Провадження 22ц/790/5641/13 Головуючий 1 інстанції - Нев*ядомський Д.В.
Справа № 640/7364/13-ц Доповідач - Пилипчук Н.П.
Категорія - житлові
18 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Борової С.А., Швецової Л.А.,
при секретарі - Асєєвій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2
на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у праві користування та розпорядження майном,
Позивач звернувся до суду із позовом посилаючись на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1, однак не може користуватися та розпоряджатися нею оскільки відповідач проживає у спірній квартирі та там зареєстрована. Просить суд усунути перешкоди у користуванні його майном шляхом виселення відповідача та скасування її реєстрації.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі. Вирішено усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_3 права користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, без надання іншого жилого приміщення та скасувати її реєстрацію за даною адресою.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм права. Вказує, що судом не враховано той факт, що вона жодного дня не проживала та не була зареєстрована в квартирі АДРЕСА_1, у спірній квартирі проживають інші особи, які не були залучені до участі у справі, тому рішення суду підлягає скасуванню.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.
У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до п. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для зміни рішення є неповне з*ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що 13.05.2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_3 був укладений договір позики, за яким ОСОБА_2 отримала 384 538 грн.
Крім того, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який діяв від імені та в інтересах ОСОБА_3 13.05.2010 року був укладений договір іпотеки квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за номером 532.
Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про Іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Застереження про задоволення вимоги іпотекодержателя у порядку передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку» міститься у п. 5.4. договору іпотеки, укладеного між сторонами.
Матеріалами справи підтверджено, що за ОСОБА_3 у встановленому законом порядку, на підставі договору іпотеки від 13.05.2010 року, зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1, про що КП «Харківське міське БТІ» був виданий витяг про державну реєстрацію прав від 29.11.2012 року (а.с.10).
Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування реєстрації відповідача у спірній квартирі суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1.
Однак до такого висновку суд першої інстанції дійшов неповно з*ясувавши обставини справи.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 зареєстрована у квартири АДРЕСА_1. Відповідач зазначені обставини заперечує. Представник позивача в суді апеляційної інстанції пояснив, що після ухвалення рішення судом першої інстанції йому стало відомо, що ОСОБА_2 у спірній квартирі не зареєстрована.
За таких обставини, рішення суду першої інстанції частині скасування реєстрації відповідачки у квартири АДРЕСА_1 підлягає скасуванню, необхідно ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині позовних вимог.
Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України. Перелік можливих способів захисту міститься в ст. 16 ЦК України.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Представник відповідача в апеляційній скарзі наполягає, що ОСОБА_2 не мешкає в спірній квартирі, посилаючись на акт складений сусідами. Однак, із змісту зазначеного акту вбачається лише те, що в спірній квартирі мешкає сім*я ОСОБА_1.
Доводи представника ОСОБА_2 щодо непроживання відповідачки у спірній квартирі спростовуються довідкою № 61/15358 від 17.09.2013 року залученою до матеріалів справи, з якої вбачається, що Київським РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області встановлено, що ОСОБА_2 проживає у квартирі АДРЕСА_1.
Той факт, що до участі у справі не були залучені особи, які окрім ОСОБА_2 мешкають у спірній квартирі не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки цим рішенням не вирішені їх права та обов*язки, рішення ухвалено лише щодо виселення ОСОБА_2 і про виселення сім*ї ОСОБА_1 в оскаржуємому рішенні суду не йдеться.
За таких обставин, право власності позивача підлягає захисту, вимоги про усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_2 із спірної квартири підлягають задоволенню із наведених вище підстав.
Рішення суду першої інстанції в цій частині відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому залишається без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 309, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2013 року змінити, в частині скасування реєстрації відповідачки у квартири АДРЕСА_1 рішення суду скасувати, у задоволенні цих позовних вимог відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -