Провадження 22ц/790/3404/13 Головуючий 1 інстанції - Купіна М.А.
Справа № 2011/20712/12 Доповідач - Пилипчук Н.П.
Категорія - інші
18 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Борової С.А.,
Швецової Л.А.,
при секретарі - Асєєвій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 березня 2013 року
за поданням начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Фоменко І.М. про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами,
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 березня 2013 року подання начальника Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції задоволено частково. Визначено ідеальну частку майна боржнику ОСОБА_2, яке знаходиться у спільній сумісній власності, а саме 1/3 частину квартири АДРЕСА_1. В іншій частині в задоволенні подання відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати зазначену ухвалу. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилається на порушення судом норм права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що оскаржувану ухвалу судом було прийнято з порушенням ст. 58 ЦПК України, оскільки докази надані Дзержинським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції є неналежними.
У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно вимог ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
З матеріалів справи вбачається, що на виконанні в Дзержинському відділі державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції знаходиться виконавче провадження № 33665073 про примусове виконання виконавчого листа по кримінальній справі № 1- 10/08 р., виданого 25.06.2012 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 матеріальних та моральних збитків у розмірі 127904 грн. 05 коп. за вироком суду по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 за ст. 286 ч. 2 КК України.
В поданні начальник Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції посилався на те, що зазначене рішення суду не виконується, майна, яке підлягає опису, у нього немає, автотранспортні засоби за ним не зареєстровані, правовстановлюючі документи на право власності або користування на земельні ділянки не обліковуються, на обліку в управлінні ПФУ в Дзержинському районі м. Харкова боржник не перебуває, за ним також не числиться ані частини, ані цілого домоволодіння. В ході виконавчого провадження встановлено, що за ним на праві спільної сумісної власності зареєстрована квартира АДРЕСА_1 разом зі співвласниками ОСОБА_5 та ОСОБА_6. У свідоцтві про право власності на зазначену квартиру не вказаний розмір ідеальних часток співвласників, у зв'язку з чим а також з огляду на те, що іншого майна, боржник ОСОБА_2 не має, просив задовольнити подання.
Стаття 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначає порядок звернення стягнення на майно боржника для виконання за виконавчим документом, в тому числі і на частку дика в майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України, ч.6 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» та роз'яснень, що містяться в п . 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» у випадках, коли боржник володіє майном спільно ч іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. Таке подання державного виконавця повинно розглядатися з обов'язковим викликом у судове засідання не лише державного виконавця, боржника, стягувача, а й учасників спільної власності на майно.
Відповідно до положень ч.2ст.370 ЦК України при виділі частки з майна, яке знаходитеся в спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного з співвласників є рівними, якщо інше встановлено договором між ними, законом або рішенням суду.
Матеріали справи свідчать, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності.
З пояснень ОСОБА_5 вбачається, що квартира стала власністю його та членів його родини у результаті приватизації, іншого договору про розмір часток між учасниками спільної сумісної власності не укладалось.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 52 Закону України "про виконавче провадження", у разі перевищення суми, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача, розміру 10 мінімальних заробітних плат, можливо звернення стягнення на частку у спільному майні.
За таких обставин, висновок суду про визначення за ОСОБА_2 ідеальної частки у спільному майні у розмірі 1\3 частини квартири АДРЕСА_1, ґрунтується на вимогах закону.
Доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням наведеного і відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України, апеляційну скаргу необхідно відхилити, ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, 312, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -