 грн. замовник здійснює попередню оплату у розмірі 100 % загальної вартості послуг на підставі рахунку, наданого виконавцем.
Відповідно до п. 3.2 договору виконавець зобов'язується надати послуги до 31.12.2012 р.
Пунктом 3.3 додаткової угоди встановлено, що надання виконавцем послуг починається через 5 днів з дати здійснення замовником передоплати на рахунок виконавця.
Надані послуги оформлюються актом наданих послуг, що передається замовнику разом з проектами договорів оренди земельної ділянки, не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем надання виконавцем проектів договорів оренди (п. 3.5 додаткової угоди).
Згідно з п. 7.1 договору він вважається укладеним із дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року. Дія договору пролонгується (продовжується) на наступний календарний рік у випадку, якщо за один календарний місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін письмово не заявила про намір припинити дію договору.
03.03.2012 на виконання п. 3.1 договору ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» перерахувало відповідачу передоплату у розмірі 30 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3987.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов п. 3.1 додаткової угоди № 1 до договору про надання послуг № 149 від 07.02.2012 р. ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» 03.03.2012 р. перерахувало відповідачу передоплату у розмірі 30 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3987.
Разом з тим, у граничний строк надання послуг встановлений умовами договору - до 31.12.2012 р., відповідач послуги передбачені умовами договору про надання послуг № 149 від 07.02.2012 р. не надав.
У зв'язку з тим, що відповідач у строки передбачені умовами договору про надання послуг № 149 від 07.02.2012 р. послуги не надав, 04.06.2013 року позивачем на адресу відповідача з метою досудового врегулювання спору було направлено вимогу про розірвання договору та про повернення суми попередньої оплати. Відповідь на зазначену претензію не отримано.
На момент подачі позовної зави, послуги, що були оплачені позивачем 03.03.2012 року, відповідачем не надані, грошові кошти не повернуті.
Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору про надання послуг № 149 від 07.02.2012 р., укладеного між Запорізькою регіональною філією Державного підприємства «Укрспецзем» (виконавець), яка діяла від імені Державного підприємства «Укрспецзем» на підставі виданої довіреності та Публічним акціонерним товариством «Дніпроенерго» та стягнення з відповідача 30 000,00 грн. суми попередньої оплати і 2 783,79 грн. відсотків за користування сумою передоплати.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 654 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
З положень статті 188 ГК України вбачається, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Судом встановлено, що сторони не змогли досягти згоди щодо розірвання договору, про що свідчить відсутність відповіді відповідача на вимогу позивача про розірвання договору, викладену в листі від 04.06.2013 року.
Відповідно до п.1. ст. 188 Господарського кодексу України, п. 1. ст. 525 Цивільного кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Тобто, ненадання відповідачем послуг передбачених умовами договору про надання послуг № 149 від 07.02.2012 р. є істотним порушенням його умов, оскільки позивач не отримав ті блага, на які розраховував при укладенні спірного договору з відповідачем.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору про надання послуг № 149 від 07.02.2013 р. підлягають задоволенню повністю.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Умовами пункту 3.2 додаткової угоди до договору передбачено, що виконавець зобов'язується надати послуги до 31.12.2012 р. Надання виконавцем послуг починається через 5 днів з дати здійснення замовником передоплати на рахунок виконавця.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем 03.03.2012 р. було перераховано на рахунок відповідача суму попередньої оплати у розмірі 30 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3987 від 03.03.2012 року. Разом з тим, у граничний строк встановлений умовами договору до 31.12.2012 р., відповідач послуги не надав.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача 04.06.2013 р. було направлено претензію про повернення суми передплати, у зв'язку з ненаданням відповідачем послуг у строки передбачені умовами п. 3.2 додаткової угоди до договору. Зазначена претензія позивача залишена відповідачем без належного на те реагування.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у розмірі 30 000,00 грн.
У зв'язку з невчасним поверненням відповідачем суми попередньої оплати, позивач керуючись пунктом 3.6 додаткової угоди до договору нарахував та просить стягнути з відповідача 2 783,79 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до положень статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 3.6 додаткової угоди № 1 до договору про надання послуг № 149 від 07.02.2012 р. встановлено, що у випадку одержання виконавцем передоплати і невиконання своїх зобов'язань з надання послуг або у разі відмови від цих послуг з вини виконавця, останній зобов'язується повернути грошові кошти замовнику за його першою вимогою протягом 3-х банківських днів. Сума, що підлягає поверненню, складається із суми основного боргу, отриманого як передоплата, і відсотків за користування сумою передоплати у розмірі облікової ставки НБУ, що діє в період з дати передоплати до моменту направлення вимоги про її повернення.
Здійснивши розрахунок відсотків за користування сумою передоплати у розмірі облікової ставки НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 2 783,79 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Розірвати договір про надання послуг від 07.02.2013 року № 149, укладений між Публічним акціонерним товариством «Дніпренерго» та Запорізькою регіональною філією Державного підприємства «Укрспецзем».
3. Стягнути з Державного підприємства «Укрспецзем» (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, код ЄДРПОУ 33293724) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (місцезнаходження: 69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, код ЄДРПОУ 00130872) 30 000 (тридцять тисяч) грн.00 коп. суми попередньої оплати, 2 783 (дві тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 79 коп. відсотків за користування сумою передоплати та 2 867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
09.10.2013 р.
Суддя Спичак О.М.